«2027-й буде роком суперуспішних переговорів»: посол України в ЄС Тарас Качка про українські яйця, реформи та оцінку Єврокомісії
БРЮССЕЛЬ – Єврокомісія виставила Україні чергові оцінки на шляху до ЄС. 4 листопада оприлюднили щорічний Пакет розширення, що є, по суті, головним документом року для країн-кандидатів, що прямують до членства. За прогрес в одних сферах Україну похвалили, в інших – вказали на невиконане домашнє завдання. Найбільше зауважень залишається до ключової сфери – верховенства права.
Тим часом Молдова, яка почала переговори про вступ одночасно з Україною, може вирватися вперед. І тепер це не просто припущення: Єврокомісія розписала в дорожніх картах, скільки переговорних розділів планує закрити з кожною з країн наступного року. Плани на Україну в Брюсселя менш амбітні, ніж на Кишинів, але Єврокомісія зауважує, що це може й змінитися. Й підкреслює, що все в руках Києва. Інтерв'ю читайте тут
ДСНС повідомила про трьох поранених через удар Росії по Кропивницькому
Російський дрон атакував Кропивницький 5 листопада, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Внаслідок удару зруйнований приватний житловий будинок. Влучання спричинило пожежу на площі 40 квадратних метрів.
«Троє людей отримали травми. Постраждалих передали працівникам екстреної медичної допомоги. Вогнеборці ліквідували пожежу», – заявляє ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: СБУ повідомила ще 3 російськм командирам про підозру через удар по «Охматдиту»
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
– оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
– цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
– переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
– запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
– депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
– вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Президент України розповів, чому Німеччині було б вигідно надати ЗСУ ракети Taurus
Надання Україні німецьких ракет Taurus є «сенситивною темою», заявив президент Володимир Зеленський у інтерв’ю німецькому виданню ZDF. Цитату з інтерв’ю поширила його пресслужба.
Він навів приклад німецької системи протиповітряної оборони IRIS-T:
«Прекрасна німецька система, за яку ми вдячні виробникам. Кожен вид захисту важливий для України, але важливий і для німецького виробництва. Ми зробили з IRIS-T бренд номер один у світі після «петріотів», які антибалістичні».
За словами голови держави, зараз ця система коштує від 600 тисяч до 1-1,5 мільйона євро. Він пов’язав це з її випробуваннями та вдосконаленням в умовах російсько-української війни.
«У Німеччини черги на замовлення на 10-20 років. Вартість ракети зросла в рази, в десятки разів. І все це – робочі місця», – аргументував Зеленський.
Він пояснив бажання Києва замовити «Тауруси» тим, що за відсутності американських антибалістичних ракет для ППО в українських військ є «лише один вихід: знищувати російські пускові установки».
«Вони зробили цілі майданчики і вбивають нас, а ми не можемо захиститися. Це не цивільні об’єкти, не інфраструктура, не енергетика. Ось тому ми дуже хотіли замовити «тауруси». Не просто замовити, а знову-таки також тестувати їх. Це вигідно обом сторонам», – сказав він.
У травні 2025 року канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що надання Україні далекобійних крилатих ракет Taurus «у межах можливого». Попередній канцлер Німеччини Олаф Шольц відкидав можливість постачання Україні цих ракет.
Втім, у червні 2025 року міністр оборони Німеччини заявив, що Берлін наразі не розглядає передачу Україні далекобійних крилатих ракет Taurus.
СБУ повідомила ще 3 російськм командирам про підозру через удар по «Охматдиту»
Служба безпеки України назвала ще трьох підозрюваних російських військовокомандувачів у справі про ракетний удар по дитячій лікарні «Охматдит» у 2024 році. За повідомленням, слідчі СБУ зібрали доказову базу спільно з Офісом генерального прокурора.
Раніше за матеріалами служби заочно підозру через цей обстріл отримали російські генерали Сергій Кобилаш, Сергій Кувалдін та Микола Варпахович.
Наразі слідчі заочно повідомили про підозру у воєнних злочинах, поєднаних із умисним вбивством, командирам російських військових підрозділів, які брали участь у плануванні удару та доведенні відповідного бойового наказу до підлеглих.
Йдеться про:
- командира 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку РФ Олега Скітського
- заступника командира – начальника штабу 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії РФ Іллю Корякіна
- начальника штабу – заступника командира 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку РФ Олександра Сенченка
Як встановило розслідування, підозрювані наказали підлеглим вдарити по «Охматдиту» крилатою ракетою, яку випустили з російського бомбардувальника Ту-95МС.
Російські війська в липні 2024 року вдарили ракетою по лікарні «Охматдит», унаслідок чого повністю було зруйновано токсикологічний корпус, ще кілька відділень були пошкоджені. В момент удару в ньому знаходилися сотні пацієнтів, підключених до крапельниць та апаратів, деяким дітям у момент обстрілу робили операції. Внаслідок удару загинули лікар-нефролог та родич одного з пацієнтів. Постраждали понад 50 людей, включно з дітьми.
Зеленський каже, що США не надали Україні раніше обіцяну допомогу на 16 млрд доларів
Україна має працювати з новою політичною інфраструктурою в Сполучених Штатах, вважає президент Володимир Зеленський – про це він сказав у інтерв’ю каналу ТСН.
Зокрема, на думку Зеленського, Київ мусить працювати над продовженням допомоги від США. Він зазначив, що Штати раніше зупинили надання Україні 16 мільярдів доларів.
«Подобається комусь чи не подобається, при всій повазі до всіх, в України немає іншого виходу, аніж посилювати себе. Допоки йде війна, як мінімум. І тому, безумовно, треба працювати над пакетом від Сполучених Штатів Америки. Безумовно, треба піднімати питання, що з минулих домовленостей і минулих рішень 16 мільярдів були зупинені і 16 мільярдів було не надано», – сказав голова держави.
Він висловив вдячність за надані раніше пакети, але заявив, що «як мінімум за ці гроші Україна повинна боротися, нехай ніхто не ображається зі Сполучених Штатів».
За словами Зеленського, Україна має об’єднувати двопартійну підтримку, яку має в Конгресі США, враховуючи перерозподіл сил.
«Треба правильно побудувати діалог. Я вважаю, що зараз у нас можуть зрости шанси отримати додаткову допомогу від США, додаткове розуміння», – додав він.
Раніше президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що перемога демократів на проміжних виборах у США сприятиме посиленню підтримки Києва та наблизить завершення війни з Росією.
Згідно з попередніми даними, за підсумками проміжних виборів до Конгресу США, демократи здобувають більшість і в Сенаті, і в Палаті представників. Ці зміни балансу сил у Конгресі дають демократам більший вплив на федеральні видатки, контроль за діяльністю адміністрації та президентські призначення.
Як повідомляє The New York Times, Трамп заявив, що готовий визнати результати виборів і співпрацювати з демократами.
Новий склад Конгресу почне роботу в січні. Республіканська партія в нинішньому складі Конгресу мала в своєму розпорядженні невелику більшість в обох палатах.
Україна прийняла головування в Центральноєвропейській ініціативі на 2027 рік
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 5 листопада взяв участь у церемонії передачі Україні головування в Центральноєвропейській ініціативі.
Сибіга назвав серед основних напрямків українського головування в 2027 році зміцнення регіональної безпеки, просування мирних зусиль, прискорення євроінтеграції, розвиток економічної та інфраструктурної співпраці.
За його словами, зараз в Європі немає важливішого завдання, ніж припинення російської агресії проти України. Київ, попри повномасштабну війну, готовий робити внесок у зміцнення безпеки європейських партнерів.
«Я приїхав сюди не за співчуттям, а за співпрацею та партнерством. Ми засвоїли уроки цієї війни, маємо унікальний бойовий досвід і найсучасніші технології. Ми готові ділитися всім цим із Румунією та іншими державами – учасницями Центральноєвропейської ініціативи задля зміцнення спільної безпеки», – заявив він.
Міністр відзначив важливість принципової позиції ЦЄІ та її держав-членів для прискорення мирних зусиль, досягнення повного припинення вогню або часткової деескалації, повернення викрадених Росією українських дітей, а також відновлення свободи судноплавства в Чорному морі.
Він також вказав на намір України використати головування в ініціативі для пришвидшення спільного просування країн регіону на шляху до членства в ЄС:
«Україна, Молдова та наші партнери із Західних Балкан посилять Європейський Союз як повноправні держави-члени».
Сибіга запропонував поглибити взаємодію Центральноєвропейської ініціативи з іншими регіональними форматами співпраці, зокрема, започаткованою цього року Карпатською ініціативою.
Крім того, він згадав про Білорусь, участь якої в Центральноєвропейській ініціативі зупинили в березні 2022 року. Він висловив ереконання, що в цьому форматі буде місце «для вільної та демократичної Білорусі».
«Я запропоную запрошувати представників білоруських демократичних сил та їхню лідерку Святлану Ціханоуську як спеціальних гостей на наші заходи – як символ надії та майбутнього для білоруського народу» – сказав він.
Центральноєвропейська ініціатива – це регіональне об’єднання 16 країн Центральної та Східної Європи, що має на меті налагодження співробітництва в політичній, соціально-економічній, науковій та культурній сферах. До її складу входять 16 країн, з них 10 країн Євросоюзу: Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Угорщина, Італія, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Чорногорія та Україна. Членство Білорусі тимчасово зупинили в 2022 році.
Влада Київщини повідомила про двох постраждалих через удар Росії по складському підприємству
Внаслідок атаки російських дронів на виробничо-складське підприємство в Бучанському районі травмовано двоє людей, повідомила Київська обласна військова адміністрація 5 листопада.
«Жінка отримала гостру реакцію на стрес, чоловік – опік лівого передпліччя. Медики надали обом необхідну допомогу на місці, госпіталізація не знадобилася», – йдеться в повідомленні.
Також вибухова хвиля пошкодила сусідню складську будівлю, два приватних будинки й два автомобілі. Обласна влада додає, що на місці працюють рятувальники ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Удари РФ по Дніпропетровщині: у Синельниківському районі поранена дитина
Внаслідок російських атак на Дніпропетровську області постраждали загалом семеро людей, заявив очільник області Олександр Ганжа 5 листопада.
Армія Росії атакувала шість районів області понад 30 разів із застосуванням дронів, артилерії й авіабомб.
Зокрема, в Нікопольському районі пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, готель, заклад освіти, інфраструктура та автомобілі.
«У стані середньої тяжкості до лікарні доправили жінок 87, 47 і 67 років. Жінки 49, 47 та 74 років лікуються амбулаторно», – уточнив Ганжа.
У Синельниківському районі під російські обстріли потрапили Славгородська, Миколаївська, Васильківська та Раївська громади.
«Пошкоджені приватні будинки, магазин, інфраструктура, складське приміщення. Поранена дитина», – додав голова області.
Пошкодження фіксували також у Дніпрі, Павлограді, Кам’янському та в Криворізькому районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Меланія Трамп за підсумками операції в Олешках передала особисті листи президентам України й Росії
Перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп 4 листопада прийняла в Білому домі представників України і Росії за підсумками гуманітарної місії в Олешках.
На зустрічі були присутні уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, з боку Росії – омбудсманка Яна Лантратова та директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.
За словами Трамп, припинення вогню в Олешках «не було б можливим без президента Путіна й президента Зеленського». Вона назвала співпрацю в цьому напрямку важливим прецедентом для «сприяння миру в усьому регіоні».
«За підсумками цього історичного моменту я написала особисті листи президенту Путіну й президенту Зеленському. Давиде й Кирило, будь ласка, передайте ці листи своїм президентам від мого імені», – сказала вона, звертаючись до представників двох делегацій.
Делегати України передали Меланії Трамп орден Княгині Ольги, яким її раніше відзначив президент Володимир Зеленський.
У своїй промові перша леді зазначила, що її роль як ексклюзивної посередниці була закріплена в письмових угодах, розроблених і підписаних як Росією, так і Україною. Вона вказала на «сумлінні зусилля» обох сторін, спрямовані на реалізацію всіх складових режиму припинення вогню.
3 листопада Білий дім анонсував зустріч Меланії Трамп із представниками Росії та України у Вашингтоні. У пресрелізі говорилося, що перша леді США проведе зустріч із представниками Росії та України, а потім виступить із промовою про перемир’я в Олешках.
Зустріч із Меланією Трамп передує офіційним мирним переговорам, черговий етап яких розпочнеться в Абу-Дабі 10–11 листопада. Російську делегацію на цих зустрічах очолить помічник Путіна Володимир Мединський.
Як Україна, так і Росія оголосили про «режим тиші» для гуманітарної місії в Олешках вночі 27 жовтня, він діяв до 1 листопада.
Перша леді США Меланія Трамп, за посередництва якої досягли домовленості про припинення вогню, гуманітарну місію в Олешках назвала успішною, оскільки було забезпечено доставку критичної допомоги до регіону та евакуацію майже 800 осіб (вона не уточнила, яка кількість людей прибула на підконтрольну територію України). Меланія Трамп висловила сподівання, що «Олешки стануть основою для тривалого миру між обома країнами».
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Зеленський: Україні вдалося повернути 2790 із понад 20 тисяч викрадених Росією дітей
Президент Володимир Зеленський 5 листопада заявив, що Україні вдалося повернути 2790 із понад 20 тисяч викрадених Росією дітей. Як повідомляє пресслужба голови держави, він сказав про це під час зустрічі в Мадриді з прем’єр-міністром Андорри Шав’є Еспотом Саморою.
«Ми багато працюємо з Ватиканом, країнами Близького Сходу, іншими нашими партнерами. Вже 2790 дітей із понад 20 тисяч викрадених вдалося повернути. Але щоразу це виклики: знайти, перевірити, довести і повернути. І щоразу Росія опирається», – сказав Зеленський.
