«Останній великий бій» Путіна. На що здатні мобілізовані РФ у разі наступу

Українські артилеристи на САУ 2S7 «Піон» поблизу Бахмута, 26 грудня 2022 року

Не 300 тисяч, а пів мільйона солдатів мобілізувала Росія восени, заявив міністр оборони Олексій Резніков. Прогнози військових, політиків та експертів різняться щодо того, коли саме почнеться новий масштабний наступ агресора і з яких напрямків. Але вони суголосні в одному – наступ цей буде.

Наскільки серйозну загрозу для ЗСУ становитимуть російські мобілізовані? Як агресор готує нові резерви до наступу? Чи дійсно вони зможуть відіграти лише роль «гарматного м’яса»? Розібралось Радіо Донбас.Реалії разом із експертами.

Сотні тисяч росіян на війну проти України

Офіційно Росія мобілізувала в рамках так званої часткової мобілізації, оголошеної Путіним в кінці вересня минулого року, 300 тисяч солдатів. Однак, за даними Міноборони України, озвученими головою відомства Олексієм Резніковим, йдеться про значно більшу кількість – 500 тисяч.

«Офіційно заявляли про 300 тисяч, але коли ми бачимо війська на кордонах, то, за нашими оцінками, це значно більше», – розповів Резніков в інтерв'ю французькому телеканалу BFMTV 1 лютого, говорячи про ймовірний великий наступ РФ.

Понад те, РФ планує мобілізувати ще від 300 до 500 тисяч росіян, йдеться у статті представника ГУР МО Вадима Скібіцького, яку 6 лютого оприлюднила пресслужба Управління.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війська РФ несамовито атакують Вугледар: навіщо Путіну місто

За його даними, нова хвиля мобілізації триватиме до двох місяців. Ці резерви агресор планує застосувати для наступу на сході та півдні України навесні та влітку 2023 року.

Слабкі місця російського мобрезерву

Портрет російського мобілізованого від старту так званої часткової мобілізації в кінці вересня минулого року склався досить чіткий: це часто цивільна людина (є випадки, коли забирали навіть людей з інвалідністю), яку після нетривалої підготовки та погано екіпіровану відправляють на фронт.

У соцмережах можна легко знайти відео про це: каски з тонкої металевої пластини, старі радянські каски та бронежилети, іржаві автомати тощо. Не рідкісні скарги на невиплату обіцяних Путіним грошей, та навіть на проблеми з харчуванням та одягом.

Солдатам запасатися жіночими гігієнічними засобами. Прокладки пропонували використовувати у взутті як устілки, а тампони – для зупинення кровотечі з кульової рани. А в Якутії, наприклад, здивованим мобілізованим прокладки видали одразу.

Чимало історій і про якість підготовки – можна знайти численні відео, де на неї жаліються самі мобілізовані та їхні родичі.

А вже в Україні, часом навіть буквально за кілька діб і часом навіть не діставшись фронту – як, приміром, було в окупованій Макіївці в результаті удару ЗСУ, – ці солдати гинуть і повертаються додому, у РФ, в чорному пластиковому мішку.

Генштаб ЗСУ та Головне управління розвідки Міноборони регулярно повідомляють про низьку мотивацію та дезертирство серед російських військових, і мобілізованих зокрема. З останніх прикладів – втеча шістьох мобілізованих у Воронезькій області РФ, про яке написало російське видання «База».

Зросла і кількість охочих військових країни-агресора здатися у полон. Як повідомив український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, у січні 2023 року – майже на 50%.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сотні тіл, помста HIMARS, корпоратив: чутки та факти про масштабні втрати Росії у Макіївці

Крім того, Росія має значні проблеми з озброєнням та боєприпасами. Переважну тактику «вогневого валу» – коли просування піхоти забезпечує артпідготовка у вигляді безперевних обстрілів – замінила тактика «закидання трупами» не дарма. Так само є причини і для «виставок на виїзді», коли на фронт кидають «музейні» танки.

Причина ця – безвихідь. Ресурс гармат завершується, склади зі снарядами порожніють, а ЗСУ забезпечують втрати складної вартісної техніки: від гаубиць до танків, гвинтокрилів та літаків. Однак російський військово-промисловий комплекс не має ні технічного, ні кадрового, ні матеріального ресурсу відновлювати ці втрати. «Союзники» ж РФ, такі як Іран та Білорусь, не можуть або і не хочуть допомагати з вирішенням цієї проблеми.

