Литва на рік продовжила тимчасовий захист для українців, але з нововведенням
У Литві уряд схвалив рішення щодо продовження тимчасового захисту для осіб, які втекли від війни Росії проти України, до 4 березня 2028 року – це узгоджується з відповідним рішенням Ради Європейського Союзу. Про це повідомляє пресслужба литовського уряду.
За даними Департаменту міграції, понад 52 000 біженців від війни в Україні наразі мають дійсні посвідки на тимчасове проживання в Литві на підставі тимчасового захисту, з початку масштабного вторгнення РФ MIGRIS було зареєстровано майже 109 000 осіб, які втекли від війни.
Як зауважує литовський публічний мовник LRT, схвалена постанова також встановлює нову умову для деяких осіб, які прагнуть отримати тимчасовий захист – якщо особа підлягає військовому обліку або має зобов’язання щодо військової служби в Україні, вона повинна надати підтвердження їх виконання, але ця вимога не поширюватиметься на осіб, яким було надано тимчасовий захист у будь-якій державі ЄС до 4 серпня поточного року і які безперервно зберігають цей статус.
Виняток також передбачено для осіб, які подали заяву на отримання тимчасового захисту в Литві до 4 серпня, але щодо яких на цю дату ще не було ухвалено рішення про його надання.
За даними МВС Литви, виконання зобов’язань щодо військової служби може бути підтверджене фактом законного перетину кордону під час виїзду з України, відміткою про виїзд у паспорті або офіційним документом, що засвідчує звільнення особи від військової служби чи її завершення.
У липні країни ЄС погодилися продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік – до 4 березня 2028 року. Водночас вони додали нову умову: тимчасовий захист для новоприбулих може надаватися лише тим, хто виконує свої військові обов’язки відповідно до українського законодавства і, за потреби, може це підтвердити.
Це обмеження набуло чинності 5 серпня 2026 року. Воно не стосується українців, які вже мали тимчасовий захист у конкретній країні ЄС до цієї дати і безперервно зберігають цей статус.
У Прилуках на місці удару РФ виявили тіло дитини, кількість загиблих зросла до 19 – ДСНС
На місці російського удару у Прилуках на Чернігівщині виявили тіло ще однієї дитини, кількість загиблих зросла до 19, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Раніше повідомляли про 18 загиблих і що серед них – чотири дитини.
Ще 55 людей зазнали травм, серед них – сім дітей, йдеться в повідомленні.
У ДСНС кажуть, що аварійно-рятувальні роботи на місці удару тривають.
В обласній поліції раніше повідомили, що внаслідок російського удару в Прилуках пошкоджені 15 багатоквартирних і 16 приватних будинків. Одна з ракет влучила в житлову багатоповерхівку.
Вночі і зранку 7 жовтня кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
З найбільшого списку санкцій ЄС прибрали російський завод і його керівника – на прохання Естонії
Естонія домоглася виключення російського заводу, що постачає сировину для європейської промисловості, та його гендиректора з нового найбільшого санкційного списку ЄС. Про це Радіо Свобода стало відомо від дипломатів у Брюсселі, а також підтвердження надійшло від представництва Естонії у Євросоюзі.
Зокрема, Естонія попросила виключити Солікамський магнієвий завод і його генерального директора Руслана Дімухамедова через те, що підприємство постачає стратегічно важливу сировину естонській компанії NPM Silmet.
«Так, ми попросили виключити російську компанію і пов’язану з нею особу з майже 1600 позицій, схвалених сьогодні послами Coreper II. Компанія постачає NPM Silmet, що базується в Естонії, стратегічно важливі для Європи матеріали», – повідомила речниця постійного представництва Естонії при ЄС Керстін Лепік у відповідь на запит Радіо Свобода.
За словами Лепік, від продукції NPM Silmet залежать, зокрема, європейські виробники електромобілів і вітрових турбін, а також електронна, автомобільна й авіаційна промисловість ЄС.
«NPM Silmet активно шукає альтернативні джерела матеріалів, які вона імпортує з Росії. Естонія повернеться до питання внесення російської компанії і пов’язаної з нею особи до санкційного списку наступного року», – додала речниця.
NPM Silmet, розташована у Сілламяе на північному сході Естонії, займається переробкою рідкісноземельних і рідкісних металів.
Солікамський магнієвий завод, своєю чергою, виробляє концентрати рідкісноземельних металів, а також продукцію з ніобію, танталу, титану і магнію. З 2023–2024 років завод перейшов під контроль російської державної корпорації «Росатом».
Посли країн ЄС погодили санкції проти 743 фізичних осіб і 826 компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом, 7 жовтня. У початковій пропозиції, яку Європейська служба зовнішніх дій підготувала у вересні, було на одну особу і одну компанію більше.
Це – найбільший санкційний список ЄС, який головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас анонсувала наприкінці серпня.
У громадах на Сумщині, де оголосили евакуацію, від початку року загинула 121 людина – ОВА
У прикордонних громадах Сумщини, де склалася найбільш загрозлива ситуація через агресію Росії й була оголошена евакуація, від початку цього року загинула 121 людина, повідомив 7 жовтня очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
Він уточнив, що тіло однієї людини, яка напередодні загинула внаслідок російського удару, евакуювали зі Свеської громади Шосткинського району.
«Населені пункти, найближчі до кордону, – це території з найвищим ризиком для життя. На жаль, там досі залишаються люди. У деяких населених пунктах безпекова ситуація настільки складна, що навіть евакуація загиблих – це ризик для поліцейських, рятувальників, військових та інших служб, які туди заїжджають», – наголосив Григоров.
За його словами, найбільше цивільних людей загинули через російські атаки у прикордонних громадах Шосткинського і Сумського районів: Середино-Будська, Краснопільська, Великописарівська, Миколаївська сільська, Білопільська, Глухівська громади.
На територіях Сумщини, де оголошена обов’язкова евакуація, досі залишаються понад 34 тисячі людей, серед них – 436 дітей, додали в ОВА.
Влада Росії неодноразово заявляла, що хоче створити в Сумській області України так звану «буферну зону» – смугу завдовжки близько 20 кілометрів, де б не було ані українських військових, ані жителів, бо нібито ЗСУ обстрілюють із Сумщини Курську й Брянську обалсті РФ, і також звідти на територію Росії можуть проникнути диверсійні групи.
Насправді ж, як йшлося в нещодавньому репортажі телевізійної й онлайн-мережі «Настоящее время» (створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), «буферну зону» російська армія створює постійними ударами артилерії і КАБів по населених пунктах прикордонних районів Сумської області, убиваючи цивільних і примушуючи місцевих жителів покидати своє домівки і виїжджати.
Деякі населені пункти через удари Росії вже стерті з лиця землі, як міста на Донбасі, або непридатні для проживання, йдеться в сюжеті.
Україна вимогу Кремля про створення «буферної зони» відкидає, наголошуючи, що це по суті означає здачу відмову від своєї суверенної території. ЗСУ тримають оборону і намагаються захистити небо.
У Києві через російську атаку БпЛА є постраждалі – мер
У Києві у Соломʼянському районі через російську атаку постраждали двоє людей – обох госпіталізували, повідомив у телеграмі міський голова Віталій Кличко.
За його даними, у Соломʼянському районі внаслідок падіння уламків виникла пожежа в 5-поверховому житловому будинку.
Також Кличко повідомив, що у Дніпровському районі сталося падіння уламків неподалік навчального закладу – попередньо, пожежі немає, а у Святошинському районі уламки впали на дах адміністративної будівлі – сталося часткове руйнування, без пожежі.
Згодом мер повідомив про зростання числа постраждалих до восьми людей, двох з них госпіталізували.
7 жовтня близько 16:30 у Києві було оголошено повітряну тривогу через дронову небезпеку. У місті працювали сили ППО.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Олександрії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Атаки РФ: Київський КПК заявив про зупинку виробництва, рятувальники досі гасять пожежу
Рятувальники Київщини та інших областей України продовжують ліквідовувати пожежу, що виникла внаслідок російської ракетної атаки в Обухівському районі, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Вранці сьогодні у ДСНС повідомили, що в Обухівському районі внаслідок російського удару пошкоджені три виробничо-складські приміщення, виникли пожежі.
Київський картонно-паперовий комбінат, який розташований в Обухові, заявив про зупинку виробництва. За повідомленням, 7 жовтня підприємство вже втретє за останні пів року було атаковане російськими ракетами.
У КПК додали, що серйозних руйнувань зазнали виробничі та складські приміщення, пошкоджено обладнання й інженерні комунікації.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Олександрії.
За даними ОВА, вночі Київщина зазнала комбінованої атаки російських дронів та балістичних ракет – в Обухівському районі пошкоджено три виробничо-складські приміщення, вантажний автомобіль та причіп. Вдень, як повідомляла місцева влада, внаслідок атаки російського БпЛА у Броварському районі був пошкоджений приватний житловий будинок –
постраждала 77-річна жінка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ДСНС: число загиблих у Прилуках зросло до 18, серед них – чотири дитини
У Прилуках на Чернігівщині кількість загиблих внаслідок влучання російської ракети в житловий будинок 7 жовтня, за останніми даними, зросла до 18, серед них – чотири дитини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Крім того, 55 людей, зокрема сім дітей, травмовані.
«Ліквідація наслідків атаки триває. Рятувальники розбирають зруйновані конструкції й обстежують завали. На місці працюють усі екстрені служби», – йдеться в повідомленні.
В обласній поліції раніше повідомили, що внаслідок російського удару в Прилуках пошкоджені 15 багатоквартирних і 16 приватних будинків.
Вночі і зранку 7 жовтня кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Удари по суднах біля Болгарії та Румунії: хто стоїть за атаками у Чорному морі та що буде з експортом зерна
Болгарія завершила пошукові роботи за зниклими членами екіпажу судна, враженого дроном 6 жовтня приблизно в 130 кілометрах від морського берега. Хоча болгарський уряд однозначно не поклав вину на Росію за удар по цьому судну і ще одному, але офіційний Київ звинуватив у цьому Росію. Про те, що це були російські удари, заявило і джерело в Міжнародній морській організації. Перед цим удару зазнало судно в виключній морській зоні Румунії.
Між тим, такі удари ще більше ставлять під сумнів функціонування чорноморського морського коридору і Україна, яка зібрала цього року добрий врожай зернових, не може їх експортувати на повну силу через такі удари по західній частині Чорного моря.
Генштаб ЗСУ підтвердив пошкодження 14 нафтових резервуарів у Самарській області РФ
У Самарській області РФ українські військові уразили 2 жовтня лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» у Просвєті, Генеральний штаб ЗСУ підтверджує пошкодження 11 резервуарів РВС-20000, трьох резервуарів РВСПК-50000, ділянки трубопроводів та станції автоматизованого наливу нафтопродуктів.
У штабу уточнюють, що до цієї станції «Самара» нафта надходить магістральними нафтопроводами з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів РФ, на об'єкті здійснюється змішування високо- та низькосірчаної нафти з різних родовищ для формування експортного сорту нафти Urals, на який припадає до 50% від загального обсягу нафтового експорту РФ.
Крім того, Генштаб підтвердив, що в результаті ураження газопереробного заводу «Астраханский» 4 жовтня було пошкоджено елементи двох установок очищення газу, У-172 та У-272, а також блок вторинної перегонки У-1731.
Українські військові звертають увагу, що Астраханський газопереробний завод є одним із найбільших у світі виробників газової сірки, яка використовується у процесах нітрування під час виготовлення вибухових речовин і пороху. Це підприємство виробляє до 3,5 млн тонн технічної сірки щорічно (близько 50% усього російського виробництва).
«Ураження подібних об’єктів російського агресора є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямовані на зниження військово-економічного потенціалу Російської Федерації», – наголошують у Генштабі.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані про ураження з незалежних джерел.
2 жовтня українські військові повідомляли про удар по станції «Самара» у Самарській області РФ і подальшу пожежу на об’єкті. Тоді російські ЗМІ й моніторингові канали також повідомляли, що в РФ після атаки дронів виникла пожежа на ЛВДС «Транснефти» під Самарою.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Штурмовики армії РФ знову зайшли в Добропілля
Російська армія просунулась у бік Добропілля в районі Білицького (Донецька область) – про це повідомив проект DeepState 5 жовтня. Це відносно велике просування за нинішніх часів; виросла і «сіра зона». Від »червоної зони» до Добропілля, судячи з карти, агресору залишається менше 6 кілометрів, а від «сірої» – менше 3-х.
Український військовослужбовець із позивним «Мучной» у своєму телеграм-каналі повідомив про чергове проникнення російських штурмовиків у межі Добропілля – цього разу з південного боку. За його словами, поки не йдеться про повноцінний контроль, а лише про інфільтрацію.
«Ворожі групи заходять у район багатоповерхової забудови та намагаються там закріпитися. Це поки що не варто трактувати як повноцінний контроль над кварталами – мова саме про спроби інфільтрації та створення стійкої присутності», – зазначив військовий.
За словами українських захисників Добропілля, цей напрямок зараз є пріоритетним для армії РФ. Вранці 7 жовтня Генштаб повідомив про 27 штурмів на Покровському напрямку, до якого належить Добропілля.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
- Спроби агресора просунутися до Добропілля посилювалися вже кілька разів. Спочатку інфільтрація, яку вдалося звести нанівець під керівництвом 1-го корпусу НГУ «Азов». Потім механізовані штурми пізньої осені та зими 2025 року, які не дали Росії значного результату. А тепер – багатомісячним «літнім наступом» російських сил, що триває досі – поки це дозволятиме погода та листяний покрив численних лісосмуг регіону.
- Політичне керівництво Росії поставило своїм військовим черговий дедлайн із захоплення всієї Донецької області – до кінця 2026 року, на початку вересня заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. За його словами, самі російські військові наполягають на іншій даті – до 31 березня 2027 року. Своєю чергою Reuters як про доконаний факт із посиланням на джерело, близьке до Кремля, повідомив, що російські командири пообіцяли очільнику РФ Володимиру Путіну захопити регіон до кінця 2026 року.
- За підрахунками аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), реальний термін, за який армія РФ може вийти на адмінкордони області за нинішнього темпу просування – жовтень 2032 року – за умови, що вона взагалі зможе це зробити.
- За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
- Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
«Не знаєш, чи повернешся додому»: життя у Краматорську під обстрілами та наближенням військ РФ
Від лінії фронту до східних околиць Краматорська залишилося трохи більше 10 кілометрів. У місті залишилося лише 17% жителів від кількості населення, яке проживало у місті до початку повномасштабної війни.
Серед них – сімейна пара: Інна та Максим. Вони розповіли нашому кореспонденту, як їм доводиться виживати.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
У п’яти областях на пунктах пропуску планують встановити 135 мобільних укриттів – агентство відновлення
На 28 прикордонних пунктах пропуску та під’їзних дорогах до них планують облаштувати 135 первинних мобільних укриттів, повідомляє Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.
Зазначається, що закупівлі проводять Служби відновлення у Вінницькій, Одеській, Чернівецькій, Закарпатській та Волинській областях.
В агентстві додають, що облаштування укриттів дозволить посилити безпеку людей, які перетинають державний кордон, а також працівників пунктів пропуску.
Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури і транспорту України Сергій Деркач заявив, що Україна планує до кінця 2026 року забезпечити всі прикордонні пункти пропуску укриттями. Як повідомив Деркач, Євросоюз допоможе із закупівлею укриттів приблизно для третини з них. Водночас посадовець зауважив, що строки реалізації залежать від можливостей виробників, оскільки попит на укриття в Україні високий.
Ця заява пролунала на тлі низки російських ударів по прикордонних пунктах у вересні.
Руйнування, смерть і сльози: удар РФ по будинку в Прилуках
Уночі та зранку 7 жовтня кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Олександрії.
Зокрема, було завдано ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка. Кількість загиблих через російський удар зросла до 14 людей, серед них є четверо дітей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій. За даними ДСНС, також через удар РФ постраждали 50 людей, серед них є 7 дітей. На місці влучання триває рятувальна операція.
Руйнування, смерть і сльози: удар РФ по будинку в Прилуках
Генштаб ЗСУ заявив про ураження аеродрому у Брянській області РФ
Сил оборони України 6 жовтня та в ніч на 7 жовтня уразили низку військових об’єктів противника, зокрема аеродром «Сеща» у Брянській області РФ – ступінь збитків уточнюється, заявляє Генеральний штаб ЗСУ.
Українські військові також заявили про ураження у цій же області – біля населеного пукнту Гриньово – станцію радіоелектронної боротьби, біля Еліонки – радіолокаційну станцію.
Крім того, Генштаб заявив про ураження на окупованих територіях, зокрема біля Донецька вдарили по місцю зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА, в районах Білоцерківки та Кам’янки Запорізької області – по пунктах управління БпЛА, у районах Гірника, Українська та Курахівки Донецької області було уражено командно-спостережні пункти противника.
На тимчасово окупованій території Луганської області в районі Криничного уражено склад матеріально-технічних засобів підрозділу російських окупантів, а в районі Кондрючого – склад паливно-мастильних матеріалів, додають в штабі.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані про ураження з незалежних джерел.
Губернатор Брянської області РФ Єгор Ковальчук заявив про знешкодження 18 БпЛА. Про ураження чи постраждалих він не повідомив.
У Міноборони РФ заявили про знешкодження нібито 311 українських безпілотників над низкою областей, зокрема Брянською.
Повітряні сили ЗСУ кілька разів повідомляли про запуск ударних БпЛА з російського аеродрому «Сеща» – останнє таке повідомлення було у 2024 році.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Удар РФ по Прилуках та Кременчуку: ДСНС повідомила про зростання кількості жертв та постраждалих
У Прилуках на Чернігівщині кількість загиблих через російський удар зросла до 14 людей, серед них є четверо дітей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, також через удар РФ постраждали 50 людей серед них є 7 дітей.
Раніше було відомо про дев’ятьох загиблих.
Також рятувальники повідомляють про зростання числа постраждалих через російський удар по Кременчуку на Полтавщині – до 33 людей, серед яких є дитина 2012 року народження. Кількість загиблих залишається незмінною – дві людини.
Водночас місце влада заявляє про 34 постраждалих. За даними ОВА, внаслідок російського удару в Кременчуці пошкоджені 5 багатоквартирних житлових будинків, у яких загалом 431 квартира, та 35 приватних житлових будинків. Зруйновано шість приватних будинків.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Олександрії.
Також сили РФ завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка, на місці влучання триває рятувальна операція.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уперше за вісім років військовий комітет НАТО прибув з візитом до Києва
Голова Військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що до Києва 6 жовтня прибули всі представники комітет, щоб підтвердити непохитну підтримку України. Про це він повідомив у соцмережі Х.
За його словами, відбулася зустріч з головнокомандувачем ЗСУ генерал-майором Михайлом Драпатим – обговорювались військові пріоритети України та досвід, набутий для посилення готовності Альянсу до протидії нинішнім і майбутнім загрозам.
Джузеппе Каво Драгоне також повідомив, що разом з 32 військовими представниками у Києві біля Стіни віддав зану загиблим українським військовим.
В оприлюдненому агенцією «Укрінформ» відео Джузеппе Каво Драгоне зазначив, що військовий комітет НАТО повертається до Києва з офіційним візитом після восьмирічної перерви.
«Цей візит є виконанням обіцянки, яку я дав головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому під час нашої останньої розмови в серпні цього року», – повідомив адмірал, зазначивши, що сьогоднішній візит є продовженням візиту Північноатлантичної ради НАТО до Києва, який відбувся у червні.
За його словами, прибуття ради НАТО означає, що зв'язок між НАТО та Україною стає дедалі міцнішим.
«Перед обличчям тривалої агресії Росії проти України та її безрозсудних гібридних дій у країнах НАТО ми непохитно стоїмо пліч-о-пліч з Україною в героїчному захисті її суверенітету, територіальної цілісності та майбутнього її народу», – додав Драгоне.
Військовий комітет НАТО (MC) є найвищим військовим органом альянсу, що відіграє вирішальну роль у формуванні військової політики, стратегії та плануванні операцій.
Суд у Москві оштрафував місцеву студентку за синій та жовтий браслети на руці
Тверський районний суд Москви оштрафував студентку Олесю Кулімову на 30 тисяч рублів за статтею про дискредитацію російської армії. Приводом для штрафу стали браслети синього та жовтого кольорів на руці дівчини.
Олеся Кулімова була затримана поліцією в московському метро 27 серпня. Під час затримання поліцейські сказали їй, що хтось із пасажирів зауважив її браслети й зателефонував до правоохоронних органів.
У постанові суду, яку опублікував проєкт «Слово захисту», йдеться, що Кулімова «демонструвала українську символіку, а саме прапор України, на лівій руці у вигляді двох браслетів жовтого і синього кольору, привертаючи тим самим увагу необмеженого кола осіб, висловлюючи явне негативне ставлення до військової операції», а її дії «спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки».
Кулімова визнала провину, зазначено в постанові.
Поєднання жовтого та синього кольорів в одязі чи аксесуарах після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року неодноразово ставало приводом для затримань і штрафів. При цьому затримували як тих, хто справді висловлював свою підтримку Україні, так і тих, хто мав це поєднання випадково.
У травні 2023 року тодішній віцеспікер Державної думи Владислав Даванков закликав МВС роз’яснити, що саме лише поєднання жовтого та синього кольорів не має бути підставою для затримання та порушення справ. «Якщо продовжувати в такому дусі, то незабаром у Росії почнуть відстрілювати синичок», – писав Даванков у своєму телеграм-каналі.
Україна отримала ще 1,2 млрд євро від Євросоюзу – їх спрямують на оборонні потреби
Україна отримала ще 1,2 млрд євро від Євросоюзу в межах Ukraine Support Loan, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, ці кошти будуть спрямовані на першочергові оборонні потреби.
З урахуванням цього траншу Україна отримала вже майже 13 млрд євро оборонного фінансування за програмою, додав прем’єр.
Єврокомісія також повідомила про надання Україні 1,24 млрд євро – ці кошти буде спрямовано на закупівлю безпілотників, перехоплювачів дронів, боєприпасів для БПЛА та ракет українського виробництва.
«Росія продовжує свою цілеспрямовану стратегію терору, намагаючись зробити повсякденне життя українців нестерпним. Сьогоднішнє виділення коштів допоможе зміцнити оборонну промисловість України, а також її здатність захищатися – захищати людей та інфраструктуру», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
18 вересня Єврокомісія у рамках Ukraine Support Loan перерахувала Україні 3,3 мільярди євро на закупівлю безпілотників і ракет.
Позика Ukraine Support Loan передбачає орієнтовний розподіл коштів: 60 млрд євро – на потреби оборони та 30 млрд євро – на бюджетну підтримку протягом 2026–2027 років. Лише на 2026 рік заплановано виділення 28,3 млрд євро для підтримки оборонно-промислового потенціалу України. У Єврокомісії зазначили, що подальші виплати в межах оборонного компонента цього інструменту на 2026 рік здійснюватимуться найближчими тижнями.
За даними Єврокомісії, з 2022 року ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку на суму 228,7 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро – за рахунок доходів від заморожених російських активів.
До кінця 2026 року Україна має доступ до фінансової підтримки в розмірі 32,5 млрд євро: 28,1 млрд євро залишаються доступними для виділення в межах Ukraine Support Loan (з них 15,4 млрд євро – на підтримку оборонно-промислового потенціалу, а 12,7 млрд євро – на бюджетну підтримку). Крім того, у межах програми Ukraine Facility на цей рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі 4,4 млрд євро.
Це означає, що на 2026 рік доступно понад 17 мільярдів євро бюджетної підтримки за умови виконання відповідних вимог, визначених у Плані для України та Меморандумі про взаєморозуміння, зауважує Брюссель.
Удар РФ по Прилуках: кількість загиблих зросла до 9 людей, серед них є троє дітей
На Чернігівщині у Прилуках зросла кількість загиблих до 9 людей, серед них є троє дітей, повідомляють у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій та голова ОВА Вячеслав Чаус.
Раніше було відомо про п’ятьох загиблих.
За попередніми даними голови ОВА, 50 людей постраждалих, 23 – лікуються амбулаторно. 27 людей ушпиталили, троє із них у важкому стані.
ДСНС повідомляє про 40 травмованих, серед них 7 дітей.Рятувальники безперервно продовжують пошуково-рятувальні роботи та розбір зруйнованих конструкцій.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці.
Також сили РФ завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка, на місці влучання триває рятувальна операція.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Казахстан домовляється з РФ про повернення своїх громадян, відправлених на війну проти України
Казахстан веде переговори з Росією щодо повернення своїх громадян із зони бойових дій, повідомив 7 жовтня офіційний представник МЗС Казахстану Жанболат Усенов.
Раніше група молодих казахстанців записала відеозвернення із проханням повернути їх додому. Їхні родичі розповіли Азаттик Азія, що вони поїхали на заробітки до Росії, але їх обдурили та відправили на війну проти України. За даними геолокації, яку вони відправили рідним, зараз вони перебувають на півночі окупованої РФ частини Луганської області.
2 жовтня, після появи звернення в соцмережах, у МЗС Казахстану заявили, що відомство «ставиться до цієї ситуації з максимальною серйозністю» і продовжує консультації з російською стороною. Повідомлялося, що міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберди зустрівся з тимчасовим повіреним у справах РФ, а посол Казахстану найближчим часом зустрінеться з керівництвом МЗС та міністерства оборони Росії.
7 жовтня Усенов повідомив, що вже вживаються необхідні заходи, а на гарячу лінію відомства продовжують надходити звернення. «Інформація щодо кожного з них перевіряється. Після завершення перевірки сформований список буде надісланий російській стороні. МЗС Республіки Казахстан підтримує постійну взаємодію з цього питання з російською стороною на різних рівнях», – заявив він.
Наприкінці вересня в МЗС Казахстану заявили, що надіслали ноту до МЗС Росії з проханням посприяти в поверненні на батьківщину громадян Казахстану, зокрема Мираса Ташарганова. Його історію раніше розповіла казахська служба Радіо Свобода/Азаттик. За словами його матері, він поїхав на роботу до Курська, але після скарг на умови роботи його та інших чоловіків повезли до військкомату і змусили підписати контракт.
За даними українського державного проєкту «Хочу жити», контракт із міністерством оборони Росії уклали щонайменше 2420 громадян Казахстану. «Також в українському полоні перебувають десятки громадян Казахстану та етнічних казахів, які воювали у складі російської армії. Росія не поспішає забирати своїх військовослужбовців і фактично залишає їх роками сидіти в полоні», – йдеться в повідомленні.