За повідомленням, сторони говорили про те, якими конкретними кроками може допомогти Андорра і домовилися, що команди сконтактують і попрацюють разом.
Українські посадовці заявляють, що Росія примусово перемістила або депортувала близько 20 тисяч українських дітей, а президентська ініціатива Bring Kids Back UA зазначає, що близько 1,6 мільйона дітей залишаються під російським контролем – ця цифра також охоплює дітей, які перебувають на окупованих Росією територіях України.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) у 2023 році видав ордери на арешт очільника Росії Володимира Путіна і його уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, звинувативши їх у воєнному злочині – незаконному переміщенні й депортації дітей з окупованих Росією територій України до РФ.
Офіс генпрокурора повідомив про 241 справу щодо загибелі українців у російському полоні
Офіс генерального прокурора 5 листопада прокоментував доповідь Спеціальної доповідачки ООН щодо ситуації з правами людини в Російській Федерації, яка містить дані про загибель українців у російському полоні.
За повідомленням прокуратури, в Україні тривають розслідування таких фактів.
«Зокрема, лише у кримінальних провадженнях, які розслідуються за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, встановлено 241 випадок загибелі українців у російському полоні. Серед загиблих – 230 військовополонених та 11 цивільних осіб», – повідомляють у відомстві.
Йдеться про 23 кримінальних провадження, які були відкриті від початку повномасштабного вторгнення Росії. ОГП зазначає, що ці дані охоплюють лише підтверджені в рамках зазначених розслідувань факти загибелі й не включають відомості з проваджень, процесуальне керівництво в яких здійснюють прокурори обласних прокуратур.
Правоохоронці встановлюють причини та обставини смерті українців, яких утримували в Росії або на окупованих територіях України. Зокрема, розслідуються ймовірні факти катувань, жорстокого поводження, ненадання необхідної медичної допомоги та інших порушень законів і звичаїв війни.
Також, зазначає Офіс генпрокурора, досліджують обставини атак на місця утримання полонених та випадки загибелі людей під час транспортування.
«У кожному випадку слідство встановлює обставини смерті, умови утримання та осіб, причетних до можливих воєнних злочинів. За результатами розслідувань дев’ятьом особам повідомлено про підозру, обвинувальні акти стосовно трьох осіб скеровано до суду. Одну особу вже засуджено», – повідомляє пресслужба.
Кримінальні провадження в таких справах відкривають за статтею про воєнні злочини, що спричинили загибель людини. ОГП додає, що досудові розслідування тривають.
За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини на серпень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії зафіксовано щонайменше 345 випадків страти російськими силами українських військовослужбовців, які здалися в полон.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. У жовтні 2024 року американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Розвідка Британії: Росія у жовтні втратила щонайменше 11 літаків тактичної авіації
Росія в жовтні 2026 року втратила щонайменше 11 літаків тактичної авіації – внаслідок українських ударів, технічних несправностей, проблем із обслуговуванням або помилок пілотів, заявила 5 листопада розвідка Великої Британії.
Зокрема, у розвідці відзначили, що українські сили в жовтні завдали низку успішних ударів по російських аеродромах.
«14–15 жовтня 2026 року було завдано удару по аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області на заході Росії. Україна повідомила, що літаки Су-34 були знищені за допомогою ракетної системи берегової оборони «Нептун». Існує висока ймовірність, що було знищено від двох до чотирьох літаків. Засоби протиповітряної оборони, зокрема один зенітно-ракетний комплекс «Панцир-С1» на північний захід від злітно-посадкової смуги і захисні заходи на місці стоянки літаків, виявилися недостатніми для запобігання українському удару», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міністерством оборони Великої Британії.
У розвідці додали, що 29 жовтня Росія зазнала ще трьох втрат у літаках тактичної авіації: два літаки Су-34 були знищені внаслідок українського удару по аеродрому «Маринівка» у Волгоградській області, а на аеродромі «Ахтубінськ» в Астраханській області РФ один винищувач п’ятого покоління Су-57, імовірно, вийшов з ладу через технічну несправність, після чого загорівся і був повністю знищений.
Від початку повномасштабної війни РФ проти України російські військово-повітряні сили втратили вже щонайменше 115 літаків тактичної авіації, зазначили у розвідці Великої Британії.
Українські військові підтверджували удари по російських аеродромах у жовтні, вказуючи на те, що Су-34 є однією з основних платформ російської тактичної авіації для застосування керованих авіаційних бомб по українських містах, позиціях Сил оборони і прифронтових територіях.