З цього може скластися враження, що головною проблемою України у разі нового масованого наступу стане кількість мобілізованих як така, з яких до того ж не всі дійдуть до фронту. Але це враження є хибним.

А мобілізовані – хто?

У телеграм-каналах та російських медіа регулярно з’являється повідомлення про те, як призовників та мобілізованих примушують лишатись в армії.

Нещодавно військовий суд у Ростовській області РФ відхилив позови двох російських військовослужбовців, які оскаржували відмову у звільненні, хоча терміни їхніх контрактів спливли.

Значна частина, якщо не більша частина цих 300 тисяч, це контрактники, які вже існували в армії
Павло Лузін

Як зазначає проєкт російської служби Радио Свобода Кавказ.Реалии, з вересня 2022 року до гарнізонних судів Південного військового округу почали надходити десятки позовів від контрактників, які вимагають звільнення з різних причин: від особистих обставин до небажання брати воювати з Україною. Але суди масово відхиляють ці позови. Подібні історії є і в інших регіонах РФ.

Російський військовий аналітик Павло Лузін припускає, що саме контрактники, яким не дали звільнитися, – можуть складати значну частину із офіційно заявлених 300 тисяч, мобілізованих під час першої хвилі.

«Значна частина, якщо не більша частина цих 300 тисяч, це контрактники, які вже існували в армії. Ось цих людей залишили в армії, примусово, по суті», – зазначив експерт в ефірі Радіо Донбас.Реалії.

Як пояснив Лузін, йдеться про військових, у яких, приміром, контракт спливав у вересні 2022-січні 2023 року. У РФ підготовка контрактників до звільнення починається за пів року до закінчення контракту, якщо йдеться не про короткострокові на 3-4-місяці, які теж активно укладали у травні-червні.

Військові заявляють про підготовку РФ до нового масштабного наступу. Поки в Україні найгарячішою точкою лишається Бахмут. Фото: українські військові на позиціях поблизу міста, 15 січня 2023 року

Крім того, він не виключає, що когось встигли повернути до армії. Бо у ВС РФ між написанням рапорту на дострокове звільнення і самим звільненням і до повномасштабного вторгнення до України могло минути 2-4 місяці.

«Я знаю випадок, коли людина з армії рік звільнялася з моменту написання рапорту. І ось таких само людей, які рапорти написали навесні-влітку, не хотіли воювати, їх там мурижили-замотували, а потім по мобілізації їхні контракти автоматично продовжилися. І я припускаю, що це більшість мобілізованих», – наголосив Лузін.

На користь такої оцінки щодо кількості вчорашніх цивільних серед мобілізованих експерт наводить ще один аргумент.

«Шукаю, дивлюся дані різні, і навіть дані ЦБ (Центробанку РФ – Ред.) щодо реструктуризації кредитів військовослужбовців, яких призвали по мобілізації та членів їхніх сімей, не дається там цифра більша, не знаю, 130 тис. осіб», – додав Лузін.

«Останній великий бій» Путіна

За оцінками військового експерта, генерал-майора ЗСУ, керівника ГО «Аналітичний центр вивчення та протидії гібридним загрозам» Сергія Савченка, з 300 тисяч офіційно мобілізованих 120 тисяч військово-політичне командування РФ відправило «затикати дірки» від наступу ЗСУ восени минулого року. Інші 180 тисяч розподілили по навчальних центрах Росії і Білорусі.

«У мене є певні сумніви в якості їх підготовки. Відправити людей на полігон і організувати якісь там навчання – не те саме, що готувати фахівців у навчальних центрах. Учбові центри – це, по-перше, матеріальна база, по-друге, техніка, на якій треба готуватись, включаючи тренажери, учбові машини, плюс інструктори підготовлені. 180 тисяч підготувати за цим принципом достатньо складно», – пояснив Савченко в ефірі Радіо Донбас.Реалії.

Відправити людей на полігон і організувати якісь там навчання – не те саме, що готувати фахівців у навчальних центрах
Сергій Савченко

Лузін погоджується, що рівень підготовки мобілізованих не може бути високим. Головних проблем тут він вбачає дві. Перша: гострий брак молодшого офіцерського складу, сержантів та лейтенантів.

«Немає можливості різко збільшити кількість командирів, які командуватимуть цими взводами, ротами, дивізіями тощо. Тому, як цю проблему вирішувати, незрозуміло. Мабуть, Міноборони [РФ] розраховує, можливо, що всі випускники колишніх військових кафедр, нині військових навчальних центрів, так чи інакше потраплятимуть до армії або якось їх туди заманюватимуть», – припустив Лузін.

Другою проблемою, яка унеможливлює високу якість підготовки, військовий аналітик називає відсталу, а то й взагалі відсутню матеріальну інфраструктуру. Її занепад, каже він, почався після скороченням строку служби у ВС РФ за призовом до 1 року, яке було запроваджено з 1 січня 2008-го.

«Скоротили цю матеріальну інфраструктуру надмірну, через непотрібність – щось розвалилося, щось було продано тощо. Тому так легко і просто це не відновлюється. І я не впевнений, що їм вдасться навіть це відновити. Це все химерні якісь ідеї», – зауважив Лузін.

Росія мобілізувала під час першої хвилі не 300, а 500 тисяч солдатів, заявив Резніков. На фото: мобілізовані чоловіки біля тимчасового пункту мобілізації у Москві

І нагадав: сили вторгнення РФ 24 лютого 2022 року нараховували 190 тис. осіб, які являли собою професійну армію. Нині ж вона наближається за своїми характеристиками до нерегулярної.

Але водночас застеріг від недооцінювання цих резервів. Бо, зазначає він, ІДІЛ захопив половину Сирії, половину Іраку в 2013-2014 році і до 2017 року тримав оборону, не маючи особливо авіації, бронетехніки та артилерії.

«Просто от живою масою людей, десятками тисяч людей, які, по суті, грали роль гарматного м'яса. Російська армія зараз деградує приблизно до такого стану. Але це не означає, що вона не може намагатися проводити якісь наступи і не може намагатися продовжувати війну за будь-яку ціну», – зазначив Лузан.

Читайте також: «Так тікали, що труселя свої позабували». Репортаж зі звільненої від росіян Кам'янки під Ізюмом

Експерт, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь указав ту ж ключову проблему підготовки: молодший офіцерський склад. І акцентував на тому, що мобілізованим потрібна матеріально-технічна база не лише для навчання, а й, власне, для бойових дій. А техніка у росіян відстала.

«Як ось запитують: чим відрізняється Т-62 від Leopard 2? Т-62 – це ось «Жигулі», які просто залізо, а ось Leopard 2 – це автоматизована система... Тобто це зовсім інший рівень. Так само і тут. Ці люди можуть бути добре підготовлені бігати, стрибати, стріляти. Але я впевнений, що з погляду координації управління та заліза це буде низькоякісна армія», – пояснив Самусь.

Але водночас експерт так само закликає не ставитись легковажно до російських військових і мобілізованих теж.

«Не будемо недооцінювати ворога – вони готувалися, вони вчилися. Все ж таки вже майже рік війни, ворог теж навчається. Вони не те що не навчаються, просто у них справді з командуванням погано. В принципі, будь-яку людину можна навчити воювати, особливо за умови гарного командування», – наголосив експерт в ефірі Радіо Донбас.Реалії.

Військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак звернув увагу на інший момент. На його думку, цей наступ Путін може розглядати як єдиний вихід для себе, і тому вважає його вирішальним.

Саме тому, вважає експерт, наприклад, у Росії навіть заохочують фотографувати та викладати у соцмережах засоби ППО на даху будівлі Міноборони у Москві тощо – аби посилити напругу, страх і створити відчуття, ніби війна має бути для росіян лише до «переможного кінця».

«Ось це все створює умови того, що Путін: а) це групування він набере і б) використає. Наскільки воно буде готове, для Путіна це не має значення. Він зараз готує останній великий бій», – зазначив експерт.

Залужний: мобілізовані є проблемою

Ще всередині грудня головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний в інтерв’ю виданню The Economist зазначив, що мобілізація в РФ спрацювала.

«Це неправда, що мобілізовані не боротимуться. Це неправда, що їхні проблеми настільки жахливі, що ці люди не будуть боротися. Вони будуть. Цар каже їм йти на війну, і вони йдуть. Я вивчав історію двох чеченських воєн – там було те саме. Можливо, мобілізовані не так добре екіпіровані, але вони все одно становлять для нас проблему. За нашими оцінками, вони мають резерв в 1,2-1,5 млн людей», – наголосив він.

Те, що відбувається в Росії і на фронті в Україні, це підтверджує. Так, хтось втік від мобілізації, хто здається в полон, хто дезертирує. Але лишаються десятки тисяч, які слухняно чи з обуренням, але йдуть до військкомата. Потім беруть до рук нехай і іржавий автомат та радянську каску, але вони йдуть. Йдуть воювати в Україну, бо він так сказав. І ім’я йому – Путін.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ: