Згідно з найновішим дослідженням громадської думки, більшість поляків сказала б «так» Лісабонській угоді в разі, якби зараз було проведене всенародне опитування. 45 відсотків поляків вважає, що президент Лех Качинський повинен підписати угоду. Без підпису президента ратифікація угоди Польщею є незавершеною.
Ще до голосування в Ірландії, відмову підписати ухвалену парламентом Лісабонську угоду президент пояснював тим, що окремі її статті могли б заперечувати національну й державну ідентичність та сувернітет Польщі.
На думку оглядачів, президент, проводячи політичні торги навколо підписання Лісабонської угоди, хоче зміцнити свою роль у зовнішній політиці країни та в майбутньому уникнути ситуації, коли прем’єр самостійно підписує міжнародну угоду, з якою президент може не погоджуватися.
Лех Качинський схиляється до аргументів опозиції
Президента Леха Качинського підтримує опозиція, яка вважає, що в Ірландії поховали угоду про ЄС. Хоча після голосування сам президент Польщі не коментував результатів референдуму, це зробив його брат, лідер польської опозиції Ярослав Качинський: «Нам треба подумати, чого насправді очікують мешканці Європи. Треба нам також задуматись над принципами демократії. Вважаю, що її можна дотримуватись лише у країнах, де збережена національна ідентичність».
Чи прем’єр Дональд Туск переконає президента?
Керівник польського уряду Дональд Туск заявив, що до четверга, тобто до початку саміту лідерів країн- членів Євросоюзу, переконуватиме президента Леха Качинського поставити підпис під угодою про ЄС. Коментуючи результати референдуму в Ірландії, Дональд Туск сказав:
«Цей факт зовсім не має означати, що Лісабонська угода ЄС погана. Це лише означає, що, можливо, окремі її статті не до вподоби певній групі громадян Ірландії. На мою думку, угода про ЄС є доброю».
Прем’єр Туск вважає, що ключовою проблемою після провалу референдуму є те, щоб Польща була на боці тих європейських країн, які, попри поразку, вміли послідовно працювати для європейської інтеграції та зміцнення структур Євросоюзу. На думку керівника уряду, цей процес зовсім не суперечить національній ідентичності країни.
Відомо, що Лех Качинський, розмірковуючи над тим, підписувати чи не підписувати Лісабонську угоду, має взяти до уваги ще один аргумент.
Провал референдуму в Ірландії означатиме розпал внутрішньої кризи в Євросоюзі. Можна припустити, що ця криза на багато років закриє ворота ЄС перед новим членами.
Оглядачі у цій ситуації запитують: «А чи зможе Польща й надалі бути адвокатом України в європейських та євроатлантичних структурах?»
Ще до голосування в Ірландії, відмову підписати ухвалену парламентом Лісабонську угоду президент пояснював тим, що окремі її статті могли б заперечувати національну й державну ідентичність та сувернітет Польщі.
На думку оглядачів, президент, проводячи політичні торги навколо підписання Лісабонської угоди, хоче зміцнити свою роль у зовнішній політиці країни та в майбутньому уникнути ситуації, коли прем’єр самостійно підписує міжнародну угоду, з якою президент може не погоджуватися.
Лех Качинський схиляється до аргументів опозиції
Президента Леха Качинського підтримує опозиція, яка вважає, що в Ірландії поховали угоду про ЄС. Хоча після голосування сам президент Польщі не коментував результатів референдуму, це зробив його брат, лідер польської опозиції Ярослав Качинський: «Нам треба подумати, чого насправді очікують мешканці Європи. Треба нам також задуматись над принципами демократії. Вважаю, що її можна дотримуватись лише у країнах, де збережена національна ідентичність».
Чи прем’єр Дональд Туск переконає президента?
Керівник польського уряду Дональд Туск заявив, що до четверга, тобто до початку саміту лідерів країн- членів Євросоюзу, переконуватиме президента Леха Качинського поставити підпис під угодою про ЄС. Коментуючи результати референдуму в Ірландії, Дональд Туск сказав:
«Цей факт зовсім не має означати, що Лісабонська угода ЄС погана. Це лише означає, що, можливо, окремі її статті не до вподоби певній групі громадян Ірландії. На мою думку, угода про ЄС є доброю».
Прем’єр Туск вважає, що ключовою проблемою після провалу референдуму є те, щоб Польща була на боці тих європейських країн, які, попри поразку, вміли послідовно працювати для європейської інтеграції та зміцнення структур Євросоюзу. На думку керівника уряду, цей процес зовсім не суперечить національній ідентичності країни.
Відомо, що Лех Качинський, розмірковуючи над тим, підписувати чи не підписувати Лісабонську угоду, має взяти до уваги ще один аргумент.
Провал референдуму в Ірландії означатиме розпал внутрішньої кризи в Євросоюзі. Можна припустити, що ця криза на багато років закриє ворота ЄС перед новим членами.
Оглядачі у цій ситуації запитують: «А чи зможе Польща й надалі бути адвокатом України в європейських та євроатлантичних структурах?»
