«Подарунок на день народження Путіну». Удари по Прилуках, Києву, Кременчуку, Дніпру. Наслідки атаки Росії (фото)
Як і попереджала українська розвідка, у ніч на 7 жовтня російська армія завдала по Україні масованого ракетно-дронового удару. Атаки зазнала цивільна та енергетична інфраструктура Києва та 12 областей. Під завалами житлових будинків досі можуть бути люди, відтак кількість жертв може зрости.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ: Росія запустила по Києву, Прилуках, Дніпру, Кременчуку протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», балістичні ракетии «Іскандер-М», С-400, KN-23, 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування Х-101, «Іскандер-К» та «Калібр», а також 130 дронів, 46 з яких були реактивними.
Радіо Свобода зібрало інформацію про черговий акт терору Росії проти цивільного населення України.
У ЄС затвердили найбільший пакет санкцій проти Росії
Посли країн Європейського Союзу погодили внесення до санкційного списку 743 фізичних осіб та 826 компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Це найбільший санкційний список ЄС, який головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас анонсувала наприкінці серпня.
Як стало відомо Радіо Свобода, рішення 7 жовтня погодили посли держав-членів ЄС. Ідеться про персональні санкції в межах режиму, запровадженого через дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Початковий проєкт, підготовлений високою представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки, передбачав включення 744 осіб та 827 юридичних осіб. У погодженій 7 жовтня версії список скоротився на одну фізичну та одну юридичну особу, наразі Радіо Свобода не відомо, про кого саме йдеться.
У документі пояснюється, що всі ці компанії входять до переліку підприємств російського військово-промислового комплексу, складеного урядом РФ, і на цій підставі можуть отримувати державні субсидії.
Фізичних осіб включили до санкційного списку як керівників цих підприємств, які, за оцінкою ЄС, таким чином підтримують російський військово-промисловий комплекс.
Серед підприємств, керівники яких фігурували у проєкті, – компанії з військового кораблебудування і підводного флоту, ракетно-космічної галузі, авіаційного приладо- та моторобудування, артилерійського виробництва, військового автопрому, радіоелектроніки, навігаційних і напівпровідникових систем, а також хімічної промисловості та структур, пов’язаних із боєприпасами.
Окремий великий блок становлять підприємства, пов’язані з російським підводним флотом. Зокрема, у проєкті списку були керівник «Севмашу» Михайло Будніченко, гендиректор ЦКБ морської техніки «Рубін» Ігор Вільніт, керівник «Малахіту» Володимир Дорофєєв, а також керівники «Адміралтейських верфей», центру судноремонту «Звёздочка» та низки інших великих підприємств російського ВПК.
Крім того, до проєкту потрапили керівники Об’єднаної ракетно-космічної корпорації та Російської корпорації ракетно-космічного приладобудування й інформаційних систем, Казанського моторобудівного виробничого об’єднання, «Мотовилихинских заводов», структур КамАЗу, а також низки радіоелектронних і хімічних підприємств.
Окремо посли ЄС погодили санкції проти 77 осіб, «обраних» до російської Державної думи від окупованих територій України.
Ще одним рішенням стало продовження санкцій ЄС за поширення та застосування хімічної зброї. Під цим режимом санкції діють щодо 31 фізичної особи та шести організацій.
Після завершення формальної процедури в Раді ЄС та публікації відповідних актів в Офіційному журналі Євросоюзу нові персональні санкції передбачатимуть заморожування активів у ЄС і заборону на надання підсанкційним особам та компаніям коштів чи економічних ресурсів. Для фізичних осіб також діє заборона на в’їзд до Євросоюзу або транзит через його територію.
Євросоюз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії у липні 2026 року. Серед іншого, в межах того пакету члени ЄС погодилися продовжити поточний рівень граничної ціни на російську нафту на 12 місяців. Цей захід має на меті позбавити Росію значних доходів від нафти на тлі мінливості цін на енергетичних ринках.
В Олександрії двоє людей загинули через нічний удар РФ – влада
Через російський удар по місту Олександрія Кіровоградської області загинули двоє людей, ще троє зазнали поранень, проінформував 7 жовтня прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Раніше голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович указував, що в Олександрії загинула одна людина, троє травмовані, а ще двоє не виходять на зв’язок.
«Сталося також загоряння даху приватного житлового будинку. Обстеження території триває, інформація щодо наслідків уточнюється. У Світловодську зафіксовано падіння уламків на відкритій території. Минулося без постраждалих», – додав чиновник.
Згодом Райкович уочнив, що станом на 10:56 «відомо про двох загиблих, трьох поранених в Олександрії. Одна людина на зв'язок не виходить».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ДСНС: у Прилуках четверо загиблих і 20 поранених унаслідок влучання ракети по п’ятиповерхівці
Унаслідок російської атаки у Прилуках Чернігівської області по багатоповерхівці чотири людини загинули, ще 20 травмовані, серед них – троє дітей, указує Державна служба з надзвичайних ситуацій, додаючи, що інформація є попередньою.
«Одну людину надзвичайники врятували. На іншій локації через обстріли РФ виникла пожежа у виробничій будівлі», – йдеться в повідомленні.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Прилуках.
У Повітряних силах назвали кількість запущених і збитих ракет і дронів під час нічного удару РФ
У ніч на 7 жовтня російські військові запускали по території України протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», балістичні ракетии «Іскандер-М», С-400, KN-23, а також 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування Х-101, «Іскандер-К» та «Калібр», ідеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Також російські військові використали 130 дронів, у тому числі 46 реактивних, інформують українські військові.
«Основні напрямки удару – Київщина, Харківщина, Полтавщина, Дніпропетровщина. За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито або подавлено 161 ціль:
– п’ять балістичних ракет («Іскандер-М», KN-23, С-400, «Циркон» або «Онікс»);
– 39 крилатих ракет Х-101, «Іскандер-К», «Калібр» (інформація стосовно ще шести крилатих ракет уточнюється);
– 117 ворожих БпЛА типу Shahed (38 із них – реактивні), «Гербера» та дронів інших типів», – указано в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА на 18 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях.
У Кременчуці щонайменше двоє людей загинули, семеро поранені через ракетний удар РФ – ОВА
Щонайменше двоє людей загинули, ще семеро поранені в Кременчуці, який зранку 7 жовтня зазнав ракетного удару РФ, повідомляє голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.
«Рятувальна операція триває», – додав чиновник.
Перед тим він показав наслідки ракетного удару – вибиті вікна і знищені машини у дворі густонаселеного району Кременчука.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Прилуках.
У Прилуках на Чернігівщині є загиблі і поранені після удару ракети по багатоповерхівці – влада
Російські військові завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області, повідомив зранку 7 жовтня голова ОВА В’ячеслав Чаус.
«Одне з влучань – просто по житловій багатоповерхівці. Зранку, коли люди ще спали. Попередньо, вже відомо про загиблих і поранених. Зараз всі служби залучені, триває розбір завалів», – написав чиновник у телеграмі.
Начальник Прилуцького райвідділу поліції Владислав Стоянов повідомив, що станом на 8:20 відомо про двох загиблих та сімох поранених.
«Під завалами ще можуть перебувати люди», – цитує Стоянова «Суспільне».
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці.
На фронті відбулося понад 200 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 6 жовтня на фронті відбулося 202 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Учора противник завдав 85 авіаційних ударів, зокрема скинув 278 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 9728 дронів-камікадзе та здійснили 2521 обстріл населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили один район зосередження особового складу та один пункт управління БпЛА противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Донеччині, але також гаряче було на Південно-Слобожанському напрямку на Харківщині та Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 14 атак. Окупанти вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Миколайпілля та Осикового.
На Покровському напрямку наші оборонці зупинили 27 атак. Основні зусилля ворог зосередив у районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Кучерового Яру, Вільного, Білицького, Водянського, Добропілля та Новогришиного.
На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Окупанти намагалися просунутися в районах Волохівки, Стариці, Ізбицького, Захарівки, Малої Вовчої та Варварівки.
