Доступність посилання

ТОП новини

Українське сміття, довкілля і «фактор Юрченка»: чого чекати Україні?


Стихійне звалище побутових відходів, деякі з них є особливо небезпечними. Околиця Києва

Україна активно змінює своє законодавство про поводження з відходами: відповідний законопроєкт вже пройшов перше читання. В разі його ухвалення уряд і президент Володимир Зеленський анонсують розбудову мережі сміттєпереробних заводів в Україні, навіть ведуть переговори про це з західними партнерами. На цьому тлі розгортається скандал навколо кримінальної справи та взяття під варту депутата Олександра Юрченка, який відповідає за напрям відходів у парламенті і якого підозрюють в отриманні вигоди за зміну профільного законодавства. Чи дійсно ідеться про лобістські правки до законопроєкту про відходи, це має з'ясувати Антикорупційний суд. Тим часом експерти попереджають, що зміни до законодавства про відходи можуть нести як позитив, так і ризики для українського довкілля.

Народний депутат Олександр Юрченко, якого підозрюють в отриманні хабаря з використанням його депутатських повноважень та якого взяли під варту 21 вересня, є головою підкомітету з поводження з відходами в парламентському комітеті з енергетики та комунальних послуг. Саме як представник цього комітету депутат погодився посприяти змінам до законодавства про відходи, зокрема – в частині надання сміттєпереробним підприємствам «зеленого тарифу» на виробництво електроенергії, стверджують у НАБУ. За даними детективів НАБУ, в обмін на ці обіцянки агент під прикриттям надав частину коштів особі-посереднику та домовився про наступний етап надання коштів.

Водночас НАБУ має інформацію, що група народних депутатів і раніше отримувала неправомірну вигоду за таке використання своїх депутатських повноважень.

Законопроєкт, який може змінити правила гри на українському ринку поводження з відходами, в липні 2020 року пройшов перше читання у Верховній Раді. Ідеться про законопроєкт 2207-1-д «Про управління відходами».

Народний депутат Олександр Юрченко під час засідання Верховної Ради
Народний депутат Олександр Юрченко під час засідання Верховної Ради

Раніше депутат Юрченко заявляв, що підтримує альтернативний законопроєкт 2207-2, співавтором якого він є, а 2207-1-д називав «лобістським».

З іншого боку, саме в останній законопроєкт, який подолав перше читання, внесли європейські норми, які дають змогу впорядкувати цей сектор і зробити його екологічно безпечнішим, визнають експерти, яких розпитало Радіо Свобода. Втім, частина з них говорить про ознаки того, що в документ вже внесли найбільш «шкідливі» норми з «законопроєкту Юрченка», які сприятимуть спалюванню сміття, а не раціональному поводженню з ним: сортуванню, переробці, циклічному використанню ресурсів та мінімізації відходів.

Наразі законопроєкт про відходи отримав численні правки, і громадськість та експерти дуже обмежені в тому, щоб впливати на його підготовку до другого читання.

Чи вносив Олександр Юрченко свої правки до цього документа під час роботи в комітеті? І чи є вони лобістськими щодо певних представників сміттєспалювального бізнесу?

Ці речі мають з'ясувати слідство і Вищий антикорупційний суд.

Водночас на оперативних відеозаписах НАБУ особа, схожа на Юрченка, запевняє, що має великий вплив на зміни в законодавстві про відходи.

«Безпосередньо маю вплив на думки, на позиціонування депутатського корпусу щодо історії поводження з відходами, тобто в усіх аспектах. Люди розуміють, що я цим питанням займаюсь, і довіряють… І я є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами в Верховній Раді. Тобто безпосередньо це питання заключається, закривається на мені», – заявляє особа, записана на «плівках НАБУ». Головою профільного підкомітету парламенту є саме Олександр Юрченко, відтак низка українських медіа пов'язують такий вплив на законодавство про відходи саме з ним.

Сам Юрченко наразі відмовляється від коментарів. Зокрема, він не став коментувати ситуацію Радіо Свобода, коли перебував у Вищому антикорупційному суді під час обрання йому запобіжного заходу.

Зрештою, наскільки важливі ті зміни до українського законодавства про відходи, які зараз готуються та які стали епіцентром скандалу? І що зміниться в цій галузі, якщо їх ухвалять?

Радіо Свобода зібрало заяви представників влади щодо цього.

В Україні збудують низку сміттєпереробних заводів – Абрамовський

Якщо законопроєкт «Про управління відходами» ухвалять, то в Україні в найближчі роки збудують низку сміттєпереробних заводів, про це заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський в ефірі «Громадського радіо».

За словами міністра, ділянки для будівництва вже відведені, інвестори зацікавилися цими проєктами, а найшвидше будівництво цих заводів почнеться на Західній Україні, в Житомирській області та на Донеччині.

Прийти до будівництва таких заводів ми зможемо тоді, коли інвестори матимуть впевненість у захисті інвестицій
Роман Абрамовський

«Прийти до будівництва таких заводів ми зможемо тоді, коли інвестори матимуть впевненість у захисті інвестицій. Близько 40% інвестицій у такі будівництва стосуються інвестицій у природоохоронні заходи: у фільтрацію, систему моніторингу, постійний екологічний контроль тощо», – пояснив міністр.

Абрамовський назвав і орієнтовну вартість будівництва. Для такого міста, як Львів, таке підприємство коштуватиме 30-40 мільйонів євро. Заводи, які передбачають спалювання сміття (та вироблення з нього енергії і переробку отриманих відходів), коштуватимуть від 150 мільйонів євро. За словами міністра екології, для Києва таких заводів потрібно декілька.

Наразі в Києві працює єдине таке підприємство – сміттєспалювальний завод «Енергія».

На самому підприємстві заявляють: воно переробляє чверть столичного сміття і забезпечує теплом 300 київських багатоповерхівок. І при цьому «цілковито відповідає українським нормам у сфері екології».

Втім, екологічні експерти мають претензії як щодо технологій, які він використовує, так і щодо його впливу на довкілля.

На самому заводі «Енергія» визнають: відповідати європейським стандартам підприємство буде лише після вдосконалення системи фільтрації викидів, оскільки екологічні норми ЄС «за основними показниками в п’ять разів жорсткіші за українські».

Водночас президент України Володимир Зеленський пропонує західним державам інвестувати в українську сміттєпереробку.

У телефонній розмові з прем'єром Швеції Стефаном Левеном Зеленський запропонував українсько-шведське партнерство у питанні утилізації відходів.

«Володимир Зеленський запропонував шведській стороні розглянути перспективи реалізації співпраці в будівництві мережі сміттєпереробних заводів в Україні», – повідомляє офіційний сайт президента України.

Наскільки сприятливе українське законодавство для таких проєктів? І які підводні камені може воно містити, враховуючи законопроєкт про відходи, який доопрацьовує Верховна Рада?

Експерти: спершу інституційні реформи і моніторинг довкілля, потім – законодавство про відходи

В Україні спершу треба запровадити інституційні екологічні реформи, і лише тоді можна говорити про успіхи, наприклад, у поводженні з відходами, наголошує у розмові з Радіо Свобода виконавча директорка правозахисної організації «Екологія – Право – Людина» Олена Кравченко. За її словами, ідеї, які лягли в основу законопроєкту про відходи, українське експертне середовище просуває вже багато років. Водночас вони матимуть ефект лише за умови загальної реформи екологічної політики в Україні, каже вона.

«Це – системна реформа, і вона проходитиме складно... Жодна реформа галузі, чи то ми беремо поводження з відходами, чи то управління лісами або водними об'єктами, не буде успішною, допоки ми не зробимо інституційні реформи. Ними є передовсім реформа державного екологічного контролю, реформа екологічного моніторингу (фактично його відродження з нуля). Має бути комплексний моніторинг стану води, повітря, ґрунту, лісів, біорізноманіття, і лише тоді ми можемо писати різні стратегії. До прикладу, зараз пишуться стратегії щодо зміни клімату, щодо лісової галузі тощо. Але на основі яких даних вони мають діяти, якщо немає моніторингу? І третя інституційна реформа – це жорстка юридична відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Законопроєкт «Про управління відходами» – це коли ми говоримо про стіни, ще не маючи фундаменту», – пояснює експертка.

Що ж до законопроєкту про відходи, то представниця організації «Екологія – Право – Людина» вважає, що він може поліпшити ситуацію в одній з найбільш проблемних галузей української економіки.

