«Токсичний імпорт»: навіщо Україна знову купує електроенергію в Росії

Із лютого Україна відновила імпорт електроенергії з Росії, викликавши обурення частини опозиції та громадянського суспільства. Влада пояснює таке рішення нещодавніми морозами і певними труднощами, які мають атомна і теплова генерація. Експерти ж говорять про кризу управління та ймовірне російське лобі як основну причину поновлення імпорту електроенергії від північно-східного сусіда. Вони попереджають про те, що відновлення енергетичної залежності від Кремля дасть йому ще один важіль тиску на Україну.

Із лютого українська енергосистема у пікові години споживала приблизно на 800 мегават більше електроенергії, ніж виробляла. За день до цього в Україні було холодніше, і пікова різниця між виробництвом і споживанням була ще більшою: понад 1500 мегават, таку інформацію наводить компанія «Укренерго».

Україна покриває цю «енергетичну» різницю за рахунок імпорту з Білорусі та Росії. Імпорт струму з Росії відновився з 1 лютого, це визнають і державний регулятор «Укренерго», і найбільші українські енергогенеруючі компанії, і представники «енергетичного» комітету Верховної Ради. Імпортер російської електроенергії – трейдер ТОВ «ОНК-ГРУП», зареєстрований в Одесі. Кінцевим бенефіціарним власником є Віктор Мілевський, свідчать дані добових аукціонів продажу електроенергії.

Реакція опозиції та громадянського суспільства: «Це злочин проти безпеки та незалежності»

Зимове відновлення імпорту електроенергії з Росії викликало бурю в українському сегменті соцмереж.

При цьому виражали свою позицію не лише звичайні громадяни, а й опозиційні політики та представники попередньої влади.

Так, колишній прем'єр Арсеній Яценюк вважає, що в цій ситуації є «цілісна зовнішня логіка».

«Речі треба називати своїми іменами. Це – злочин проти нашої безпеки і незалежності. Це – не економіка, а політика і вузькі комерційні інтереси. Це – також підрив наших міжнародних позицій. Який сенс європейцям прислухатися до вимог України і відмовлятися від «Північного потоку-2», якщо нинішня влада сама спростовує свої аргументи?» – написав Яценюк у соцмережах.

За президентства Порошенка не можна було з такою легкістю поновити російський енергетичний імпорт, натомість торік енергосистему України було розбалансовано в інтересах Росії, доводить ексміністр інфраструктури України Володимир Омелян.

«Діями агресора у 2020 році було розбалансовано енергетичну систему України. Фактично зумисно обмежено частку атомної генерації в енергобалансі країни, залишки вугілля на ТЕС встановили багаторічні мінімуми, хронічні затримки оплати альтернативної енергетики, – пише Омелян у соцмережах. – Те, що це справжній злочин проти нашої безпеки і незалежності, сумнівів немає».

Одразу дві опозиційні фракції виступили з ініціативами заборонити імпорт електроенергії з Росії. «Європейська солідарність», побачивши підготовку до цього імпорту в останні дні січня, запропонувала проєкт постанови парламенту, яка, зокрема, забороняла би російський імпорт.

Тоді ж з ініціативи «Батьківщини» у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт номер 4493, який пропонує заборонити енергетичний імпорт з Росії. Днями він пройшов розгляд парламентських комітетів, але наразі не проголосований у сесійній залі.

Реакція влади: «Імпорт додає конкуренції на ринку»

Одним із ключових прихильників імпорту електроенергії в «пікові» періоди зимового сезону є депутат від «Слуги народу», голова «енергетичного» комітету Верховної Ради Андрій Герус.

За його словами, імпорт з Росії не є обов’язковим. Натомість імпорт з Білорусі (в пікові періоди) стабілізує енергосистему, знімає потребу у віялових відключеннях і, що теж суттєво, збільшує конкуренцію на ринку:

«Запаси вугілля складають 437 тисяч тонн, або 20% від минулорічних запасів на цю ж дату. На жаль, якщо покладатися лише на такі запаси вугілля, то в Україні вже 18-19 січня були б віялові відключення. А наявність у всіх українців світла та тепла – це найголовніше, тому розпочався імпорт електроенергії, 2–4% від споживання, але у найбільш потрібні години».

Герус згадує і про те, що для покриття дефіцитів компанія ДТЕК завозить додаткове вугілля із Росії та Казахстану, але імпорт саме електроенергії, а не вугілля, опинився у центрі суспільної уваги.

«Може, тоді також повністю заборонити імпорт нафтопродуктів (буде вигідно Ігорю Коломойському) чи заборонити імпорт мінеральних добрив (буде вигідно Дмитру Фірташу)?» – іронізує голова «енергетичного» комітету Верховної Ради.

В «Укренерго» тим часом наголошують, що підстав для обмеження енергетичного імпорту з Росії наразі немає.

«Згідно із частиною 11 статті 38 закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі має пропонувати учасникам ринку на аукціонах всю доступну пропускну спроможність міждержавних перетинів», – пояснили в компанії.

Зазвичай обмежував імпорт електроенергії до України регуляторний орган НКРЕКП, однак в «Укренерго» вказують, що закон давав йому таке право лише на період 2020 року.

Кому вигідна купівля електроенергії з Росії

Одним із найбільших споживачів електроенергії в Україні є такі компанії, як Нікопольський завод феросплавів, які пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським.

В останні роки ці компанії влаштовують протести своїх працівників та судяться за зниження тарифів для промисловості. Імпорт з Білорусі та Росії, як чинник зниження ціни електроенергії на ринку для комерційних споживачів, також вигідний Коломойському, це визнають експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, та представники опозиції.

Кому невигідний імпорт з Росії

Імпорт відбувається у періоди «пікового» споживання електроенергії, свідчить інфографіка «Укренерго». В українській енергосистемі «піки» традиційно покривають теплові та гідроелектростанції. Більшість ТЕС належать компанії ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, тож вони могли б замінити російський імпорт, за умови стабільного постачання вугілля.

Водночас найдешевшою в Україні електроенергією є та, яку виробляє «Енергоатом». Тому АЕС, які дають її «рівним графіком», незмінним впродовж доби, могли б зробити імпорт непотрібним. Але за умови, що в Україні працює 11–13 з 15 ядерних енергоблоків (як було минулої зими), а не 10, як нині, констатує експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.

В цьому випадку теплова генерація передовсім покривала б «піки» споживання, а в інший час Україна могла б навіть експортувати електроенергію.

Звідки можливий імпорт?

Україна досі синхронізована з енергосистемою, яка охоплює більшість пострадянських країн. Відтак технічно вона може імпортувати електроенергію лише в Білорусі, Молдови та Росії. Виняток становить невеликий «Бурштинський енергоострів» у Івано-Франківській області: він ізольований від решти українських мереж, натомість синхронізований з об’єднаною енергосистемою Європейського союзу.

Синхронізація з нею всієї української енергосистеми є елементом української енергетичної стратегії. Однак приєднання до ЄС і від’єднання від Росії періодично відтерміновують і наразі його планують на 2023 рік.

«До 2023 року українська система електроенергії має повністю відрізатися від російської та білоруської і приєднатися до системи Європейського союзу», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі «5-го каналу».

Наслідки імпорту з Росії: не лише «забезпечення конкуренції», а й втрата енергетичної незалежності?

Недостатні запаси вугілля на складах ТЕС, а також зрив графіків ремонту українських ядерних енергоблоків призвели до того, що цієї зими Україна потребує імпорту електроенергії, визнає експертка з питань енергетики Ольга Кошарна.

«Первинна причина – в тому, що влітку, коли частина блоків АЕС стояли, НАЕК «Енергоатом» не провів їхніх ремонтів. Тому вперше за час війни Україна увійшла в осінньо-зимовий період без відремонтованих енергоблоків. Зазвичай їх ремонтують влітку, і в прогнозному балансі електроенергії був графік цих ремонтів. Але ми увійшли в зиму без трьох блоків Запорізької АЕС, які, за планом, мали працювати», – наголошує Ольга Кошарна.

Вона є противником імпорту електроенергії з Росії, однак визнає, що в умовах зими 2021-го це стало непростим завданням.

«В тому, що саме зараз відбуваються аварійні ситуації на ТЕС, я також бачу злий умисел. Я пригадую 2014 та 2015 роки, коли була боротьба Ріната Ахметова за формулу «Роттердам плюс», відбувалося те саме», – стверджує Ольга Кошарна.

Остання аварія на тепловій генерації відбулася в Запорізькій області, саме в тій частині енергосистеми України, де відключені через невиконаний ремонт три енергоблоки АЕС.

Про ці ж чинники, затримку з ремонтами АЕС та дефіцит запасів вугілля, говорить й енергетичний експерт Сергій Дяченко.

«Цифри імпорту дійсно невеликі. Але це поганий прецедент, який означає, що Україна не може без Росії впоратися з кризовою ситуацією в енергетиці. Треба розбирається, що відбувається на АЕС, чому три енергоблоки «лежать» в ремонтах досі. Ми зараз губимо атомну генерацію, а без неї ми будемо залежні від Росії», – попереджає експерт.

Речник НАЕК «Енергоатом», найбільшого виробника електроенергії в Україні, Олег Слободян пояснив Радіо Свобода, чому українські АЕС цієї зими працюють інакше, ніж торік.

«Основна причина імпорту – це все-таки відсутність на ТЕС вугілля. Щодо «Енергоатому», то через балансові обмеження з квітня минулого року (не можна виробляти електроенергії більше, ніж рекомендований обсяг – ред.) в нас зсунулися графіки ремонту енергоблоків. Тому що енергоблок не може вийти у плановий ремонт, якщо там є невідпрацьоване ядерне паливо. І обмеження потужності енергоблоку збільшує тривалість використання палива і відтерміновує його ремонт», – наголосив представник «Енергоатому».

Також він посилається на моніторинг, який атомники робили під час балансових обмежень 2020 року. І, стверджує Олег Слободян, електроенергію, недовироблену на АЕС, тоді компенсували саме теплові електростанції.

Ті ж дані з весни 2020 року наводив Андрій Герус.

Чому на українських теплових електростанціях малі запаси вугілля і чи дійсно це є причиною імпорту? А крім того, чи отримували ТЕС вигоду від обмежень роботи українських АЕС у 2020 році? З цими запитаннями Радіо Свобода звернулося до компанії «ДТЕК Енерго», яка володіє більшістю теплових електростанцій в Україні.

Але відповіді наразі не отримало.

Між тим, структура української генерації за останній рік істотно змінилася.

Так, 3 лютого українські атомні електростанції виробили менше за 50% від всієї електроенергії в Україні, а теплові електростанції (не рахуючи міських ТЕЦ) - понад 30%.

Для порівняння, рівно рік тому, 4 лютого 2020 року, українські АЕС забезпечували 57% українських потреб в електроенергії, а ТЕС – майже 22%.