У Києві американські конгресмени говорили про сильну двопартійну підтримку України, але визнають: у Вашингтоні дедалі складніше перетворювати цю підтримку на конкретні рішення. Законопроєкт про санкції проти Росії має достатньо потенційних голосів, однак його просування блокують суперечки між республіканцями та демократами. Водночас конгресмени закликають посилювати військовий та економічний тиск на Москву, щоб створити умови для дипломатії. І попереджають Білий дім: ухвалені Конгресом рішення мають виконуватися.
У Палаті представників США наближається розгляд законопроєкту про посилення санкцій проти Росії та Ірану. 14 вересня комітет з питань регламенту підтримав документ сімома голосами проти трьох, відкривши шлях до дебатів і можливого голосування вже 16 вересня.
У серпні Сенат схвалив законопроєкт переважною більшістю – 86 голосами проти 11. Документ один із його авторів Річард Блюменталь охарактеризував так: «...це кувалда, яка може мати таку силу, яку розуміє Путін». Водночас саме розширення президентських повноважень у сфері мит, що передбачає законопроєкт, викликає занепокоєння серед демократів у Палаті представників.
Сенатор від Демократичної партії США Річард Блюменталь. Київ, 26 серпня 2026 року
Санкції проти Росії та Ірану: у Конгресі США бракує політичної згоди?
Перипетії щодо ухвалення законопроєкту Грема-Блюменталя обговорили конгресмени під час 22-ї щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES), яка днями відбулася у Києві.
Конгресмен-республіканець Дон Бейкон оцінює потенційну підтримку законопроєкту приблизно у 218 голосів у Палаті представників:
Дон Бейкон, конгресмен-республіканець. Київ, 15 вересня 2026 року
«…Я завжди підтримую Україну. Тож, коли йдеться про законопроєкт щодо санкцій, на жаль, усе складніше, ніж мало б бути. У нас у Сенаті було голосування 86 проти 11 – здавалося б, не має бути складно і в Палаті представників, але є дехто в Республіканській партії, хто чинить опір. І є ті, хто в Демократичній партії проти, тому що вважають, що цей законопроєкт дає президенту забагато повноважень. Тож я думаю, що у нас є десь 218 голосів, тобто достатньо для ухвалення цього законопроєкту».
Конгресмен-демократ Салуд Карбахал називає це парадоксом: демократи, за його словами, загалом підтримують санкційний тиск на Росію, але не готові беззастережно підтримати нинішній текст законопроєкту.
Салуд Карбахаль, конгресмен-демократ, Київ, 15 вересня 2026 року
«І ви бачили дивні тарифи, про які весь час говорить президент Трамп. Він застосовує тарифи до наших сусідів, наразі – до Канади. І всі відчувають, що це неналежно... Тож що відбувається? Якщо ви підтримуєте законопроєкт, то даєте повноваження президенту застосовувати свої дивні тарифи до наших друзів і союзників. А якщо не голосуєте, то не даєте можливості застосувати санкції. Тож мені здається, що треба знайти якийсь компроміс, можливо, щось змінити в цьому проєкті, щоб не було переживань, що вони надали президенту забагато повноважень».
Про важливість ухвалення законопроєкту Грема-Блюменталя говорив під час зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» і президент України Володимир Зеленський:
«Санкції потрібно вводити зараз. Санкції повинні бути сильні. Це інструмент, який є в США для того, щоб позбавляти Росію можливості щоденно фінансувати війну проти України», – заявив Зеленський.
Конгресмен-демократ і ветеран війни в Іраку Євген Віндман наголошує: головною проблемою є не відсутність достатньої підтримки України як такої, а падіння довіри між Конгресом і адміністрацією Білого дому.
Євген Віндман, конгресмен-демократ, ветеран війни в Іраку. Київ, 15 вересня 2026 року
«Хоча ми маємо двопартійну і двопалатну підтримку, менше з тим, бачите, не вдається нам ухвалити це законодавство через брак довіри, тому що довіра весь час знижується, коли йдеться про відносини між Конгресом і адміністрацією в Білому домі».
Водночас американські законодавці говорять і про іншу проблему – виконання вже ухвалених Конгресом рішень.
Салуд Карбахал зауважує, що США вже виділили сотні мільйонів доларів на підтримку України, але ці кошти, за його словами, досі не направлені на потреби України.
«Це дуже ненормально, що гроші є, але вони не працюють, хоча ми проголосували за 400 мільйонів доларів для України. Тож ми, повертаючись додому, будемо наполягати на тому, щоб нарешті ці гроші було використано».
Сенат США 17 грудня 2025 року схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів. Документ, зокрема, включає розділ, який передбачає додаткові 400 мільйонів доларів фінансування для України на 2026 рік і стільки ж на 2027-й.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Конгрес США просунув законопроєкт про допомогу Україні – вперше після повернення Трампа«Червоні лінії» Вашингтона
У цьому контексті одне з питань, яке пролунало у Києві, стосувалося «червоних ліній». А саме: де для американських конгресменів вони проходять у питанні підтримки України та за яких обставин вони готові висловити протест, якщо відповідної допомоги Києву не буде.
Джим Коста вважає, що головна «червона лінія» вже давно перетнута – у лютому 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення.
Джим Коста, конгресмен-демократ. Київ, 15 вересня 2026 року
«Тож нічого нового з «червоними лініями» не сталося. Ми маємо знайти будь-яку можливість у законодавстві, щоб у законопроєкті містилися обов’язкові вимоги щодо надання відповідних ресурсів. І я думаю, що і демократи, і республіканці мають дійти певної спільної думки, бо зима вже близько, і ми маємо чітко дати зрозуміти Україні, що ми за неї – як і інші наші союзники».
Салуд Карбахал вважає, що «червоною лінією» якраз має бути ситуація, коли президент не використовує ті ресурси, за які проголосував Конгрес. За його словами, сам факт ухвалення законопроєкту не матиме сенсу, якщо адміністрація не виконуватиме його положення.
«У президента є можливість діяти, але він досі не виділив ті ресурси, за які проголосували і Сенат, і Палата представників».
Конгресмен Дон Бейкон, який приїхав до Києва, був одним із республіканців, які підтримали тоді військову допомогу Україні.
30 квітня 2026 року у Пентагоні підтвердили виділення 400 мільйонів доларів коштів для України, які вже були схвалені Конгресом, після того, як сенатор-республіканець Мітч Макконнелл, який очолює комісію Сенату США з питань витрат на оборону, розкритикував керівництво Міноборони Сполучених Штатів за затримку коштів. «Фінансування було виділене станом на вчора», – цитували голову Пентагону Піта Геґсета американські ЗМІ. Подробиць він не навів.
Підтримка України з боку США зменшилася в той час, як президент Дональд Трамп наполягає на тому, щоб Європа фінансувала боротьбу України проти Росії.
«Україна має сісти за стіл переговорів із сильною позицією»
Дипломатія та переговори стали ще однією темою розмови американських конгресменів у Києві. Представники Конгресу США заявили, що завершення війни Росії проти України має відбуватися дипломатичним шляхом, однак ефективні переговори, на їхню думку, можливі лише за умови достатньої військової та економічної підтримки України.
Конгресмен-демократ Джим Коста наголосив, що суперечка зрештою має отримати дипломатичне розв'язання. Водночас він застеріг, що російський керманич Володимир Путін досі бачить можливість перемоги, а тому Вашингтон має допомогти Україні посилити переговорну позицію.
«Путін погодитися на припинення вогню лише дипломатичним чином і коли усвідомить, що ми йому не дамо взяти гору, перемогти. Коли він зрозуміє, що йому не вдасться досягти того, що він хоче. Бо зараз він досі бачить якесь світло в кінці тунелю, де у нього буде перемога. Я гадаю, що ця поїздка минулого тижня до Москви не переконала його у протилежному. Гадаю, для того, щоб досягти дипломатичного рішення, ми маємо забезпечити сильну руку Україні і щоби, коли Росія сяде до столу переговорів, щоб Україна отримала найкращі умови в угоді», – сказав він.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Кушнер про переговори в Києві й Москві: «найскладніше питання досі – це території»З думкою демократа погодився і республіканець Дон Бейкон. Він заявив, що весь світ спостерігає за діями США щодо України, а Вашингтон має продемонструвати союзникам готовність і надалі підтримувати Київ. На його думку, Україні необхідно надати далекобійне озброєння, здатне суттєво посилити її можливості завдавати ударів по військових цілях у глибині Росії.
«Нам потрібно допомогти їм отримати ще більше далекобійної високоточної зброї, щоб Україна могла перенести боротьбу до Москви та Санкт-Петербурга. І коли це побачить цілий світ, що ми допомогли Україні наростити м'язи, що ми допомогли їм вдарити по Москві. І тоді Путін зрозуміє, що у нього нема сильних карт. Той набір карт виграти не може. Насправді у нього немає жодного бажання миру», – заявив Бейкон.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
США схвалили продаж Україні 3350 ракет ERAMСаме тому, вважає конгресмен, Сполучені Штати та їхні союзники мають зробити так, щоб продовження війни стало для Москви надто дорогою стратегією.
Схожу позицію висловив і конгресмен-демократ Євген Віндман. Він також заявив, що розраховувати на беззастережну капітуляцію котроїсь зі сторін нереалістично. За його словами, Росія не зможе просто захопити Київ, а українська армія не піде на масштабне завоювання території Росії. Відтак переговори залишаються необхідними, так само як і формування ширшої коаліції демократичних держав.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
У Кремлі назвали енергетичне перемир’я «хорошою ідеєю», Лавров звинуватив США у відступі від «Анкориджа»«Нам потрібно комбінувати і економічні, і військові зусилля», – сказав конгресмен Віндман.
Водночас конгресмени визнають: подальша політика США щодо України значною мірою залежатиме від внутрішньополітичної ситуації в країні. Попереду – вибори до Конгресу 3 листопада, тож питання підтримки України може стати частиною ширшої політичної боротьби у США.
Конгресмен-демократ Веслі Бел нагадує, що важливо не забувати, що Москва уважно стежить за рішеннями Вашингтона:
Веслі Белл, американський політик і юрист, член Демократичної партії, представляє 1-й виборчий округ штату Міссурі у Палаті представників США. Київ, 15 вересня 2026 року
«Наші супротивники в Москві стежать за нами й дивляться, наскільки рішуче ми готові діяти. Тому ми повинні чітко заявити, що обстоюємо демократію. Нам треба стояти за наших друзів, за демократію і демонструвати, що ми готові робити це й надалі – аж до перемоги».