У ЗСУ підтвердили удари по заводу в російському Орлі та комбінату «Тольяттікаучук»
Сили оборони напередодні та вночі на 24 жовтня завдали ударів по «важливих об’єктах на території РФ», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, командування підтверджує ураження основної виробничої будівлі заводу «Протон-Електротекс» у місті Орел Орловської області:
«Це ускладнює виробництво комплектуючих для крилатих і балістичних ракет, якими противник б’є по українських містах».
Штаб зазначає, що «Протон-Електротекс» є провідним російським виробником оптоелектронного обладнання та приладів повного виробничого циклу, від кристалів до готової продукції. Зокрема, це модулі для крилатих авіаційних ракет С-71 «Ковьор» і перемикачі-інвертори для балістичних ракет 9М723 «Іскандер-М».
У межах кооперації підприємство також причетне до виробництва бойових машин зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцирь-С1» та його модифікацій.
«Уражено комбінат «Тольяттікаучук» у місті Тольятті Самарської області РФ. В районі комбінату зафіксовано вибух і пожежу. Ураження таких об’єктів б’є по ланцюгу постачання сировини для російської ракетної програми», – додає Генштаб.
Цей комбінат, за даними українських військових, виробляє синтетичні каучуки, мономери, фракції та високооктанові добавки до бензину. Синтетичні каучуки, зокрема, використовуються для виробництва твердого ракетного палива для тактичних і балістичних ракет.
Також штаб звітує про ураження літака на аеродромі «Єйськ» Краснодарського краю Росії, ступінь пошкоджень уточнюється.
Раніше сьогодні моніторингові канали й медіа повідомили про атаку українських безпілотників, зокрема, на місто Тольятті, в ході якої міг постраждати завод «Тольяттікаучук». Генштаб ЗСУ вже повідомляв про ураження цього підприємства у вересні.
Також напередодні місцева влада Орловської області заявила про атаку на обласний центр. Губернатор області заявив про ураження промислового об’єкта, моніторингові канали повідомляли про удар по заводу «Протон».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Міністр оборони України підтвердив відновлення швидкості Starshield
Система супутникового зв’язку Starshield відновила швидкість роботи – про це міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив у коментарі Радіо Свобода:
«Системи моніторингу Міністерства оборони фіксують відновлення швидкості Starlink/ Starshield. Фіксуємо швидкість більше 400 км/год, зв’язок стабільний».
Хмара назвав відновлення роботи супутників черговим прикладом, коли «прямий діалог та наполеглива позиція президента України» дають результати, важливі для українських військових, роботи безпілотників, логістики та звʼязку.
«Міністерство оборони продовжує моніторинг та фіксацію роботи Starlink/ Starshield», – додав він.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження швидкості на Starlink та Starshield досі діють.
Раніше джерела Радіо Свобода в Міністерстві оборони України, обізнані з ситуацією, але не уповноважені офіційно її коментувати, зазначили, що на ранок 23 жовтня спостерігаються випадки втрати звʼязку на швидкості 161 км/год. А підтверджень, що обмеження на роботу супутникової системи Starshield (військової версії сервісу Starlink від американської компанії SpaceX) зняті, наразі немає.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.
Двоє жителів Києва постраждали внаслідок атаки РФ, у двох районах – екстрені знеструмлення
Вранці 24 жовтня російська армія атакувала Київ, повідомили місцева військова адміністрація та ДСНС.
Удару зазнав житловий сектор у Оболонському районі, постраждали двоє людей. ДСНС уточнює, що влучання зруйнувало одноповерховий приватний житловий будинок та спричинило пожежу.
«Рятувальники виявили одного постраждалого та передали його медикам для госпіталізації. Ще одна людина дістала травми, але госпіталізації не потребувала. Пожежу оперативно ліквідовано», – додає служба.
Також КМВА уточнює, що на команду «Укренерго» запроваджені екстрені відключення в частині Голосіївського та Солом’янського районів столиці. Графіки там не діють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
ISW: дедалі обережніша монетарна політика Росії може загрожувати росту її ВПК
Монетарні обмеження російської влади можуть становити загрозу доступу військово-промислового комплексу Росії до капіталу, вважають аналітики Інституту дослідження війни. Про це йдеться в звіті від 23 жовтня.
За їхніми спостереженнями, на тлі тривалого інфляційного тиску Кремль «дедалі більше схиляється до більш обережної грошово-кредитної політики, що може створити ризики для зростання заробітної плати та російського оборонно-промислового комплексу».
ISW звернув увагу на заяву Центрального банку Росії напередодні, за якою він другий місяць поспіль утримуватиме ключову ставку на рівні 14%. Доти Центробанк протягом 18 місяців знижував ставку 10 разів. Рішення пояснюють посиленим ціновим тиском і високими інфляційними очікуваннями.
Базовий сценарій Центрального банку РФ передбачає, що в 2027 році середня ключова ставка становитиме 12,5-13,5%, що лише на 0,5-1,5 відсоткового пункту нижче за поточний рівень. Російський регулятор констатує, що базова динаміка цін не сповільнюється. За його оцінками, до кінця 2026 року річна інфляція становитиме 7,1-7,6%, що дещо вище за прогноз, озвучений 11 вересня.
Також Центробанк зазначав, що на цінову динаміку й надалі впливатимуть волатильні категорії товарів, як-от моторне пальне – ISW розцінює це як «завуальований натяк» на наслідки українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.
Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна 23 жовтня заявила, що на попит і пропозицію продовжують впливати інфляційні ризики, високі інфляційні очікування, напруженість на ринку праці та збільшений дефіцит бюджету. Вона повідомила про зниження споживчої активності в Росії та зазначила, що, за прогнозами, зростання ВВП країни у 2026 році становитиме від 0,5% до 1%. При цьому Центробанк РФ має на меті повернути рівень інфляції до 4% у 2027 році.
Путін, ймовірно, став більш терпимим до курсу Набіулліної
Інститут припускає, що посиленню внутрішнього інфляційного тику сприяло послідовне зниження ключової ставки в Росії протягом 18 місяців. Дослідники звертають увагу на те, що Ельвіра Набіулліна послідовно наголошує на необхідності стриманої грошово-кредитної політики. Вона також «часто намагається протистояти вимогам Кремля щодо збільшення обсягів капіталу для російського військово-промислового комплексу та девальвації рубля задля зростання експортних доходів».
«Той факт, що Центральному банку наразі вдається уникати подальшого зниження відсоткових ставок, свідчить: Путін, імовірно, став більш терпимим до жорсткої грошово-кредитної політики. Останнім часом Путін надає пріоритет зниженню інфляції, прагнучи заручитися підтримкою населення через пом’якшення економічних наслідків воєнних витрат Росії. Цілком можливо, що саме через цей пріоритет він на цьому етапі погоджується з курсом Набіулліної», – вважають автори звіту.
Водночас вони прогнозують, що збереження ключової ставки на поточному рівні може стримувати зростання заробітних плат і обмежуватиме доступ російського ВПК до капіталу. Це може завадити президенту РФ досягти поставлених цілей: підвищити реальну купівельну спроможність росіян, одночасно зберігаючи виробничі потужності військової промисловості.
Втім, ISW не береться оцінити, як саме така політика вплине на інфляцію заробітних плат і якість життя громадян РФ, адже в країні спостерігається стійкий дефіцит робочої сили. Це підштовхує зростання зарплат, тоді як домогосподарства стикаються з тиском, який не відображається в показниках номінальної заробітної плати.
У липні 2026 року Центробанк Росії погіршив прогноз зростання російської економіки до кінця року, припустивши, що ВВП може взагалі не зрости. Згідно з оновленим середньостроковим прогнозом, економіка протягом наступного року зросте на 0-1% замість очікуваних раніше 0,5-1,5%.
Повітряні сили: ППО збила 101 російський дрон протягом ночі
Російська армія атакувала Україну із застосуванням 126 ударних безпілотників різних типів, з них 61 реактивний, повідомило командування Повітряних сил 24 жовтня.
Пуски здійснювалися з напрямків Шаталова, Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 101 ворожий БпЛА типу Shahed (із них – 50 реактивні), S8000 Бандероль/Дань-Т, Гербера та дронів інших типів», – повідомляють військові.
Командування застерігає, що в повітрі залишаються ударні дрони. Військові зафіксували влучання російських засобів повітряного нападу в 14 місцях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У Дніпрі помер чоловік, який зазнав опіків через російську атаку
Помер один із поранених внаслідок попередньої російської атаки на Дніпро, заявив голова області Олександр Ганжа вранці 24 жовтня.
Йдеться про 33-річного чоловіка, який зазнав опіків через удар Росії по місту 20 жовтня.
«Він був у вкрай тяжкому стані з опіками всього тіла. Медики до останнього боролися за його життя», – заявив Ганжа.
Відтак кількість загиблих через російський удар по складах у передмісті Дніпра зросла до трьох, ще троє людей поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Сікорський відповів на слова Маска про «відмивання грошей» США через Україну
Сполучені Штати напряму не фінансують допомогу Україні, заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 23 жовтня.
Таким чином він відреагував на заяву американського мільярдера, власника SpaceX Ілона Маска про відмивання коштів американських платників податків через допомогу Україні.
«Ні, Ілон Маск, США припинили фінансувати Україну минулого року. Насправді компанії в США заробляють на американській зброї, за яку платимо ми, європейці», – написав Сікорський на своїй сторінці в X.
Дипломат додав, що що більше Маск «грається в політику», використовуючи власні продукти, то більше він шкодить власному бренду.
Напередодні Ілон Маск заявив про «величезну різницю в стимулах» між елітами та простим народом в Україні, стверджуючи, що українські еліти збагаючуються на коштах, які отримує Київ, «тоді як дітей других забирають на війну помирати в окопах».
«До того ж, частина цих коштів американських платників податків повертається назад – пройшовши через численні схеми відмивання – для фінансування політичних кампаній в Америці. Саме тому деякі політики переймаються Україною більше, ніж власною країною», – додав підприємець.
Це не перший обмін коментарями на цю тему між польським дипломатом і американським трильйонером. У березні 2025 року Сікорський нагадав Маску, що уряд Польщі оплачує послуги Starlink для України, зазначивши: «якщо SpaceX виявиться ненадійним постачальником, нам доведеться шукати інших».
За останньою оцінкою американського агентства Bloomberg, починаючи з липня, Маск, відомий своєю підтримкою Республіканської партії, пожертвував загалом близько 455 мільйонів доларів політичним комітетам напередодні проміжних виборів.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х заявляв, що обмеження швидкості й використання Starshield визначають військові США, а остаточне рішення ухвалює президент США.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Кличко про світло вдома, «зрежисовані» протести та хто винен у малій кількості укриттів
Радіо Свобода довго запрошувало міського голову Києва на інтерв'ю. Кияни на своїх сторінках у соцмережах озвучують дуже багато претензій і запитань до міської влади. Чи не найбільше про те, що у столиці, яка перебуває практично під цілодобовими повітряними атаками, досі критично бракує укриттів?
І от, нарешті, розмова відбулася. У дуже непростий для Віталія Кличка час. Читайте і дивіться тут
Генштаб ЗСУ повідомив про 181 бій на фронті, найінтенсивнішим напрямком був Костянтинівський
Протягом минулої доби на фронті відбулося 181 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 24 жовтня.
За зведенням, Сили оборони напередодні уразили два райони скупчення живої сили та техніки армії Росії, три гармати, пункт управління БпЛА та ще «два важливих об’єкти».
Українська армія відбила п’ять російських атак на Південно-Слобожанському напрямку в районах Охрімівки, Рибалчиного та Чугунівки.
Ще по п’ять спроб армії РФ покращити своє положення зафіксовані на Куп’янському й Слов’янському напрямках.
До штурмових дій російські військокві вдалися на Лиманському напрямку.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 23 атаки. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру», – заявляє командування.
Ще 19 разів російська армія атакувала на Покровському напрямку, намагаючись просунутися в бік Добропілля, Святогорівки, Чернігівки, Мирного, Гулевого, Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки.
На Олександрівському напрямку російські загарбники вдалися до одного штурму, на Гуляйпільському напрямку – десять разів атакували українські позиції. Ще дві атаки штаб зафіксував на Оріхівському напрямку.
Генштаб зазначає, що російська армія не вдавалася до штурмових дій на Краматорському та Придніпровському напрямках.
Росія продовжує рухатися у бік Добропілля та намагається охопити його кліщами – «сіра зона» напівоточила місто. 21 жовтня проєкт Deep State зафіксував просування військ РФ поблизу Вільного – це східний фланг наступу армії агресора на Добропілля.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Армія Росії втратила майже 2 тисячі військових і два засоби ППО за добу – дані ЗСУ
Російська армія втратила близько 1 980 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 24 жовтня.
Українське командування оцінює втрати загальні особового складу Росії за час повномасштабного вторгнення в близько 1 576 600 людей.
Генштаб також наводить дані про втрати російської військової техніки напередодні:
- 5 танків (загалом 12 444)
- 2 бойових броньованих машини (25 600)
- 64 артилерійських системи (51 565)
- 2 реактивних системи залпового вогню (2 232)
- 2 засоби протиповітряної оборони (1 722)
- 8 наземних робототехнічних комплексів (3 011)
- 1 855 безпілотників оперативно-тактичного рівня (579 064)
- 413 автомобілів і автоцистерн (166 501)
- 1 одиниця спеціальної техніки (4 852)
Командування додає, що дані уточнюються.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Рубіо про війну в Україні: «насправді вона стосується Донбасу»
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що війна в Україні «насправді стосується Донбасу».
«Хоча часто кажуть, що це війна в Україні, насправді вона стосується Донбасу – одного конкретного регіону країни. По суті, йдеться про територію, що становить близько 11 відсотків частини країни: Росія прагне її отримати, але не може захопити військовим шляхом, а Україна не бажає від неї відмовлятися. І в України є вагомі причини для такої позиції – це питання суверенітету та власної довгострокової безпеки», – сказав він на пресконференції 22 жовтня.
Рубіо наголосив, що цей конфлікт неможливо вирішити воєнним шляхом, він може завершитися лише дипломатично, а питання полягає в тому, чи «вдасться досягти такого результату, коли обидві сторони отримають певну вигоду, але водночас підуть на поступки, що дозволить завершити війну».
«Ситуація складна, але можу сказати одне: як би важко не було, досягти рішення неможливо, доки обидві сторони не сядуть за стіл переговорів. Ми готові взяти на себе роль посередника в цьому процесі. Саме це ми й намагаємося зробити. Ми не стверджуємо, що саме лише проведення переговорів автоматично вирішить проблему, але без того, щоб посадити сторони за стіл переговорів, шансів на вирішення взагалі немає», – додав держсекретар США.
Ця заява пролунала на тлі відновлення переговорного процесу за участі України, США та Росії. Також долучилися представники Європи.
20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української й американської делегацій. У зустрічі президента України Володимира Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом в Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які мали представити в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Наступного дня, 21 жовтня, американський переговорник Віткофф прибув до Росії, де у нього відбулася тригодинна зустріч з Путіним.
Cпецпредставник президента США Стів Віткофф назвав переговори в Осло і Санкт-Петербурзі «конструктивними», але додав, що попереду «ще багато важливої роботи».
Коментуючи переговори з представниками адміністрації Сполучених Штатів, Путін заявив, що Москва готова відновити тристоронні переговори, метою яких буде обговорення «забезпечення безпеки України та Росії після виходу на мирні угоди, причому в остаточному їх варіанті», і відкинув можливість призупинення бойових дій».
Путін також сказав, що «завжди можна домовитися», але у будь-якому разі «ми свої завдання вирішимо – всі цілі «спеціальної військової операції» (так в Росії називають війну протиу України – ред.) будуть досягнуті».
Після переговорів у Норвегії український президент Володимир Зеленський заявив про «повну підтримку американських пропозицій» з боку Києва.
«Ми будемо підтримувати пропозицію і припинення вогню, і закінчення війни, і енергетичного перемир'я, і гуманітарних ініціатив – повернення полонених», – сказав Зеленський журналістам.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що високопоставлені представники Кремля вкотре підтвердили давнє небажання Росії вести будь-які змістовні мирні переговори, водночас намагаючись виставити Київ і Європу головними перешкодами для встановлення миру в Україні.
Гуманітарна операція в Олешках: у ЗСУ уточнили час запровадження режиму тиші
Генеральний штаб ЗСУ заявив, що для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі з 03:00 27 жовтня за київським часом.
У Генштабі уточнили, що Сили оборони України роблять «усе можливе для допомоги жителям Олешок і докладуть максимальних зусиль для забезпечення безпеки та порятунку співгромадян».
Раніше Генштаб ЗСУ пообіцяв, що Сили оборони забезпечать виконання рішень Верховного головнокомандувача заради реалізації гуманітарної місії в Олешках.
Українські підрозділи, як повідомлялось, неодноразово виконували місії з доставки дронами гуманітарних вантажів жителям Олешок.
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня. Український омбудсмен підтвердив домовленість про гуманітарну місію в Олешках, зазначив, що для її реалізації буде забезпечено режим тиші.
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатись гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешок.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
У Києві у вересні через атаки РФ були пошкоджені близько 10 дата-центрів – Корецький
У Києві у вересні через російські атаки пошкоджені близько 10 дата-центрів, повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
«Росія б’є по нашій цифровій інфраструктурі так само системно, як і по енергетиці. Лише за вересень у Києві пошкоджено близько десяти дата-центрів», – сказав він.
Як повідомляє пресслужба КМУ, Корецький дав пряме доручення керівникам усіх органів виконавчої влади – терміново сформувати команди кібербезпеки, закупити програмне забезпечення й ввести його в експлуатацію.
За даними прем’єра, посилюються також кібератаки – сили РФ дедалі частіше використовують штучний інтелект, і одна з головних мішеней – державні інформаційні системи та український бізнес.
У вересні Росія завдала серії ударів по українських дата-центрах і телекомунікаційній інфраструктурі. Частина користувачів у Києві та області втрачала доступ до мережі.
26 вересня президент України Володимир Зеленський назвав ці удари окремою російською операцією проти української цифрової інфраструктури. За його словами, її мета – залишити українців «без інтернету, без зв’язку, без відповідних цифрових сервісів».
27 вересня Міноборони Росії фактично підтвердило удари по українських дата-центрах, опублікувавши зображення дрона з написом «Цифровий детокс».
Дата-центр – це не просто приміщення із серверами, а спеціально обладнаний майданчик, де зберігаються й обробляються дані та працює мережеве обладнання. Від дата-центрів можуть залежати сайти, хмарні сервіси, внутрішні системи компаній, телефонія, онлайн-магазини, медіа та інфраструктура інтернет-провайдерів.
Концентрація великої кількості обладнання та каналів зв’язку на одному майданчику робить такі об’єкти важливими вузлами цифрової інфраструктури – і водночас фізично вразливими.