Одна з найбільш корумпованих галузей сфери охорони довкілля – це поводження з відходами
Олена Кравченко

«Якщо ми говоримо про управління відходами, то це рамковий закон, вкрай важливий для неї. Тому що одна з найбільш корумпованих галузей сфери охорони довкілля – це поводження з відходами. І частині бізнесу, дотичному до схем, комфортно жити в цих умовах. Бачимо величезне протистояння цьому закону. Наприклад, з боку тих, хто займається металобрухтом, бо вони звикли працювати в печерних умовах. Цей закон в цілому правильний, і він був на часі «ще позавчора». Так, документ є складним. Але якщо його доопрацювати до другого читання, то він майже цілком відповідатиме Рамковій Директиві про управління відходами. Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, це одна з тих директив, з якою Україна має узгодити своє законодавство», – пояснює Олена Кравченко.

Водночас вона говорить про ті моменти, які в цьому документі викликають тривогу, а відтак потребують контролю під час доопрацювання законопроєкту:

  • в ЄС немає подвійної дозвільної системи щодо поводження з небезпечними відходами, однак українське Мінприроди наразі не готове уніфікувати українську систему за прикладом Євросоюзу, зараз тривають переговори про те, щоб принаймні спростити процедуру;
  • в Україні необхідна відкрита інформаційно-аналітична система щодо надання дозволів на поводження з відходами, «щоб весь процес від початку і до кінця відбувався онлайн» та щоб вона включала інформацію про звітування суб'єктів, які працюють з відходами та матеріали всіх перевірок цього бізнесу;
  • плани будувати численні сміттєспалювальні заводи та закласти в законі пільги для них – це дуже велика небезпека.
В Стратегії поводження з відходами закладено будівництво близько 20 сміттєспалювальних заводів. Для України це буде катастрофою
Олена Кравченко

«В Стратегії поводження з відходами закладено будівництво в Україні близько 20 сміттєспалювальних заводів. Для України це буде катастрофою. Оскільки Україна не має державної системи моніторингу довкілля, і повітря зокрема, не має дієвої європейської системи контролю. При цьому сміттєспалювальні заводи будуватимуться і на екологічних технологіях будуть економити. Як мислитиме інвестор: «Ми їдемо будувати до корумпованої країни, тож наша мета – не збереження їхнього довкілля, а наш прибуток», – каже еколог.

Саме тому, на її думку, має бути пріоритетність в реформах: спершу моніторинг і контроль, а вже після цього – сприятливі умови для інвесторів, які хочуть переробляти сміття.

  • Корупційний ризик, на думку Олени Кравченко, містить в собі так званий «зелений перелік», який визначає, що деякі відходи «вважаються не відходами, а сировиною, тож можуть завозитися з-за кордону за фактично автоматичним дозволом».

«До прикладу, підприємець завозить вторинну сировину, з якої в Україні виготовлятимуть товари. І якщо міністерство надало дозвіл, то митниця не має права це перевіряти. Але ж якщо нам показали лише кілька кілограмів гранул цієї сировини, то чи можемо ми бути впевнені, що такими є всі десятки тонн партії, яка заходить до України», – попереджає експертка про ризик.

Вона не полишає надії, що участь екологічних організацій у підготовці законопроєкту продовжиться, і він у підсумку відповідатиме європейським нормам.

Голова громадської організації «Україна без сміття» Євгенія Аратовська в розмові з Радіо Свобода говорить про ознаки того, що до законопроєкту про управління відходами потрапили «шкідливі норми».

Завдяки НАБУ стало відомо, що депутата Юрченка підозрюють у отриманні хабаря за те, що він нібито просував шкідливі правки. І зараз стає зрозуміло, чому доопрацьована версія закону 2207-1-д має такий вигляд
Євгенія Аратовська

«Все починалося з того, що у Верховній Раді зареєстрували одразу три законопроєкти про управління відходами: 2207, 2207-1 і 2207-2. Другий з них пройшов перше читання – ухвалений за основу. Щодо третього законопроєкту – то він викликав багато критики, оскільки створював умови і для розвитку сміттєспалювання, і для монополії у цій галузі. Нещодавно завдяки НАБУ стало відомо, що депутата Юрченка підозрюють у отриманні хабаря за те, що він нібито просував ці шкідливі правки. І зараз стає зрозуміло, чому доопрацьована (після ухвалення за основу) версія закону 2207-1-д має такий вигляд. На жаль, в неї дійсно потрапили шкідливі норми з законопроєкту 2207-2. Тож ми чекаємо на аудит правок, які обіцяв провести заступник голови парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський», – наголошує експертка.

