ВАШИНГТОН – Державний секретар США Марко Рубіо 21 травня вирушає до Швеції на зустріч міністрів закордонних справ НАТО, в момент, коли європейські союзники шукають запевнень на тлі зростаючої тривоги через можливе скорочення американської військової присутності та зміну риторики Вашингтона щодо альянсу.
Рубіо візьме участь у зустрічі в Гельсінґборзі 22 травня – одній з останніх міністерських зустрічей високого рівня перед тим, як лідери альянсу зберуться на важливий саміт в Анкарі у липні. За даними Держдепартаменту США, головний американський дипломат наполягатиме на збільшенні витрат на оборону та «більшому розподілі тягаря», а також зосередиться на безпеці в Арктиці.
Однак зустріч відбувається в момент глибокого занепокоєння. Європейські посадовці прагнуть отримати ясність щодо того, наскільки Вашингтон планує скоротити свою військову присутність на континенті після низки раптових кроків Пентагону, які стривожили альянс.
«Тримають у невіданні»
Невизначеність виникла через нещодавні заяви, які посилили побоювання в Європі, що Вашингтон може послаблювати свої безпекові гарантії у небезпечний момент.
Раніше цього місяця американський президент Дональд Трамп оголосив про плани вивести 5 000 військовослужбовців з Німеччини. Пізніше Пентагон підтвердив, що скасовує заплановану ротаційну передислокацію приблизно 4 000 військових до Польщі та відкладає плани розміщення батальйону наземних крилатих ракет «Томагавк» у Німеччині.
Високопоставлений європейський дипломат, який говорив із Радіо Свобода на умовах анонімності, попередив, що основний потенціал стримування альянсу підривається через брак комунікації. «Найгірше – це те, що континент, схоже, тримають у невіданні щодо масштабів цього скорочення», – сказав дипломат, зазначивши, що прифронтовим державам, як-от країни Балтії, дедалі важче планувати свої дії.
Дипломат додав, що повідомлення про плани США скоротити внесок до моделі сил НАТО – за якою члени заздалегідь зобов’язуються виділити війська на випадок серйозних криз – «значно підірве» початкові лінії оборони Європи. «Ефективність НАТО трималася на ідеї, що альянс є нерозривним, – сказав дипломат. – А тепер, під час «розлучення», починають з’являтися тріщини».
Представники американської адміністрації наполягають, що ці кроки є тимчасовими коригуваннями, а не стратегічним відступом. Віцепрезидент Джей Ді Венс нещодавно заявив, що адміністрація й надалі зосереджена на «європейській незалежності та суверенітеті», тоді як речник Пентагону Шон Парнелл назвав рішення щодо Польщі «стандартною затримкою ротації».
Рубіо як «стабільний» посланець
Для багатьох європейських посадовців присутність Рубіо є певною гарантією. Головного американського дипломата у Брюсселі та столицях Східної Європи широко вважають більш стабільною та традиційною фігурою у трансатлантичних відносинах, ніж деяких інших представників адміністрації Трампа.
Конгресмен Дон Бейкон, республіканець із Небраски та затятий прихильник НАТО, заявив Радіо Свобода, що Рубіо відіграє ключову роль у стабілізації відносин. Бейкон висловив сподівання, що Рубіо підтвердить відданість Вашингтона колективній обороні, одночасно закликаючи європейських союзників збільшити оборонні витрати.
Бейкон неодноразово наголошував, що союзи залишаються центральними для безпекових інтересів США, і застерігав від ізоляціонізму на тлі зростаючих загроз з боку Росії, Китаю та Ірану.
Ці занепокоєння пролунали й 20 травня під час слухань у Сенаті щодо затвердження кандидатів Трампа на посади послів у кількох європейських країнах.
Майкл Кавукджян, кандидат на посаду посла в Норвегії, назвав Осло «очима й вухами альянсу в Арктиці» та пообіцяв посилити військову й розвідувальну співпрацю у відповідь на зростання активності Росії та Китаю в регіоні.
Джинн Шахін, провідна демократка Сенату з питань зовнішньої політики, попередила, що Норвегія перебуває «на передовій зростаючої російської активності та диверсійних зусиль у Балтії, Північному морі й Арктиці».
Тим часом Ерік Вендт, кандидат Трампа на посаду посла в Албанії, наголосив на важливості розподілу навантаження в НАТО та заявив, що закликатиме Тирану виконати цілі альянсу щодо збільшення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року.
Слухання підкреслили складний баланс, перед яким стоїть Вашингтон – заспокоїти союзників щодо відданості Америки європейській безпеці, водночас продовжуючи тиснути на членів НАТО, аби ті більше витрачали на власну оборону.
Спротив із Капітолійського пагорба
Виступаючи 20 травня у Фонді Карнеґі за міжнародний мир, конгресмен Майкл Маккол, почесний голова американського Комітету Палати представників у закордонних справах, захищав історичні досягнення НАТО.
«Альянс НАТО утримував нас від світової війни протягом 80 років, тож він має цінність», – сказав Маккол.
Хоча Маккол визнав, що Трамп прагне перетворити НАТО з того, що він назвав «стосунками батьків і дітей», на більш рівноправне партнерство, він застеріг від риторики, яка відштовхує ключових союзників.
Маккол також заявив, що Конгрес чинить опір деяким одностороннім військовим рішенням американської адміністрації в Європі.
«Я підтримував перекидання цих військ, зокрема частини до Польщі, де вони опиняються безпосередньо поруч із загрозою, яка існує, – сказав Маккол, маючи на увазі Росію. – Але потім адміністрація почала говорити про виведення військ із Польщі. Тепер Конгрес втрутився і сказав ні».
У Швеції Рубіо доведеться маневрувати між суперечливими викликами – захищати політику «Америка понад усе» перед скептичними європейськими союзниками та водночас зберігати єдність усередині альянсу, який стикається з дедалі агресивнішою Росією.
Дипломатичне балансування не закінчиться у Скандинавії. Після міністерської зустрічі НАТО Рубіо має вирушити до Індії на зустріч «Чотиристороннього діалогу» (Quad) – об’єднання Індії, Японії, Австралії та США – у той час, як Вашингтон прагне зміцнити партнерства в Індо-Тихоокеанському регіоні, навіть попри ширший перегляд своєї політики в Європі.
Форум