МЗС Молдови планує оголосити дипломата РФ персоною нон грата після інциденту з дроном
Міністерство закордонних справ Молдови заявило, що оголосить співробітника посольства РФ персоною нон грата після чергового інциденту з дроном.
Міністерство засудило порушення повітряного простору Молдови та інцидент з падінням дрона у селі Кіштелниця.
«Цей інцидент є серйозним порушенням суверенітету й безпеки Молдови та становить пряму загрозу для безпеки її громадян. Такі дії є неприйнятними і вкотре демонструють ризики, зумовлені загарбницькою війною Російської Федерації проти України», – йдеться у заяві молдовського МЗС.
Кишинів закликає РФ припинити дії, що наражають на небезпеку регіональну безпеку та людські життя.
Москва наразі на цю заяву не реагувала.
Молдовська поліція повідомила, що в п’ятницю на землі, за 100 метрів від будинку в селі Кіштелниця, було вяивлено дрон. Повідомлень про жертв чи матеріальні збитки немає.
Молдовська влада закликає громадян не наближатися та не торкатися дронів, фрагментів чи інших підозрілих предметів. Людям рекомендується тримати дистанцію та уникати цього району, доки перевірки не будуть завершені.
Інцидент стався на тлі того, як Росія завдала авіаударів протягом ночі щонайменше по шести областях України, включаючи Одещину. У Міноборони Молдови 23 жовтня повідомляли, що під час атаки РФ на Україну у повітряний простір Молдови вторгся безпілотник.
Уряд Молдови нещодавно оголосив, що кількість подібних інцидентів з дронами перевищила сотню з початку повномасштабної війни, розпочатої Росією проти України в лютому 2022 року.
Зеленський: обмеження швидкості на Starlink та Starshield досі діють
Президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження швидкості на Starlink та Starshield досі діють.
«Обмеження швидкості на Starlink та Starshell досі діють, і швидкість так і не відновлено. А постачання ракет-перехоплювачів для нашого захисту від російських балістичних ракет досі затримується. Ми чекаємо на перехоплювачі, щодо яких вже була домовленість, але вони досі не надходять. Для нас це справді серйозна проблема, бо росіяни атакують нас майже щодня», – сказав Зеленський у ході онлайн-зустрічі у Hudson institute.
Він зауважив, що усе це відбувається, поки Україна продовжує досить успішні операції на фронті.
«Ми й далі тримаємо оборону. Стало складніше – частково через політику щодо Starlink і Starshield та обмеження швидкості. Але наша лінія фронту й далі тримається», – додав президент.
Тимчасовий повірений у справах України в Сполучених Штатах Дмитро Сєнік у коментарі Радіо Свобода не підтвердив, що американська сторона повністю відновила роботу військових супутників Starshield.
Раніше джерела Радіо Свобода в Міністерстві оборони України, обізнані з ситуацією, але не уповноважені офіційно її коментувати, зазначили, що на ранок 23 жовтня спостерігаються випадки втрати звʼязку на швидкості 161 км/год. А підтверджень, що обмеження на роботу супутникової системи Starshield (військової версії сервісу Starlink від американської компанії SpaceX) зняті, наразі немає.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х заявляв, що обмеження швидкості й використання Starshield визначають військові США, а остаточне рішення ухвалює президент США.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.
Україні потрібно відновити необмежену швидкість роботи Starlink, а щонайменше – підвищити ліміт до 450 км/год, повідомляли джерела Радіо Свобода. За даними джерел журналіста Радіо Свобода Алекса Рауфоглу, нинішнє обмеження у 160 км/год недостатнє для протидії реактивним дронам типу Shahed. Контракт на послугу діє до квітня 2027 року, а платить за неї Німеччина.
Міноборони відреагувало на зміни у бронюванні щодо працівників ОПК
Міністерство оборони України відреагувало на зміни у бронюванні, зокрема щодо працівників оборонно-промислового комплексу.
Як повідомляє пресслужба відомства, позиція Міноборони – бронювання має зберігатися для працівників ОПК, які реально залучені до виробництва зброї та іншої продукції для війська, а сьогоднішнє рішення Кабміну дає можливість забезпечити такий підхід.
«Підприємства повинні мати змогу планувати роботу, утримувати фахівців і нарощувати виробництво», – заявив міністр оборони України Євгеній Хмара.
Водночас у Міноборони зауважують, що бронювання не має ставати інструментом для зловживань – має бути прозорість і чесний діалог між державою та бізнесом.
«Нам потрібні і люди, які захищають Україну на фронті, і фахівці, які забезпечують їх зброєю. Завдання держави – створити умови, за яких обидві складові нашої оборони працюватимуть ефективно, а правила будуть справедливими», – наголосив міністр.
Кабмін схвалив постанову про нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників, серед змін оновленого документу – нові підходи до квот працівників ОПК, яка становитиме 95%.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький, оголошуючи про зміни, заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%.
16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що 100% бронювання дає підприємствам можливість штучно збільшувати штат і бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих функцій. За його оцінкою, такі зловживання набули значного масштабу.
Втім деякі оборонні підприємства (зокрема Vyriy та Ukrspecsystems) вже виступили проти зміни підходу. Із заяв випливає, що втрата бронювання не гарантує поповнення військ, натомість будуть негативні наслідки для виробництва.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Вимагатимуть виходу з Донбасу? Переговори з Путіним, дилема Зеленського, мирна угода
За даними видання Economist, російський керманич Володимир Путін прагне мати економічні вигоди ще до того, як буде завершена війна Росії проти України. Водночас видання ділиться деталями нового плану врегулювання ситуації. Йдеться про створення демілітаризованої зони на Донбасі, відмову України від вступу до НАТО, інвестиційний пакет для Києва та перспективу членства в Європейському Союзі.
Тим часом у Росії заявили, що переговори України, США і Росії в Абу-Дабі заплановані на першу половину листопада.
Усе це відбувається після того, як до Путіна з’їздив спецпредставник США Стів Віткофф.
Що обговорюється за зачиненими дверима?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Новий обмін полоненим: перші емоції та обійми після повернення з полону РФ
Україна повернула з російського полону 270 людей, серед них дев’ятеро цивільних, повідомив президент Володимир Зеленський. Понад половина звільнених військових потрапили в полон у 2022 році, зокрема під час оборони Маріуполя. П’ятеро пережили вибух в Оленівці. Серед повернених також важкохворі та ті, кого в Росії засудили до довічного ув’язнення.
Генштаб ЗСУ заявив про готовність сприяти реалізації гуманітарної місії в Олешках
Генеральний штаб ЗСУ заявив, що Сили оборони України забезпечать виконання рішень Верховного головнокомандувача, президента України Володимира Зеленського заради реалізації гуманітарної місії в Олешках.
У штабі зазначають, що відповідні розпорядження «будуть доведені до військ у встановленому порядку».
Українські підрозділи неодноразово виконували місії з доставки дронами гуманітарних вантажів жителям Олешок та навколишніх сіл, нагадують у Генштабі і розраховують, що «гуманітарний доступ заради людей в Олешках буде гарантований».
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня. Український омбудсмен підтвердив домовленість про гуманітарну місію в Олешках.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Українська сторона наразі не оголошувала точної дати початку режиму тиші.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Дипломатія першої леді США проти окупації: як Меланія Трамп домоглася порятунку цивільних з Олешок
Перша леді США Меланія Трамп виступила посередницею в досягненні домовленості про локальне припинення вогню між Росією та Україною в районі тимчасово окупованого російськими військами міста Олешки, що на півдні України. У Києві підтвердили підготовку до операції зі створення гуманітарних коридорів та евакуації цивільного населення.