Доступність посилання

ТОП новини

«Вони брали дамбу»: що відомо про 126-у бригаду берегової оборони ЧФ Росії, яка захоплювала Херсонщину


Російський глава Криму Сергій Аксьонов вручає орден «За вірність обов'язку» заступниці командира батальйону 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони ЧФ Росії Юлії Петраковій, 15 квітня 2022 року
Російський глава Криму Сергій Аксьонов вручає орден «За вірність обов'язку» заступниці командира батальйону 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони ЧФ Росії Юлії Петраковій, 15 квітня 2022 року

Російський глава анексованого Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) нагородив бійців 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони Чорноморського флоту Росії. Вона захоплювала Херсонську область під час повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну. Керівництво бригади нагородили за участь у боях під Новою Каховкою. Там російські військові, нагадаємо, захоплювали Каховську ГЕС задля дніпровської води для Криму. Повернулися звідти не всі, хоча у Росії приховують імена загиблих. Скільки їх може бути, і хто тепер отримує нагороди, розповідає Крим. Реалії.

Нагороди за бойові успіхи здобули 49 військовослужбовців особового складу 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони ЧФ Росії, повідомляють у пресслужбі очільника окупаційної влади Криму. Ця бригада входить до складу 22 армійського корпусу Берегових військ Чорноморського флоту Росії. Вона була створена після російської анексії Криму і дислокується у селищі Перевальне Сімферопольського району.

Після участі бригади у захопленні регіонів Херсонської області в рамках російського воєнного вторгнення в Україну їй надано почесне найменування «гвардійська». Тепер її бійці отримують нагороди у Криму. Але з усіх імен нагороджених названо лише одне.

«Втрати бригади до 75%»

Чисельність 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони достовірно не відома. Також, як і немає точних даних про її втрати під час боїв у Херсонській області.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв раніше повідомляв Крим.Реалії, що ще на початку березня в 126-й окремій бригаді берегової оборони Росії було близько 400 загиблих. Загалом, за його словами, близько 80% військових цієї бригади не повернулися з материкової частини України.

  • У Генштабі Збройних сил України наприкінці березня повідомляли про прощальну церемонію із близько 100 загиблими зі складу частини 126-ї військової бригади.
  • А 19 квітня у Генштабі ЗСУ уточнили свої дані, повідомивши, що втрати 126-ї окремої бригади берегової оборони становлять до 75%.

Підтвердити цю інформацію з інших джерел в умовах бойових дій в Україні наразі не вдалося.

У Міноборони Росії про втрати своєї 126-ї окремої бригади берегової оборони не повідомляють. Хоча правозахисники привселюдно назвали імена деяких загиблих.

Бої за воду та херсонські овочі?

Не повідомляє російська влада й імена всіх нагороджених за «подвиги» у війні проти України. З пів сотні бійців 126-ї бригади названо лише одне прізвище – заступниці командира батальйону 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони Росії Юлії Петракової.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов нагородив її орденом «За вірність обов'язку» за «мужність, виявлену під час спеціальної військової операції» (так російська влада називає свою повномасштабну війну проти України – КР)».

«Майор Петракова особистим прикладом повела за собою на прорив і вивела групу особового складу з оточення під час наступальної операції під Новою Каховкою, при цьому завдавши супротивнику серйозних втрат у живій силі й техніці. Водночас їй вдалося винести на собі тяжко поранених військовослужбовців бригади», – повідомляє пресслужба російського глави Криму.

За які саме бої нагороджені Юлія Петракова та її товариші по службі в Криму, у повідомленні пресслужби Аксьонова не уточнюється. Проте відомо, що на Херсонщині російські військові воюють, зокрема, заради води та їжі для анексованого Росією Криму.

У Новій Каховці, під якою відбувалася «наступальна операція» за участі Юлії Петракової, нагадаємо, розташована Каховська гідроелектростанція, що забезпечує подачу дніпровської води українським користувачам. Її російські військові захопили у перші дні війни, після чого силовим шляхом відновили подачу дніпровської води на півострів.

Про участь у цій операції 126-ї бригади повідомляє газета уряду Росії. Про участь у захопленні дамби представників Чорноморського флоту Росії також повідомляв телеканал «Звезда» Міноборони Росії. Згодом російські військові продовжили захоплення Херсонської області та розпочали окупацію міста Херсон, де тепер Росія намагається встановити свою владу і закони.

Внаслідок цієї окупації на півострів почали надходити херсонські овочі. Українська влада Херсонської області заявляла Крим.Реалії, що це може бути результатом мародерства у херсонських фермерів або окремі випадки колабораціонізму.

Прихильниця танків і снарядів

Нагороджена за атаки на Херсонщину Юлія Петракова ходила туди воювати не з чужою для себе країною. До російської анексії Криму вона служила у морській піхоті Збройних сил України. І тоді розповідала журналістам, як «вранці із задоволенням біжить на службу, а після служби на крилах летить додому до сина, який мріє, як і мати, стрибати з парашутом».

Юлія Петракова у званні старшого лейтенанта морської піхоти України – на шпальтах видання Спілки ветеранів і працівників силових структур України, 2013 рік
Юлія Петракова у званні старшого лейтенанта морської піхоти України – на шпальтах видання Спілки ветеранів і працівників силових структур України, 2013 рік

У 2014 році Юлія Петракова перейшла служити Росії. Відтоді вона позує для російських ЗМІ на тлі танкових стрільб 126-ї окремої бригади берегової оборони Чорноморського флоту Росії. Стрільбою з танка вона публічно захоплюється.

«Найяскравіший момент – це коли ти вперше береш до рук справжній снаряд. Важить він близько 25 кілограмів. Зізнаюся, було страшно, і адреналін бив, але коли за період навчання розумієш, що танк тобі підкоряється і машина зробить усе те, що ти в неї закладеш – це відчуття неможливо передати», – описує вона свою нинішню службу в Криму.

Заступниця командира батальйону 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони Росії Юлія Петракова, 15 квітня 2022 року
Заступниця командира батальйону 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони Росії Юлія Петракова, 15 квітня 2022 року

Відомо, що Петракова живе у Феодосії та виховує неповнолітнього сина.

Крим.Реалії на момент виходу цього матеріалу з нею зв'язатися не вдалося. Чим довше триває війна Росії проти України, тим більше стає відомо імен російських військових, які беруть участь у захопленні українських регіонів та скоюють там воєнні злочини. У більшості випадків їхні імена стають публічними завдяки роботі української розвідки, журналістів-розслідувачів та хакерів, які зламують російські бази. Декого робить відомими і сама російська влада. Як правило, у двох випадках: або за нагородження, або після загибелі на українській землі.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

XS
SM
MD
LG