Після загибелі провідниці під час евакуації пасажирів 22 березня в Україні знову заговорили про доцільність зупинок поїздів та евакуації пасажирів під час повітряних тривог. В «Укрзалізниці» наполягають: такі дії необхідні, бо рятують життя. Водночас користувачі соцмереж висловлюють нерозуміння нових правил: мовляв, вихід із поїзда не гарантує безпеки, адже люди опиняються на відкритій місцевості без укриття.
Радіо Свобода зібрало роз’яснення «Укрзалізниці», коментарі експертів та досвід пасажирів, щоб з’ясувати, як працюють нові правила і чи справді вони мінімізують ризики для людей.
Що відомо про інцидент під час евакуації
Анастасія Рожепа 22 березня їхала з дитиною у поїзді зі Львова до Дніпра. Близько третьої ночі пасажирам оголосили евакуацію.
«Провідник спокійно зайшов і сказав збирати речі та виходити. Я почала збиратися, але буквально за хвилину-дві, коли вже підходила до дверей, людей почали просити повертатися у потяг», – розповідає вона.
Перед цим Анастасія почула звук поїзда, що проїжджав повз.
«Я повернулася на своє місце і періодично питала, що відбувається. Після цього поїзд простояв ще близько двох годин», – додає пасажирка.
Під час цієї евакуації загинула 19-річна провідниця «Укрзалізниці» Ілона Вовк, яка лише нещодавно почала працювати провідницею після стажування в Німеччині. Також травм середньої тяжкості зазнав один із пасажирів.
«Ворожі удари по рухомому складу змушують евакуйовувати пасажирів, щоб не лишати у пастці. На Одеській залізниці ж фатальні обставини привели до того, що зустрічний потяг смертельно травмував Ілону, яка якраз проводила евакуацію. Розслідування триває, як і чому наявні безпекові алгоритми не запобігли цій небезпеці, як одні обставини наклались на інші», – написав голова правління компанії Олександр Перцовський про цей інцидент.
Водночас у соцмережах частина користувачів висловлює нерозуміння і сумніви щодо доцільності та безпечності таких евакуацій.
Люди описують випадки, коли під час тривоги пасажирів виводять із вагонів у темну пору доби, іноді просто в поле або поблизу колій без чітких інструкцій, куди рухатися і як діяти далі. Дехто звертає увагу на відсутність координації: частину людей просять залишити поїзд, тоді як інші залишаються у вагонах.
Чому правила безпеки змінилися саме зараз
У березні 2026 року «Укрзалізниця» почала запроваджувати нові правила під час повітряних тривог. Відтепер поїзди можуть зупиняти, а пасажирів – евакуйовувати, якщо поблизу маршруту фіксують активність російських дронів.
«Залізничники у тісній співпраці з Силами оборони посилили моніторинг усіх загроз та оголошують евакуацію у випадку безпосередньої активності ворожих БПЛА або інших засобів ураження поблизу маршруту конкретного поїзда. З поїзними бригадами тривають тренінги та практичні заняття, розбір кожного випадку посилює протоколи безпеки», – написали на сторінці «Укрзалізниці» у фейсбуці.
Такі зміни запровадили через збільшення російських атак на залізничну інфраструктуру.
Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний зазначає, що Росія помітно змінила пріоритети: від ударів по вузлових станціях і стаціонарній інфраструктурі вона перейшла до системного «полювання» саме на рухомий склад, включно з пасажирськими поїздами поблизу фронту й на окремих напрямках у глибині країни.
Ворог фокусується на транспортній інфраструктуріОлександр Перцовський
«Загроза для пасажирів реальна, але її рівень сильно залежить від регіону та відпрацьованих протоколів безпеки «Укрзалізниці», – пояснює аналітик.
Про те, що кількість російських атак на залізницю почала зростати, детальніше на брифінгу 24 березня розповів голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський:
«Кількість атак зростає, особливо навесні, коли з енергетики фокус зміщується і ворог фокусується безпосередньо на транспортній інфраструктурі. Зараз всі напрямки залізниці об’єдналися для побудування ефективної системи моніторингу загроз і швидкої реакції на них. У нас є центр управління рухом, де створена окрема структура – центральна моніторингова команда. У нас діють 15 моніторингових команд».
За даними компанії, лише за період з 1 січня до 24 березня 2026 року зафіксували 472 атаки на залізничну інфраструктуру. Унаслідок них пошкоджені 40 пасажирських і 145 вантажних вагонів, а також 12 вокзалів.
«Поїзд може стати пасткою»
Колишній керівник пасажирського департаменту «Укрзалізниці» (2018–2020 рр.) та експерт транспортної галузі Олександр Красноштан пояснює, що під час удару найбільшу небезпеку становить скупчення людей у вагонах. Евакуація дозволяє розосередити пасажирів, а отже, зменшити кількість можливих жертв і тяжкість наслідків у разі влучання.
Однозначно треба евакуюватисяОлександр Красноштан
«Якщо говорити, чи безпечна взагалі евакуація, то дійсно буває так, що вона здійснюється в непередбачених для цього місцях – там, де немає перонів і платформ. Тобто під час евакуації можна травмувати ногу або ще щось. Але наслідки такої травми і наслідки враження боєприпасом є неспівмірними, тому однозначно треба евакуюватися», – вважає він.
Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський на брифінгу з журналістами 24 березня пояснив, що у разі влучання поїзд може стати пасткою: конструкції деформуються, виникає пожежа, а всередині менше шансів врятуватися. Натомість ззовні пасажири можуть відійти на безпечнішу відстань і виконати базові рекомендації безпеки:
«Поїзд може стати пасткою, тому що метал швидко гнеться, розпочинається пожежа, виділяються відповідні хімічні речовини. Перебуваючи на вулиці, хай навіть на незначній відстані від поїзда, є можливість відбігти, лягти на землю…, і це справді рятує життя. Дуже важливо не скупчуватись поблизу поїзда».
Окрім того, провідників забезпечують засобами зв’язку, а локомотиви оснащують системами, що подають гучні сигнали перед відправленням. Тому, за словами Перцовського, перебування на відстані під час евакуації не створює ризику, що поїзд поїде без пасажирів. Перед відправленням подаються кілька сигналів, а провідники додатково перевіряють, чи всі повернулися до вагонів.
Як УЗ адаптується до нових загроз
Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний каже, що, попри атаки, «Укрзалізниця» зберігає стійкість: інфраструктуру зазвичай відновлюють у середньому за чотири години, що дозволяє продовжити рух поїздів уже того ж дня.
Водночас, за його словами, протидія таким атакам потребує комплексного підходу: від посилення локомотивів засобами РЕБ і покращення роботи ППО в прикордонних та прифронтових регіонах до зміни маршрутів руху поїздів:
«Щоб захистити всі поїзди та всі електрички вздовж фронту та кордону на глибину 30-60 кілометрів від ворожих дронів, треба велика кількість засобів РЕБ. Але їх наявність не означає повну безпеку потягів та маршрутів».
Також, додає аналітик, одним із варіантів може бути розосередження або обмеження руху поїздів у прикордонних районах, адже ураження локомотивів, особливо дизельних, суттєво послаблює роботу залізниці.
Тим часом, за словами голови правління, уже 4000 залізничників пройшли навчання з «Безпечної евакуації на залізниці». Воно передбачає і медичну підготовку, і дії під час надзвичайних ситуацій, як-от пожежа тощо.
Про загрозу удару машиністам та провідникам повідомляють з центру моніторингу УЗ. Після сповіщення у них є 20 хвилин для оголошення та проведення евакуації.
Найближчими днями у кожному пасажирському вагоні будуть розміщені «Правила безпечної евакуації на залізниці». Ознайомитися з ними можна також на сторінках «Укрзалізниці».
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.. - Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Форум