На Гуляйпільському напрямку відбито 13 атак загарбників у районах Гіркого, Рибного, Воздвижівки, Долинки, Рівного, Копанів, Єгорівки, Новоселівки та Чарівного», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: «Ми за цей рік евакуювали близько 30 поранених» – як НРК допомагають фронту поблизу Добропілля
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
Сили РФ втратили за добу майже 1700 осіб і понад пів сотні артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 545 950 військових, зокрема 1 690 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 7 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 396
- бойові броньовані машини – 25 498 (+4 – за останню добу)
- артилерійські системи – 50 836 (+51)
- РСЗВ – 2 192 (+8)
- засоби ППО – 1 690 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 878 (+12)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 551 876 (+1 890)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 159 128 (+577)
- спеціальна техніка – 4 800 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 21 вересня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Полтавська ОВА повідомила про вибухи в Кременчуці
Полтавська область перебуває під масованою ракетно-дроновою атакою, повідомив зранку 7 жовтня голова ОВА Віталій Дяківнич.
«У Кременчуці лунають вибухи. Перебувайте в укриттях до відбою повітряної тривоги», – закликав чиновник.
Згодом Дяківнич уточнив наслідки удару.
«Під час масованої ракетної атаки зафіксовано влучання по житловому району у Кременчуці. Пошкоджено багатоквартирні будинки. Всі служби направлені на місце. Інформація щодо постраждалих уточнюється. Також ворог влучив в одне з підприємств у Кременчуцькому районі», – написав очільник області о 7:18.
Понтони, електрички і тунель. Як Київ готує «план Б» для сполучення між берегами після ударів РФ
Близько 600 тисяч автомобілів, за оцінкою міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника, протягом доби перетинають Дніпро у Києві. На початку жовтня звичне сполучення між двома берегами столиці опинилося під загрозою через серію російських ударів по Південному та Північному мостах.
На тлі атак у Києві виник тимчасовий транспортний колапс. 2 жовтня Південний міст повністю закрили для автомобілів та метро, на інших мостах діяли обмеження. На дорогах утворилися великі затори, громадський транспорт був переповнений, а частина киян переходила Дніпро мостами пішки.
За кілька наступних днів частину обмежень пом’якшили. Із 3 жовтня під час повітряної тривоги рух тимчасово обмежують лише на Подільському та Південному мостах в окремих напрямках і максимум на перші 15 хвилин після початку тривоги. Інші автомобільні мости, за рішенням міської влади, через сам факт тривоги не перекривають. Із 4 жовтня поїзди «зеленої» лінії метро знову перевозять пасажирів між берегами під час жовтого рівня загрози.
Але після перших цілеспрямованих атак на великі київські мости питання вже змінилося: що буде, якщо одну з переправ доведеться закрити не на кілька годин, а на тижні або місяці?
Тепер влада говорить про насипні дамби і понтонні переправи, додаткові електрички, посилення захисту мостів, а у довгостроковій перспективі навіть про тунель під Дніпром.
Наскільки ці плани реалістичні, чи можуть понтони замінити стаціонарні мости і чи мав Київ резервний сценарій раніше – читайте у тексті Радіо Свобода.
Було відомо ще до ударів
Сполучення двох берегів давно є одним із найбільш вразливих місць транспортної системи столиці, зауважують фахівці.
За даними, які публікували ще до повномасштабного вторгнення, майже 40 відсотків населення Києва проживало на лівому березі, тоді як близько 80 відсотків робочих місць були сконцентровані на правому. Тобто щоранку значний пасажирський потік має перетнути Дніпро в одному напрямку, а ввечері повернутися назад.
При цьому частина мостової інфраструктури столиці і без російських ударів має технічні обмеження.
«Потрібен план Б»
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, депутат від «Слуги народу» Володимир Крейденко в ефірі програми Радіо Свобода «Свободи Live» 2 жовтня говорив про необхідність окремого резервного сценарію для столиці.
«Це може бути організація реверсивного руху: зранку з лівого на правий, ввечері з правого на лівий. Також організація біля мостів якихось хабів, де можна взяти велосипед, електросамокат чи залишити їх для того, щоб пересуватися через мости. План Б: організація поромних переправ для пасажирів, для людей. Є поромні переправи для транспорту, важкого транспорту», – сказав він.
Народна депутатка від «Голосу» Соломія Бобровська у тому ж ефірі поставила під сумнів можливість вирішити проблему лише поромами.
«Яка чисельність пасажирів може пройти через ці пасажирські пороми щоденно, забезпечуючи цей пасажиропотік з лівого на правий берег і з правого на лівий? Мені хочеться зрозуміти, що ми можемо покрити стосовно тієї кількості, яка щодня перетинає правий і лівий береги. Коли говоримо не лише про поромні переправи, ми говоримо про зовсім інші кількості».
Крейденко натомість наполягав, що пасажирські пороми можуть бути частиною рішення, але визнавав необхідність поєднувати різні способи перевезення.
Понтони і дамби: план уряду
3 жовтня міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що у Києві планують почати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро. Найшвидшим варіантом він назвав поєднання насипних дамб із понтонними переправами.
За словами міністра, місця майбутніх переходів уже визначили, підготовчі роботи розпочали, а будівництво може тривати до трьох місяців. Резервні переходи, за задумом уряду, повинні забезпечити щонайменше 50 відсотків пропускної спроможності наявних мостів.
У перспективі уряд розглядає й інші рішення, зокрема швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром.
Україна перебуває під ракетно-дроновою атакою РФ, є загиблі
Щонайменше двоє людей загинули вночі 7 жовтня в Києві під час комбінованого повітряного удару Росії, повідомила міська військова адміністрація. За її даними, люди загинули в Дарницькому районі.
Перед тим міський голова Києва Віталій Кличко інформував про влучання в різних частинах столиці.
«В Оболонськкому районі влучання на територію нежитлової забудови. У Подільському – в складські приміщення. У Дарницькому районі горять уламки на відкритій території. У Шевченківському – влучання на територію нежитлової забудови», – писав мер Києва впродовж ночі.
Також зафіксований удар по Дніпру.
«Ворог завдав удару по промисловому підприємству у Дніпрі. Інформацію про постраждалих уточнюємо. Загроза триває. До відбою повітряної тривоги перебувайте у безпечних місцях», – указував голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа о 4:22.
Також є влучання в Запоріжжі.
«Росіяни атакували обʼєкт транспортної інфраструктури Запоріжжя. Через наслідки атаки можливе тимчасове обмеження руху на окремих ділянках доріг. Враховуйте це під час поїздок та стежте за офіційною інформацією», – закликав виконувач обов’язків голови ОВА Михайло Семікін.
Повітряна атака РФ триває, станом на 6:30 ранку в повітрі перебувають десятки ракет і дронів.
Росія вдарила по складу в Запоріжжі, загинув чоловік – влада
У вівторок, 6 жовтня, армія РФ завдала удару по складському приміщенню в Запоріжжі, повідомив т.в.о. голови обласної військової адміністрації (ОВА) Михайло Семікін.
«На жаль, внаслідок удару по складському приміщенню загинув 47-річний чоловік», – зазначив місцевий чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Є оновлена інформація від розвідки про підготовку РФ масованого удару»: Зеленський знову попередив українців
Росія готує масований удар по Україні, повідомив президент Володимир Зеленський з посиланням на оновлені дані розвідки.
За словами глави держави, українські служби та Повітряні сили «готові реагувати на загрозу в межах наявних засобів захисту».
«Будь ласка, дуже прошу, бережіть себе. Будь ласка, реагуйте на сигнали про ракетну небезпеку», – закликав Зеленський.
Він також зазначив, що ефективність захисту українського неба «значною мірою залежить від партнерів».
«Від кожного лідера, від кожної держави у світі, які мають засоби захисту, які нам потрібні, і які можуть їх передати», – підкреслив він.