Вона додає, що Антимонопольний комітет вже побачив у документі ризик для створення монополії на ринку поводження з відходами. Окрім того, вона згадує про найбільш чутливу норму, від якої залежить реалізація сміттєвої реформи – «розширену відповідальність виробників»: коли той, хто виробляє товари і пакування до них, має відповідати за повний життєвий цикл таких товарів. Якщо ця норма у законопроєкті буде носити декларативний характер, то Україна залишиться у тій самій ситуації, що й зараз: за поводження з відходами сьогодні відповідає місцева влада, але зазвичай не має коштів на організацію збиткового роздільного збору, уточнює голова організації «Україна без сміття».

Також вона бачить ризик у тому, що закон закріпить пріоритет не за мінімізацією та переробкою відходів, а за їхнім спалюванням та виробленням з них енергії, що суперечить цілям циркулярної економіки. Скандал із депутатом Юрченком свідчить, що шкідливі правки могли потрапити в документ або через нерозуміння ситуації депутатами, або унаслідок злочинної схеми, підсумовує Євгенія Аратовська.

Переваги, недоліки і «лобістські» ризики законопроєкту про відходи

На прохання Радіо Свобода законопроєкт про поводження з відходами та процес його доопрацювання до другого читання проаналізував адвокат, який відстежує перебіг реформ в Україні, голова об'єднання «Осяжний обрій» Віталій Цокур.

Позитивні моменти законопроєкту (на думку Віталія Цокура):

  • Орієнтація на зменшення та повторне використання відходів.
  • Визначення на рівні закону властивостей відходів, які роблять їх небезпечними.
  • Впровадження розширеної відповідальності виробника щодо відходів виробленої продукції, з залученням виробника до управління відходами.
  • Можливість уніфікації та конкурсний принцип для визначення виконавців з управління побутовими відходами.
  • Інформаційна система управління відходами, яка, однак, мала б містити більше даних.
  • Запровадження планування у сфері управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Негативні моменти законопроєкту (на думку Віталія Цокура):

  • Недостатня врегульованість інвестування в галузь (з огляду на роль місцевих рад, як гаранта виконання зобов’язань інвесторів), оскільки повноваження визначати порядок роботи з інвесторами покладаються на центральний орган у сфері житлово-комунального господарства, а в законі чи в рішеннях Кабміну він не прописаний.
  • Можливість імпорту небезпечних відходів для переробки чи відновлення.
  • Вимоги щодо оснащення полігонів системами захисту ґрунтових вод запроваджуються лише з 2025 року, пізніше, ніж було би варто.
  • Скасування відповідальності за низку адміністративних правопорушень щодо поводження з відходами.
  • В законі у деяких випадках не відображені вимоги про оцінку впливу на довкілля, зокрема, під час отримання дозволу для полігону відходів.

Водночас Віталій Цокур вважає, що законопроєкт можуть зробити лобістським під час доопрацювання, і це аж ніяк не сприятиме захисту довкілля.

Є значний ризик, що законопроєкт стане лобістським. Оскільки він стосується потенційно дуже прибуткової галузі
Віталій Цокур

«Ризик, що законопроєкт стане лобістським, за нинішнього парламенту є значним. Оскільки він стосується перспективної та потенційно дуже прибуткової галузі. Ризик, що Україна в підсумку «зациклиться» на сміттєспалюванні, є, але все залежить від міри шкоди для довкілля від таких підприємств. Оскільки питання чистоти повітря набуває більшої актуальності: українцям стає дедалі більш небайдуже, чим дихати», – вважає правник.

На думку Віталія Цокура, в нинішньому вигляді законопроєкт про відходи означає, що напрям розвитку галузі дуже відчутно залежатиме від змісту регіональних та місцевих програм управління відходами. І водночас саме від системи моніторингу довкілля та від спроможності контролюючих органів залежить, чи виникатимуть численні сміттєспалювальні заводи біля Києва, Львова та інших міст і чи відповідатимуть вони європейським вимогам екологічної безпеки.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня в партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня.

У відомстві вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави.

У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики і житлово-комунальних послуг.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG