Росія може спробувати використати черговий тимчасовий мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі, щоб неправдиво показати себе готовою до поступок, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умеров заявив 14 лютого, що українська сторона порушить питання про чергове тимчасове припинення ударів по енергетичній інфраструктурі на тристоронніх переговорах зі США й Росією в Женеві.
«Росія раніше використовувала тимчасові мораторії на енергетичні удари в березні-квітні 2025 року й у січні-лютому 2026 року для накопичення безпілотників і ракет для подальших руйнівних ударів. Кремль погодився на мораторій на удари по деяких об’єктах української енергетичної інфраструктури в січні-лютому 2026 року лише після завдання серйозної шкоди енергетичній мережі України», – йдеться у звіті.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трамп перед зустріччю в Женеві: Україні «краще швидко сісти за стіл переговорів»За словами аналітиків, Кремль, ймовірно, знову спробує представити своє дотримання майбутнього короткострокового мораторію як «значну поступку», навіть попри те, що армія РФ, ймовірно, використає ці дні для накопичення зброї для масштабніших ударних пакетів.
«Російські війська також вже деградували енергосистему України таким чином, що Україна стикається з серйозними проблемами з енергопостачанням, навіть коли РФ тимчасово припиняє свої удари. Енергосистема України зазнала значних перебоїв під час мораторію на удари в січні-лютому 2025 року через місяці й роки пошкоджень від російських ударів. Президент України Володимир Зеленський 14 лютого повідомив, що російські удари пошкодили кожну електростанцію в Україні, і Україна може знову зіткнутися з серйозними проблемами з енергопостачанням під час майбутнього мораторію», – кажуть в ISW.
В Інституті вивчення війни також заявили, що російські чиновники навряд чи відмовляться від своїх початкових воєнних вимог під час тристоронніх переговорів між США, Україною й Росією в Женеві 17-18 лютого, оскільки Кремль неодноразово демонстрував свою повну відданість досягненню цих цілей.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Очікуємо на конструктивну роботу» – Умєров після прибуття на переговори до ЖеневиУкраїнська делегація напередодні ввечері прибула до Женеви, де 17 і 18 лютого очікуються тристоронні переговори представників України, США і Росії.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров увечері 16 лютого висловив сподівання «на конструктивну роботу і предметні зустрічі з безпекових і гуманітарних питань – задля просування до достойного і стійкого миру». Раніше, під час спілкування зі ЗМІ в Мюнхені, він без подробиць заявив, що Україна планує обговорити питання енергетичного перемир’я на переговорах у Женеві.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Кремлі прокоментували повернення Мединського до переговорів з УкраїноюУ січні речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що територіальне питання в рамках так званої «формули Анкориджа» має важливе значення для Росії. Кремль змісту формули не розкриває.
За даними Reuters, вона передбачає контроль Росії над усім Донбасом і заморожування решти лінії фронту. Російські чиновники регулярно апелюють до «домовленостей», які, за твердженням Кремля, були досягнуті Росією і США на американсько-російському саміті в Анкориджі на Алясці у серпні 2025 року, попри те, що за підсумками тієї зустрічі президентів Дональда Трампа і Володимира Путіна ні про які домовленості не повідомляли.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання. У грудні президент Зеленський заявляв, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Блюменталь: мир можливий лише за умови «залізобетонних» гарантій безпеки для України від США