Зеленський заявив, що для передачі цих засобів потрібна «політична воля», зокрема у США, країнах Європи та у решти партнерів.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити ці дані.
Раніше, 6 жовтня, Зеленський вже попереджав українців про підготовку силами РФ масованого удару. «Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію. Визначили строки виконання значної частини завдань, першочергові вже реалізовуються», – написав він у телеграмі після наради з урядовцями, військовими та всіма ключовими службами.
Моніторингові телеграм-канали також писали про завершення РФ підготовки до завдання масованого ракетного удару і про його ймовірність у ніч на 7 жовтня.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
За даними Повітряних сил ЗСУ, збиття класичних ударних дронів сягає близько 90-95%, у той час як реактивних – близько 60%. Боротися з останніми зараз доводиться дороговартісними системами: авіацією, ЗРК та ПЗРК, розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
РФ чи «свої»: хто насправді стоїть за «мирним планом»? Нові розклади і сценарії
Депутата Олексія Гончаренка виключили з фракції Петра Порошенка. Так принаймні випливає із заяви «Європейської солідарності».
«Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією «Європейської солідарності» та її засадами», – вказано в заяві.
Також там додають, що не можуть продовжувати «спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності».
Після оприлюднення заяви чимало хто задавався питанням, чи йдеться саме про виключення з фракції. Це зрештою підтвердив сам Гончаренко – але запитання продовжує лунати: розійшлися чи вигнали?
- Олексій Гончаренко на рішення «Європейської солідарності» наразі не реагував. Він був членом фракції ЄС, проте обирався до Верховної Ради як самовисуванець на окрузі в Одеській області, безпартійний. На запитання Радіо Свобода, чи готовий він до виключення з фракції Гончаренко у прямому ефірі відповів: «Я в першу відповідаю перед своїми виборцями. Я переконаний: те, що я говорю підтримує більшість моїх виборців».
Крім заяв Гончаренка, в соцмережах обговорюють висловлювання депутата «Слуги народу» Данила Гетьманцева, а також міського голови Ігора Терехова – вони теж заговорили про болючі компроміси і поступки.
- Що стоїть за цими заявами і що вони означають насправді?
Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики у ефірі Радіо Свобода «Свобода Live» програми заявив, що під такими одночасними заявами кількох політичних фігур одночасно немає змови та російської пропаганди. А це скоріше гонитва за популярністю, яка «запаморочила деякі логічні зв'язки» і політики просто «не прорахували наслідки від своїх політичних заяв».
«Мені здається, що це більше про набір політичних балів, ніж про участь у кампанії, яка паралельно йшла, яку започаткувала Росія», – стверджує Шлінчак.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Росія: біля берегів Сочі спалахнула пожежа на танкері – ЗМІ
У вівторок, 6 жовтня, в Росії біля берегів Сочі спалахнула пожежа на танкері, мишуть місцеві ЗМІ.
Очевидці повідомили, що палаюче судно начебто перебуває в акваторії поруч із портом Сочі. Густий дим від пожежі видно з берега на значній відстані.
У медіа зазначають, що ймовірно, горить нафтовий танкер. Через витік горючих матеріалів вогонь охопив не лише сам борт, а й поверхню води навколо нього.
У мережі припускають, що судно могло загорітися внаслідок атаки безекіпажних катерів (БЕК) або ударних безпілотників.
Українські Exilenova+ та Supernova+ також повідомляють про пожежу на танкері.
Російська влада та українські військові наразі пожежу офіційно не коментували. Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України командиру «Привидів Києва»
Українському пілоту винищувача МіГ-29 Марату Мамбетову посмертно присвоєно звання Герой України, йдеться у відповідному указі президента Володимира Зеленського.
У документі йдеться про те, що найвищу держнагороду присвоєно «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові».
1 жовтня стало відомо, що у бою 1 жовтня загинув український військовий льотчик, командир ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва», капітан Марат Мамбетов.
«На винищувачі МіГ-29 він завдавав ракетно-бомбових ударів по російських окупантах на одному з напрямків фронту. Під час виконання бойового завдання літак підбито ворожою ракетою, пілот катапультувався, але, на жаль, не вижив… Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Марата, він боронив Україну до свого останнього подиху. Йому було 25... Герої не вмирають!» – повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Раніше українські військові повідомили про загибель на Запорізькому напрямку льотчика 39-ї бригади тактичної авіації майора Олександра Боровика. Як повідомили у бригаді, пілот 1995 року народження загинув близько 13:30 11 вересня під час виконання бойового завдання на літаку Су-27.
Крім того, у командуванні Повітряних сил повідомляли про загибель пілота винищувача МіГ-29 Сергія Бондаря після виконання бойового завдання при заході на посадку. У червні 2025 року під час відбиття масованої російської атаки загинув пілот літака F-16 Максим Устименко.
«Укренерго»: в деяких областях завтра будуть діяти обмеження електроенергії
Завтра, 7 жовтня, у частині регіонів України будуть обмеження споживання електроенергії, повідомляє компанія «Укренерго».
За повідомленням, завтра будуть діяти графіки погодинних відключень світла обсягом від 0,5 до 1,5 черги, а також обмеження потужності для промисловості.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російський удар, завданий 30 вересня насамперед по об’єктах енергетичної інфраструктури України, ознаменував початок кампанії РФ, спрямованої на підрив української енергетичної безпеки напередодні зими.
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що основною ціллю удару РФ 30 вересня була енергетика Києва і Київщини.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький додав, що вночі проти 30 вересня ракетами і дронами були атаковані енергетичні обʼєкти в Києві, області та в інших регіонах. «Починаючи з літа фактично не було й дня, коли ворог не атакував би енергетичну інфраструктуру. Але настільки масована й комбінована атака відбулася вперше з кінця минулого опалювального сезону», – написав він у телеграмі.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Зеленський провів Ставку: йшлося про системи РЕБ і захист від російських обстрілів
Президент Володимир Зеленський 6 жовтня провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якому заслухав доповіді щодо спроможностей систем РЕБ та їхнього застосування для захисту інфраструктури.
«Саме цей компонент нашої оборони забезпечує значну частину знешкодження російських «Шахедів». Визначили додаткові завдання для ЗСУ та виробників – масштабуємо найбільш ефективні підходи», – наголосив президент за результатами засідання.
Зеленський повідомив, що була також доповідь Головного управління розвідки (ГУР) щодо технологічних пріоритетів сил РФ на 2026 і 2027 роки, а також про відповідне постачання в Росію компонентів та обладнання для виробництва зброї.
«Щодо цього будуть підготовлені наші нові пакети санкцій, ГУР надасть свої пропозиції Кабінету міністрів та РНБО. Працюємо і щодо синхронізації наших санкцій в юрисдикціях партнерів», – повідомив він.
Крім того, за словами президента, на Ставці були визначені завдання по забезпеченню українських сил далекобійними дронами на наступний рік.
«Головний критерій – у нас має бути здатність дзеркально відповідати на російські удари», – підсумував Зеленський.
Попереднє засідання Ставки Зеленський провів 25 вересня. 25 вересня. Серед ключових питань тоді він назвав результати випробувань перехоплювачів російських реактивних «Шахедів».
19 вересня президент повідомив про «хороший результат» військової контррозвідки СБУ в протидії реактивним «Шахедам» і застосування нового дрона-перехоплювача.
Росія вдарила по автівці патрульних у Краматорську: є загиблий і поранені – Білошицький
У Краматорську 6 жовтня російський дрон влучив по службовому автомобілю правоохоронців, повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.
За його словами, внаслідок атаки загинув 40-річний патрульний Артем Ковтун, ще троє поліцейських зазнали поранень.
«В Артема залишилися батьки, дружина, 13-річний син та 8-річна донька. Сьогодні їхня родина втратила найдорожчу людину, а ми – колегу, побратима, патрульного, який до останнього залишався на службі у Краматорську. Важко знаходити слова, коли втрачаєш своїх… Мої щирі співчуття родині Артема, його близьким, друзям і колегам», – зазначив Білошицький.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.