У Комишувасі розшукали жінку, яка не виходила на зв’язок після російського удару – ОВА
У Комишувасі вдалося розшукати ще одну жінку, яка вважалася зниклою після російського удару, повідомив виконувач обов’язків голови Запорізької обласної військової адміністрації Михайло Семікін 5 листопада.
«56-річна Ольга не виходила на зв’язок після авіаудару по селищу 2 листопада. Рідні побоювалися, що вона могла опинитися під завалами зруйнованого укриття. Сьогодні поліцейські знайшли жінку. На щастя, вона жива та неушкоджена», – заявив він.
За даними Семікіна, протягом трьох діб правоохоронці встановили місце перебування сімох людей, з якими рідні не мали зв’язку після атаки.
Голова області додав, що пошуки в Комишувасі тривають попри загрозу нових російських ударів.
Раніше сьогодні стало відомо, що кількість загиблих внаслідок російського удару по Комишувасі 2 листопада зросла до 42. Вже четверту добу рятувальники розбирають завали та шукають людей.
За даними ОВА, війська РФ атакували Комишуваху 2 листопада саме в той час, коли люди отримували гуманітарну допомогу, спочатку скинувши керовані авіабомби ФАБ-500, а потім ФАБ-3000. Після прямого влучання бетонна конструкція підземного центру обвалилася.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
За основу переговорів у Брюсселі взяли план відновлення України на 800 млрд доларів – що відомо
За основу переговорів щодо повоєнного економічного відновлення України, які відбулися 4 листопада у Брюсселі, взяли так званий «План процвітання» (Prosperity Framework), розроблений раніше цього року спільно Україною, США і ЄС.
Як стало відомо Радіо Свобода, цей документ залишається основою для обговорень, але може змінюватися залежно від результатів переговорів.
«План процвітання» опосередковано згадується у пресрелізі Єврокомісії за підсумками переговорів.
«Ці переговори стали продовженням нещодавніх зустрічей у Маямі й ґрунтуються на концепції економічного процвітання, розробленій раніше цього року спільно з Україною і США», – йдеться у пресрелізі.
Як стало відомо Радіо Свобода від чиновника ЄС, йдеться саме про план Prosperity Framework на 18 сторінок, деталі якого Радіо Свобода оприлюднювало в січні 2026 року.
У ньому йдеться про можливість залучення до 800 мільярдів доларів на відновлення й розвиток української економіки до 2040 року.
Першочерговою метою ставили покрити потребу країни у відбудові, яка оцінюється приблизно в 500 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття.
Європейський Союз, Сполучені Штати і міжнародні фінансові інституції – зокрема Міжнародний валютний фонд і Світовий банк – мали взяти участь на початковому етапі, надавши 317 мільярдів доларів на відбудову, 57 мільярдів доларів – на приватне житло, а також близько 126 мільярдів доларів – на будівництво об’єктів як державного, так і приватного секторів.
Ці суми не означають уже погодженого фінансування. Йшлося про потенційні інвестиції й кошти, які партнери планують мобілізувати за участю Євросоюзу, США, міжнародних фінансових установ і приватного сектору.
У плані також йшлося про повернення 2,1 мільйона українців протягом перших двох років після завершення війни, що привело б до стрибка продуктивності на 5% і потенційного прискорення зростання ВВП на душу населення.
Згадується і продаж прав на користування надрами як ще один спосіб залучення приватного капіталу, а також можлива приватизація понад 3000 державних підприємств. А ще відновлення більш ніж 25 тисяч кілометрів автомобільних доріг і модернізація порту Чорноморськ.
Одним із ключових елементів документа було прискорення вступу України до Європейського Союзу. Зазначалося, що ВВП країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 і 2007 роках, відтоді зріс майже втричі – і цей успіх хотіли повторити у випадку з Києвом.
Серед інших умов – зміцнення незалежності судової системи, захист прав власності, відновлення доступу України до міжнародних боргових ринків і розширення кредитування малого й середнього бізнесу.
Згадувалася у січневій редакції плану також можливість будівництва шести нових ядерних реакторів на Хмельницькій і Рівненській АЕС.
Тоді ж США також висловили намір спільно з Україною інвестувати у відновлення, розширення, модернізацію й експлуатацію української газової інфраструктури, включно з газопроводами і газосховищами.
Наразі відомо, що 4 листопада в штаб-квартирі Європейської комісії відбулися консультації представників України, США, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС, НАТО і Світового банку.
Голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який очолює українську переговорну команду, повідомив, що сторони працювали над «Планом процвітання», який має визначити механізми відновлення України після війни, залучення інвестицій і розвитку економіки.
За його словами, учасники погодили конкретні наступні кроки й терміни, однак подробиці поки не розкривають.
Окрім економічного плану, 4 листопада у Брюсселі обговорювали фінансування України на 2027 рік.
5 листопада переговори продовжилися у штаб-квартирі НАТО, де представники Альянсу, США, Франції, Німеччини й Великої Британії обговорюють подальші кроки для досягнення справедливого і стійкого завершення війни в Україні.
За інформацією НАТО, зустріч відбувається на робочому рівні. Рустем Умєров раніше повідомляв, що цього дня переговори з партнерами будуть зосереджені на гарантіях безпеки для України.
«Її вбила Росія» – у кримському СІЗО померла викладачка з Харкова, яка приїхала допомогти батькам
В окупованому Росією Криму загинула співзасновниця харківської мовної школи «Професіонал» Олександра Казаровицька (Колесникова), повідомили її колеги. В повідомленні школи у фейсбуці йдеться, що Казаровицьку «вбила Росія».
За словами колег, улітку 2026 року 44-річна жінка приїхала до Севастополя, щоб допомогти батькам продати квартиру та переїхати до Туреччини – там Казаровицька та її чоловік жили останнім часом.
«Її затримали. Знайшли листування з волонтером ще з початку повномасштабного вторгнення. Далі три місяці в одиночній камері. Очікування суду. А потім «самогубство». Додому Саша вже не повернулася», – йдеться у повідомленні школи.
У Олександри Казаровицької залишилися чоловік і дочка.
Незалежного від російської окупаційної влади повідомлення про причини смерті жінки немає.
Журналісти і правозахисники припускають, що Казаровицька загинула в одному із двох СІЗО Сімферополя.
Суд у Швеції арештував екснардепа Святаша в межах процедури екстрадиції до України – «Схеми»
Окружний суд Аттунда у Швеції залишив під арештом колишнього народного депутата Дмитра Святаша, підозрюваного в Україні у державній зраді. Тимчасовий арешт застосували на підставі запиту української сторони відповідно до шведського закону про екстрадицію. Про це йдеться у протоколі судового засідання від 5 листопада, який є у розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода).
Раніше «Схеми» повідомляли, що нардепа IV-VIII скликань Дмитра Святаша, засудженого в Україні за виправдовування збройної агресії РФ проти України й шахрайство на суму 2,2 мільярди гривень, а також підозрюваного у держзраді, 22 жовтня затримали на в’їзді у Швецію, коли він приїхав на концерт американського музиканта Стіві Вандера.
На засіданні прокурорка з національного підрозділу боротьби з міжнародною й організованою злочинністю просила суд підтвердити тимчасовий арешт Святаша (це був розгляд апеляції, до Святаша застосували екстрадиційний арешт на початку цього тижня). Вона послалася на запит України, з якого випливає, що Святаша підозрюють у низці злочинів в Україні, вчинених у період з 2008 по 2018 рік.
Святаш був присутній на засіданні особисто. Його захисник, адвокат Генрік Олссон Лілья, заявив, що Святаш заперечує обґрунтованість підозри, не погоджується з вимогою прокурорки і просить скасувати рішення про арешт. Також під час засідання захист заперечував ризик втечі. За словами адвоката, екснардеп виступає проти екстрадиції в Україну і наголошує, що хоче до Росії.
На прохання прокурорки решта засідання відбулася в закритому режимі.
Суд ухвалив – залишити в силі рішення про екстрадиційний арешт Святаша. Рішення не підлягає оскарженню, але протягом трьох тижнів Святаш може вимагати проведення нового засідання для перегляду арешту. Суд також має намір повідомити про своє рішення міністрові юстиції Швеції.
«Затриманий направляється до слідчого ізолятора Соллентуна (муніципалітет у центральній Швеції – ред.)» – йдеться у протоколі.
Раніше стало відомо, що прокурори Офісу генерального прокурора завершили підготовку матеріалів для екстрадиції Дмитра Святаша, йдеться у відповіді ОГП на запит «Схем» (Радіо Свобода). За даними джерел журналістів у правоохоронних органах, українська сторона вже направила до Швеції пакет документів для його видачі.
22 жовтня 2026 року Святаш прилетів до Швеції, щоб відвідати концерт американського співака Стіві Вандера, який у той день виступав у Стокгольмі зі своїм ювілейним туром. Про це шведському виданню Expressen повідомив його адвокат Марк Сафарян.
На паспортному контролі Святаша затримала прикордонна поліція. Колишній політик має громадянство як Росії, так і України, але, за даними журналістів, він пред’явив саме український паспорт на прикордонному контролі. Офіційною причиною заборони на в’їзд, за словами адвоката, стало «рішення Польщі про заборону на повторний в’їзд у вересні 2026 року, яке було внесене до спільної бази даних країн Шенгенської зони», але захисник заявив, що «це політично вмотивоване рішення».
Сафарян запевнив: «Цей хлопець – один із найбільш розшукуваних в Україні, і вони це знають, тому й роблять це». Нині Дмитро Святаш перебуває у центрі утримання під вартою Міграційної ради Швеції у Мерсті (передмістя Стокгольма). Його адвокат подав апеляційну скаргу до суду. За даними Expressen, пізніше її відхилили, він залишається під вартою.
У документі, який є у розпорядженні «Схем», захисник зазначав:
«Дмитро Святаш є публічною особою. Певний час він входив до рейтингу найбагатших людей України. Був у журналі «Фокус» на 104-105 місці з капіталом у 200 мільйонів доларів. Дмитро Святаш протягом 17 років був депутатом українського парламенту. Після втрати недоторканності у зв’язку зі зміною влади в Україні незадовго до початку війни українська влада розпочала проти нього кілька судових процесів. Уряд України звинуватив Дмитра Святаша у державній зраді та проросійській діяльності. За даними українських спецслужб, Кремль розглядав його як потенційного російського маріонеткового лідера («гауляйтера») Харківської області, якби росіяни успішно анексували цей регіон».
Адвокат наголосив, що під час в’їзду до Швеції його підзахисний мав необхідні документи, маршрут поїздки, мету й надав належні пояснення, тому таке рішення «є непропорційним».
Захисник зазначив, що Дмитро Святаш «не має проблем із поверненням до Росії і готовий якнайшвидше організувати поїздку приватним літаком». Сам Святаш переадресував питання шведських журналістів до адвоката.
Влітку 2024 року Дмитра Святаша засудили до 12 років позбавлення волі: його визнали винним у виправдовуванні збройної агресії РФ проти України й шахрайстві на суму 2,2 млрд гривень. Із 2023 року його також підозрюють у держзраді. Зараз колишній політик перебуває під вартою Міграційної ради Швеції. Українські правоохоронці заявляють, що Святаш перебуває в розшуку.
Влітку 2024 року Печерський районний суд Києва заочно засудив Святаша до 12 років позбавлення волі за виправдовування збройної агресії РФ проти України і шахрайство на суму 2,2 млрд гривень. Захист оскаржив вирок, апеляцію розглядає Київський апеляційний суд. У травні 2023 року СБУ повідомила Святашу про підозру у державній зраді.
Мелоні: Європа може втратити вплив на мирні переговори щодо України, якщо не буде єдиною
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила 5 листопада, що Європа ризикує втратити роль у будь-яких мирних переговорах щодо України, якщо не припинить практику конкурентних дипломатичних ініціатив і не узгодить кандидатуру єдиного представника, уповноваженого виступати від її імені.
Як повідомляє Reuters, у листі до голови Європейської ради Антоніу Кошти Мелоні зазначає, що множинність різних переговорних форматів підриває довіру до Європи та створює враження, що вона діє без чіткого плану.
Очільниця уряду Італії наголошує, що Рим не визнаватиме зобов’язань, узгоджених без відповідного мандата від ЄС. Мелоні закликає лідерів ЄС визначитися з тим, хто представлятиме блок на переговорах і якими повноваженнями ця особа має бути наділена.
Це питання вона пропонує обговорити на неформальній зустрічі Європейської ради в Дубліні наступного тижня, а остаточне рішення ухвалити на грудневому саміті після попереднього узгодження з Великою Британією, Норвегією та іншими європейськими партнерами.
Відповідаючи минулого тижня на критику сепаратної ініціативи президента Фінляндії Александра Стубба і прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре, які розмовляли з лідером РФ Володимиром Путіним, фінський президент говорив, що дискусія відбувалася в координації з Україною та США.
«Фінляндія ніколи не обговорює Україну без попередньої домовленості – ніколи не робить цього за її спиною… У нас склалося чітке враження, що мирні переговори перебувають на межі зриву. Нам вдалося повернути їх у конструктивне русло й гарантувати, що відносини між Сполученими Штатами та Україною залишатимуться дієвими», – сказав тоді Александр Стубб.
Європейські партнери сприйняли ініціативу Александра Стубба і Йонаса Гара Стьоре неоднозначно, а деякі її відверто розкритикували. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що ініціативу не узгоджували «з жодним із нас».
«Не бачу жодних ознак того, що Росія хоче миру з Європою. Ані в тому, що стосується гібридної війни, яка триває щодня, ані щодо України, по якій Росія, звісно, щодня завдає жорстоких та агресивних ударів, що призводять до численних людських жертв. Я вважаю, що нам слід зберігати єдність Європи, а не діяти поодинці», – зазначила вона.
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Ґар Стьоре 27 жовтня провели телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним щодо війни РФ проти України. Згодом вони поспілкувалися з президентом України Володимиром Зеленським.
У Київводоканалі повідомили про проблеми з водопостачанням у місті
У Києві 5 листопада спостерігаються проблеми з водопостачанням через знеструмлення водопровідних об’єктів, повідомив місцевий водоканал.
«Унаслідок аварійних знеструмлень об’єктів Київводоканалу наразі спостерігаються перебої з водопостачанням в усіх районах столиці. Фахівці Київводоканалу спільно з енергетиками працюють над вирішенням ситуації та вживають усіх можливих заходів для якнайшвидшого відновлення водопостачання. Послуга вже поступово відновлюється», – йдеться в повідомленні.
Вдень 3 листопада «Київводоканал» повідомляв про відсутність водопостачання у Києві через атаки РФ і пошкодження енергетичної інфраструктури. Наступного дня міський голова Віталій Кличко оголосив про відновлення водопостачання.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
Незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування злочинів під час війни Росії проти України звинуватила РФ у злочинах проти людяності у зв’язку з ударами по енергетичних об’єктах. Комісія наголошує, що з наближенням зими російські удари по енергетичній інфраструктурі України значно впливають на фізичне й ментальне здоров’я цивільного населення, а також роботу лікарень.
Взимку 2025–2026 року жителі України вже були змушені тривалий час перебувати без опалення, електрики і води в сильні морози.
Комісія дійшла висновку, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру в Україні є цілеспрямованими і є частиною «державної політики, спрямованої на позбавлення цивільного населення важливих енергетичних ресурсів, щоб викликати страждання». Володимир Путін та військове керівництво російської армії неодноразово заявляли про те, що вони спеціально б’ють по енергетичних об’єктах в Україні.
У НАТО розповіли про переговори щодо завершення війни в Україні
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 5 листопада відбуваються переговори представників Альянсу, США, Франції, Німеччини і Великої Британії щодо гарантій безпеки для України і шляхів завершення війни Росії проти України.
«Продовжуючи обговорення, які відбулися в Маямі й Осло, представники НАТО сьогодні зустрінуться в Брюсселі з представниками Франції, Німеччини, Великої Британії та Сполучених Штатів, щоб обговорити подальші кроки для досягнення справедливого та стійкого завершення війни в Україні», – заявила речниця НАТО Еллісон Гарт у коментарі Радіо Свобода.
У пресслужбі Альянсу уточнили, що зустріч відбувається на робочому рівні.
У Швейцарії російськомовного чоловіка визнали винним у неодноразових погрозах та образах українців
Прокуратура кантону Берн ухвалила кримінальний наказ і визнала Александра Вабікса винним у неодноразових погрозах та образах щодо чотирьох потерпілих українців у Швейцарії. Про це в соцмережах повідомила українська продюсерка та волонтерка Рада Радмілевич. Водночас вимоги потерпілих щодо компенсації моральної шкоди, за її словами, залишили для розгляду в цивільному порядку.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» ознайомився з документом. Згідно з ним, Александр Вабікс має сплатити грошове покарання на суму майже чотири тисячі швейцарських франків. Ще 12 тисяч франків становить умовне грошове покарання з випробувальним терміном два роки в разі повторного правопорушення.
13 жовтня 2025 року українка Олена Дудник, яка переїхала до Швейцарії після початку повномасштабного вторгнення, їхала потягом разом із чоловіком і сином. Як вона раніше розповідала Радіо Свобода, після того як звернулася до чоловіка українською мовою, російськомовний пасажир, який сидів поруч, почав ображати родину та вживати нецензурну лексику. За словами Олени, він вимагав, щоб вони залишили вагон, оскільки «українці не мають права їхати з ним в одному потязі».
Згодом, як розповідала жінка, чоловік вибив телефон із її рук, коли вона знімала інцидент на відео. Після цього виникла бійка. Відео інциденту Олена оприлюднила у соцмережах.
За словами Олени, після публікації їй написали інші українки, які розповіли, що також мали конфлікти з тим же чоловіком – у громадському транспорті, магазинах, спортзалах і басейнах Цюриха, Берна та Женеви. Раніше проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідав історії цих жінок.
У профілі чоловіка в соцмережах було зазначено, що він родом із Латвії, але проживає у Швейцарії. 17 жовтня 2025 року стало відомо, що Служба державної безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження щодо громадянина країни за підозрою в діях, спрямованих на розпалювання національної та етнічної ворожнечі й ненависті до українців, пов’язаних із насильством і погрозами. Як повідомляло видання Delfi, провадження відкрили після поширення у мережі відео інциденту з українською родиною у швейцарському потязі.