Доступність посилання

ТОП новини
03 липня 2020, Київ 14:27

Під тиском науковців міська влада Львова обіцяє не бетонувати залишки храму XVI століття


Тут залишать фрагмент фундаменту давньої церкви

Під тиском і протестом архітекторів влада Львова змінила рішення і не закриватиме археологічної знахідки – залишки церкви першої половини XVI століття. Відтак ці фрагменти відкриють для огляду і встановлять невеликий макет унікального восьмигранного храму. Така ситуація є прецедентом, бо до думки фахівців щодо історичної, архітектурної, археологічної спадщини у Львові дослуховуються не так часто. Ба більше, новобудови у центральній частині Львова проводять переважно без археологічних досліджень.

Перш аніж спекти торт, господиня шукає рецепт, складає кошторис продуктів і лише тоді береться до роботи. Останні роки у Львові став популярний вираз серед міських чиновників – «громадський простір», тобто облаштування певного місця. Однак господарі ідей озвучують суму витрат і презентують ідею, а вже опісля починаються проблеми і скандали, особливо, коли сучасний простір створюють в історичній частині Львова.

На площі Галицькій у Львові міська влада торік почала творити черговий громадський простір, такий «торт» вартує 4,5 мільйони гривень. Мали намір встановити сухий фонтан, замінивши старий. Однак роботи почали у місці важливому в археологічному, архітектурному та історичному значеннях. Про археологічні роботи не подбали, хоча було відомо, що це частина Галицького передмістя Львова і тут було поселення, старий цвинтар і костел Воздвиження Чесного Хреста. Під час земляних робіт екскаватором викинули на поверхню частину фундаменту храму. Відтак археологи і архітектори таки змогли дослідити невелику територію і знайшли фундамент давньої сакральної споруди.

Знищили один кут споруди
Юрій Лукомський

«Тут є відповідна зона охорони культурного шару і були проведенні земляні роботи без археологічних досліджень, які знищили один кут споруди і з того почався скандал, бо на таких місцях необхідно проводити археологію. Частину площі дослідили. Ми знайшли цікаві знахідки, зокрема, у найнижчих шарах на глибині 3-4 м під землею, а це речі ранньозалізного часу. Історія цієї пам’ятки була розірвана, храм розібраний і тут австріяки зробили фонтан «Світезянка», у радянський час встановили інший. Коли почалися дослідження, то зразу відкрився прицерковний цвинтар, було з два десятки комплексних кістяків і багато кісток супровідних. Церква мала восьмигранною форму», – розповідає український археолог, доцент університету «Львівська політехніка» Юрій Лукомський.

Роботи на місці давнього цвинтаря і церкви
Роботи на місці давнього цвинтаря і церкви

Цвинтар, церква і два фонтани

Гравюра, на якій позначено храм у Галицькому передмісті
Гравюра, на якій позначено храм у Галицькому передмісті

Сакральна споруда зображена на гравюрі XVII. За даними фахівців, храм збудований у 1536 році і ним опікувались ремісники. Було виявлено багато цвяхів та інших предметів з заліза і глини. На першій мапі Львова теж позначена церква, яка простояла на Галицькій площі до початку XIX століття, коли австрійська влада її знесла і у 1880 році на цьому місці встановили криницю з фонтаном і скульптурою «Світезянки» (героїні балади поета Адама Міцкевича). Але ця скульптора пропала після Другої світової війни. У радянський час на цьому місці встановили іншу скульптуру.

Фреска Пєтро Перуджіно
Фреска Пєтро Перуджіно

Щоб зрозуміти, яку унікальну споруду мав Львів у XVI столітті, і рештки якої збереглись, можна подивившись фреску італійського художника Пєтро Перуджіно 1483 року, на якій показано подібну восьмигранну форму з відкритими портиками на колонах. Ця робота в Сікстинській капелі у Ватиканському палаці.

Не було жодної реакції
Микола Бевз


«Ми проводили на кафедрі ознакування втрачених церков Львова. Уточнили локалізацію цього храму. Коли викопали глибокий котел, відразу наткнулися на фундамент і скликали засідання. Я підготував коротку довідку. Ми пропонували, щоб це було враховано у проєктній документації і ми готові включитися у цю роботу. Але не було жодної реакції. Коли почались бетонні роботи, звернувся до проєктантів, але вони план не змінили. Це – унікальна пам’ятка для Львова. У 20-ті роки XVI століття тут будували третю оборонну лінію і виникла ця будівля ренесансного стилю», – каже доктор архітектури, професор Микола Бевз.

Лише після протесту групи відомих фахівців міська влада пообіцяла внести корективи у проєкт і перенести фонтан на кілька метрів у бік, а залишки давнього храму законсервувати і встановити макет храму та інформаційну таблицю.

Науковці були обурені діями влади
Науковці були обурені діями влади

Зміни до проєкту внесені
Лілія Онищенко

«Ми встановимо макет, щоб можна було побачити, як виглядав храм і таблички, щоб дізнатись, що саме було на цьому місці. Тут нашарувалися різні епохи: була церква, потім фонтан один, потім другий. Думки громадськості розділилися в цьому питанні. Зміни до проєкту внесені, очевидно був брак комунікації», – пояснила позицію міської влади Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради.

Львівські науковці, як приклад щодо ставлення до власної культурної та історичної спадщини, наводять Польщу, де проводять музеєфікацію давніх храмів, експонують релікти.

Віднайдений давній храм у Львові передусім показує ідентичність міста і його історію, наголошують фахівці. Територія Львова та Львівської області насичена археологічними знахідками, але сучасники не розуміють значення історії і руйнують її, бо регіональна політика щодо збереження пам’яток археології дуже системна і система полягає в тому, щоб максимально зруйнувати всі об’єкти, які були знайдені, як знакові і цікаві зауважує Радіо Свобода Андрій Салюк, представник Львівського обласного осередку Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Бульдозер і екскаватор вичищає нашу історію
Андрій Салюк

«Передусім приїжджає бульдозер і екскаватор і вичищає нашу історію. Навіть якщо громадськість піднімається і зупиняє якісь роботи, наполягає на археологічних дослідженнях, знаходиться порозуміння, але в кінцевому результаті маємо знищену археологічну пам’ятку. Знищена вежа на вулиці Руській, оборонні мури на вулиці Лесі Українки, на площі Галицькій», – говорить Андрій Салюк.

Досвід збереження є

Коли починаються будівельні роботи у центральній частині міста, то про археологічні дослідження згадують лише тоді, коли фахівці б’ють на сполох, але, зазвичай, провести ретельні дослідження місця не вдається.

Якщо міська влада дотримається своєї обіцянки і залишки старого храму будуть законсервовані, це стане привабливим місцем історичного Львова. Львів має такий досвід, але надто мізерний. Законсервований фрагмент історичного об'єкту на території приватного готелю, але це не є загальнодоступне місце.

Першодрукар Іван Федоров (Федорович) – пам'ятник у Львові
Першодрукар Іван Федоров (Федорович) – пам'ятник у Львові

У радянський час, коли у 1977 році встановлювали пам’ятник українському першодрукареві Івану Федорову (Федоровичу) на вулиці Підвальній, врахували знахідки археологів, змінили планування площі перед Успенською церквою. Відтак зберігся фрагмент босацької хвіртки, яку у 1642 році пробили у фортифікаціях на прохання монахів-кармелітів, щоб їхній шлях з міста до монастиря був коротшим.

«Те, що експонуватиметься залишок давнього храму тепер на площі Галицькій, показує, що таки фахівці можуть відстояти позицію і змусити владу змінити проєкт. Експонування решток церкви додасть привабливості місту», – зазначає львовознавець Іван Радковець.

Наступний проєкт, а це створення громадського простору біля бібліотеки Стефаника у Львові і поруч із Галерею мистецтв, теж може спричинити скандал, прогнозує Іван Радковець. Міська влада ухвалила рішення без проведення громадських слухань чи обговорень із фахівцями про облаштування «Місця щасливих людей» у пам’ять українського музиканта Кузьми (Андрія Кузьменка).

Бібліотека Стефаника у Львові
Бібліотека Стефаника у Львові

Однак у проєкті не враховане історичне планування площі, бо це колишня територія бібліотеки, у роки Першої та Другої світових воєн там викопали рови. Мерія вкотре запропонувала гарно запаковану ідею, готова оголошувати тендер і виділити гроші, але не врахувала історичне середовище, зауважує співрозмовник.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG