Про те, що Росія за кілька років може напасти на країни НАТО говорять у Польщі, країнах Балтії і навіть Німеччині. Ці припущення часто підігріває і сам Путін, погрожуючи країнам-членам Альянсу. Чи справді існує загроза російського нападу на європейські крани? Як вони готуються до можливих кремлівський провокацій і як з Польщі виглядає зараз ситуація на фронті в Україні – про це Радіо Свобода запитала в польських військових експертів.
Чи сприймає Польща всерйоз погрози Росії щодо нападу на НАТО?
Росія знесилена війною в Україні і не має ресурсу починати нову війну – переконаний генерал Збройних Сил Польщі, командувач сухопутних військ у 2006-2009 роках Вальдемар Скшипчак. Але, на думку експерта, це не привід для країн НАТО послаблювати підготовку до ймовірної російської атаки та зволікати у постачанні зброї та боєприпасів для України.
Україна так успішно обороняється, що росіяни не можуть зараз атакувати когось іншогоВальдемар Скшипчак
«Росія у цей момент не має можливості з будь-ким починати чергові конфлікти, чергові війни, бо повʼязана війною в Україні. Україна так успішно і добре обороняється, що росіяни не мають можливості зараз збудувати потенціал, щоб атакувати когось іншого, навіть із країн Балтії.
Росія проводить проти НАТО, проти ЄС, проти Польщі гібридну війну без участі війська. Але ця гібридна війна є великою проблемою. Ми не можемо собі з тим дати раду.
Путіну не треба просто зараз здійснювати агресію на членів НАТО, адже, по-перше, він намагається руйнувати нас гібридною війною, і по-друге, що він не має сил, щоб вдарити по нас, по НАТО. Тим паче, що Україна кожен такий напад використала б для того, щоб ще сильніше вдарити по Росії ніж до цього часу. Путін боїться того, що може зробити Україна, якщо йому захочеться почати чергову війну», – каже Вальдемар Скшипчак.
А от Яцек Раубо – аналітик найбільшого інформаційного порталу Defence 24, який пише про збройні сили, оборонну промисловість і геополітику – не виключає повномасштабного російського вторгнення до країн НАТО.
Але, на його думку, не менш загрозливими є гібридні атаки, які Росія продовжує активно використовувати у Європі.
Найнебезпечнішими є дії «нижче межі війни». Вони для Росії дешевші і передбачають використання спецслужб для дестабілізації у країнах НАТО та ЄСЯцек Раубо
«Лютий 2022 року показав нам, що немає жодного сценарію загроз в Європі, який можна вважати за малоймовірний.
Сьогодні, так насправді, всі європейські держави, країни НАТО мають брати до уваги кожен аспект агресивної політики Росії. В тому числі повномасштабне вторгнення, яке можливе, передусім, на країни Балтії, а також, наприклад, на Молдову. Ці всі сценарії треба аналізувати. Це не означає, що вони безальтернативні, що маємо готуватися до повномасштабної війни, наприклад, в 2024 чи 2025 роках.
За моїми оцінками Росія має багато інших інструментів, якщо йде мова про агресивні дії щодо країн НАТО, які не включають повномасштабного вторгнення. Стосується це так званих дій «нижчих межі війни».
Мова йде про терористичні дії, мобілізацію груп найманців або диверсійних груп, так само російської активності у кіберпросторі, в інформаційному, політичному, мілітарному просторі та використання міграційного тиску. Ми це бачимо з 2021 року на польсько-білоруському кордоні, на кордоні Білорусі та Литви і Латвії. Бачили ми це на російсько-фінському кордоні чи навіть раніше у 2015 на російсько-норвезькому кордоні.
Ці російські дії можуть включати повномасштабну агресію, але з іншого боку найнебезпечнішими, на мою думку, є дії «нижче межі війни» тому, що вони для Росії дешевші, передбачають використання потенціалу спеціальних служб, скерованих на дестабілізацію у країнах НАТО та ЄС», – каже Яцек Раубо.
Польща суттєво збільшує армію, закуповує і виробляє зброю
Також аналітик наголошує на необхідності кількісно нарощувати армію:
«Ми мусимо збільшити кількість солдат в операційних військах, а також в інших формах служби з однієї простої причини – Україна, яка бореться з російською агресією, впливає і буде впливати на зміну мислення щодо кількості сучасного війська не тільки в Польщі, а й в державах НАТО»
За словами Яцека Раубо, у світлі можливих загроз, Польща суттєво нарощує своє військо, купує найсучаснішу зброю і збільшує виробництво військової продукції.
Польща робить ставку на можливості своєї промисловостіРаубо
«Стосується це передусім військової допомоги для України, а також для забезпечення власних потреб. Польща є одним з лідерів в цьому, це видно з перспективи довготермінових інвестицій, наприклад, в системи протиповітряної оборони і щодо озброєння сухопутних військ. Цих програм є багато. Для влади є пріоритетним питання сили і потенціалу польської армії.
Польща робить ставку на можливості своєї промисловості, яка мусить взяти на себе нову роль – забезпечення внутрішніх потреб, а також міжнародних запитів. Маю на увазі польські ручні системі ППО, які експортуються до різних країн світу, гарматогаубиці, які теж є важливим елементом допомоги Україні», – додає аналітик Defence 24.
Ще один факт, що Польща серйозно сприймає російську загрозу це те, що від початку року щонайменше три рази польська військова авіація, а також борти союзників піднімалися у повітря під час масових повітряних тривог, зокрема, в західних областях України. Мета – патрулювати небо під час інтенсивної активності далекобійної російської авіації.
Авіація мусить бути готова до збиття обʼєктів, які залітають до Польщі і можуть спричинити руйнування на території нашої державиВальдемар Скшипчак
«Коли росіяни атакують Україну, використовують ударну авіацію далекої дії, яка вистрілює ракети навіть з Каспійського моря. Ті ракети долітають часто вглиб України, в район Яворова, Львова і навіть залітають на польську територію. Ми мали три такі випадки, отже щоб уникнути будь яких атак, навіть випадкових, авіація мусить бути готова до збиття обʼєктів, які залітають не планово до Польщі і можуть спричинити руйнування на території нашої держави. Крім того, той людський і технічний потенціал, який ми маємо, який має НАТО на території Польщі мусить бути пильним і готовим для того аби збивати повітряні засоби нападу Росії», – каже генерал Скшипчак.
Тактика відлякування і оборони – так коментує патрулювання винищувачами польського неба аналітик Яцек Раубо.
За його словами, оперативне командування навіть змінило інформаційну політику і в своїх соцмережах повідомляє про використання F-16 і літаків «ISTAR» в Польщі під час російських атак в Україні.
НАТО ставить ставку на відлякування і оборонуЯцек Раубо
«Російський напад з повітря загрожує не тільки Україні, а й сусіднім державам, це стосується Польщі, Румунії. Отже держави, які під загрозою реагують, зокрема, активізують комплекс розпізнавання, збір розвідданих і стеження за російською стороною. Тому піднімають у небо бойові літаки, щоб командування НАТО мало можливість реагувати на кожен епізод, який може бути повʼязаний з навмисними чи випадковими діями Росії.
На мій погляд, це демонстрація, що ми маємо інструменти на випадок будь-якого сценарію. Ніколи в Європі ще не було такої ситуації, коли ми є в такому не певному стані через дії Росії, тому маємо брати до уваги всі сценарії. Не можна відкидати, що Росія не спровокує НАТО.
З іншого боку патрулювання польського неба це є елемент відлякування, тобто демонстрація, що ми є і здатні захиститися, маємо можливість моніторити ситуацію. НАТО ставить ставку на відлякування і оборону. Тобто підняття в небо багатоцільових літаків є елементом відлякування і потенційної оборони», – каже військовий експерт Раубо.
Військова допомога для України
Безпека Польщі на пряму залежить від обороноздатності України – певні польські політики та експерти, а тому військова допомога Україні продовжуватиметься, що правда дещо зміниться специфіка і масштаби.
Україна бореться з Росією, в тому числі, і в наших інтересах, і за нашу безпекуВальдемар Скшипчак
«Україна потребує дуже багато зброї і боєприпасів. Передусім протиповітряної зброї. Польща має зенітні системи, котрі здатні знищувати дрони. Головною проблемою України є дрони, тому Польща могла б допомогти артилерійськими системами калібру 23, які мають здатність, що вже показала Україна, збивати дрони.
Україна широко використовує для знищення дронів таку зброю, ми її маємо, а отже думаю, що для України ми б могли її виробляти. Це по-перше. По-друге, ми почали виробництво артилерійської амуніції калібру 155.
Зараз Україна має великі проблеми, бо бракує амуніції, Європа, як правило, не виробляє боєприпасів в таких кількостях, в яких потребує Україна. А тому повинні всі і Польща теж, частину вироблених боєприпасів передавати Україні, щоб вона могла ефективно вести бойові дії. Також мова йде про навчання українських військових на польських полігонах, щоб вони йшли на фронт добре приготовані, добре навчені.
Наступне питання, на мою думку, це є логістична підтримка – ремонт техніки, яка пошкоджена на полі бою. Польща має такі можливості, особливо, якщо говоримо про ремонт танків пострадянської генерації, наприклад, Леопарди. В цьому Польща теж би могла допомогти Україні.
Пріоритетом і найважливішою справою є політична і військова підтримка України,Скшипчак
Незалежно від внутрішніх проблем і політичних суперечок, які є в Польщі, найголовнішим питання є наша безпека, а вона залежить теж від того, що станеться за нашим східним кордоном.
Отже, пріоритетом і найважливішою справою є політична і військова підтримка України, тому що Україна бореться з Росією, в тому числі, і в наших інтересах, і за нашу безпеку. Підкреслюю, незалежно від того, що в Польщі відбувається на політичній арені, мусимо і це наш обовʼязок в контексті нашої безпеки допомагати Україні», – переконаний генерал Вальдемар Скшипчак.
Ситуація на фронті через затримку з допомогою
Пауза в американській допомозі Україні відчутна на фронті – про це говорять і польські експерти. Вони занепокоєні ситуацією на фронті і наслідками, які можуть настати якщо ця підтримка затримуватиметься ще більше.
«Після невдалої операції в Запоріжжі, Україна має проблеми зі зброєю, боєприпасами і солдатами. Вважаю, що парламент в Києві повинен ухвалити рішення про часткову мобілізацію. Це по-перше. По друге, Захід має негайно і суттєво збільшити допомогу для України – маю на увазі зброю і боєприпаси.
Українське військо перейшло до оборони, воно добре захищається, росіяни не можуть переламати української оборони, бо українці в обороні добре дають собі раду. Той потенціал, який має Україна вистачить щоб оборонятися, оскільки вона не мусить йти в наступ, а має завдання ефективно захищатися і вичерпувати атакуючу російську армію.
Метою оборонної операції, котру українці проводять, повинно бути виснаження російської армії, завдання їй максимальних втрат, так аби навесні росіяни не мали потенціалу для того, щоб розпочинати чергового наступу», – зазначає Вальдемар Скшипчак.
Замороження конфлікту на цьому етапі буде ще більшою загрозою для Європи, не тільки для УкраїниЯцек Раубо
«Не виглядає мені, що сьогодні вдасться закінчити російську агресію в Україні тільки дипломатичними методами, якимись мирними переговорами за участю третьої сторони. З іншого боку, мусимо памʼятати, що військове розвʼязання, яке передбачає перемогу України теж є зараз мало реальне на цю хвилину, зважаючи на питання кількості, якості, а також військової допомоги для України.
Тобто якщо будувати бачення, сценарій розвʼязання цього конфлікту, то це виключно поєднання дипломатії і військових дій.
Тільки за таких умов Росія буде хотіти або закінчити агресію і вийти з якоїсь окупованої території, або, на жаль, заморозити цей конфлікт. А замороження конфлікту на цьому етапі буде ще більшою загрозою для Європи, не тільки для України.
Натомість, Росія може 2024 рік потрактувати як час для мобілізації більшої кількості солдатів, кинути ще більше зброї на фронт і, на жаль, шукати мілітарної переваги, мотивуючи це хоча б специфікою виборчого року в США і певними проблемами повʼязаними з західною політикою щодо військової допомоги Україні», – додає Яцек Раубо.
У березні Росія обиратиме президента, на думку польського генерала Путін може використати вибори для зміни перебігу зміни війни.
Результат війни буде залежати від того, наскільки Китай і США зможуть домовитися щодо зупинення військових дій в УкраїніВальдемар Скшипчак
«Путін буде прагнути не закінчити війну, вона буде тривати, а буде прагнути закінчити спеціальну операцію. Нагадаю, що Путін заявляє, що те, що відбувається в Україні це спеціальна операція, що має на меті дефашизацію України і з цим гаслом він почав так звану «спеціальну операцію». На мою думку, він коли виграє вибори оголосить кінець спеціальної операції і оголосить перемогу росіян в ній.
Це не закінчить війну, вона буде тривати надалі, а перебіг і результат війни буде залежати від того, наскільки Китай і США зможуть домовитися щодо зупинення військових дій в Україні. По-друге, наскільки вони зможуть гарантувати Україні її право на окуповані території і по-третє, допомога Україні – допомога армії і сприяння Україні у відбудові, щоб економіка і держава нормально могли функціонувати, в тому числі почати шлях до ЄС і, можливо, до НАТО. На мою думку не буде мирних переговорів, оскільки росіяни не хочуть миру, Україна теж цього не хоче, тому що не хоче віддавати своїх східних територій, і це зрозуміло.
Натомість Путін, можливо, зробить такий маневр під кінець «спеціальної операції», що в односторонньому порядку оголосить припинення вогню, зупинить воєнні дії і скаже, що він не хоче більше спеціальної операції оскільки він виграв у ній.
Це буде проблемою для світу. Багато політиків, особливо на заході втомлені війною, вони не хочуть тої війни і, можливо, погодяться на те, що запропонує Путін, що він припинить війну і зупинить свою армію. Що тоді зробить Україна важко відповісти, але я думаю, що це було б погано для майбутнього України», – прогнозує генерал Скшипчак.
- За даними міністерства оборони на листопад 2023 року польське військо налічувало 186 тисяч солдатів. Наприклад, у 2005 році у Збройних силах було лише 95 тисяч військовослужбовців.
- Мета Польщі – довести чисельність армії до 300 тисяч солдатів.
- Польща планує довести видатки на оборону країни до 5% ВВП і робить ставку насамперед на власне виробництво зброї.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум