Доступність посилання

ТОП новини
18 Вересень 2018, Київ 20:51

Боротьба за мовні права на «тотально українізованій» Луганщині


Ярослав Гребенюк

У місті Рубіжному Луганської області клас із українською мовою навчання балансував на межі закриття біля двох місяців. У школі № 7 – це освячена роками традиція: діти, провчившись українською 9 років, змушені потім йти до 10-го «російського» класу. І 9 «Б» клас спіткала б доля попередників, якби не звернення батьків до Луганської облради, яке потрапило до місцевих ЗМІ та деяких партій. Всеукраїнське розголошення нюансів мовної політики регіону, де, за словами луганських депутатів, шириться «тотальна українізація освіти», ймовірно, призвело б до скандалу. Отож, чиновники Луганської ОДА запевнили Радіо Свобода, що 1 вересня діти зможуть продовжувати навчання обраною мовою.


Однак ця невеличка перемога не анулює всієї історії – про тиск, що рубіжанські чиновники чинили на батьків, змушуючи їх віддати дітей до класу з російською мовою навчання або шукати інші навчальні заклади.
Україна не настільки багата, щоб утримувати українські класи

24 учні спеціалізованої школи № 7 дев’ять років ходили до українського класу з поглибленим вивченням англійської мови. У паралельних трьох класах предмети викладалися російською.

Школа має хорошу репутацію, в українському «Б» класі було чимало учнів із високими оцінками, учасників всеукраїнських олімпіад. Діти звикли оперувати в царинах фізики, математики, біології саме українськими термінами. Отже, несподівана пропозиція перейти до класу з російською мовою наразилася на опір – і дітей, і батьків. Тим більше, усі вважали, що питання щодо мови подальшого навчання вирішене ще в січні, на батьківських зборах.

Костянтин Казачинський із 9 «Б», переможець фізико-математичних олімпіад, стверджує: школярі були впевнені, що викладання триватиме українською, про зміну мови у класі дізнався лише в травні. «Протягом дев’яти років навчалися українською мовою, по-російськи був лише урок російської мови. І тепер все міняти? Це головна причина, чому я не хочу переходити в російський клас», – каже він. «Тепер перевчатися — це не дуже добре. І адаптуватися до іншого колективу в новій школі – це теж важко й неприємно, може й не вийде пристосуватися», – зазначає вже інший учень, Дмитро Соломатін.

Те, що погана новина прийшла зненацька, підтверджують батьки учнів 9 «Б»: Наталя Цвентух, Ірина Шпотя, Вікторія Казачинська.

«Коли це питання виникло, ми ніяк не могли зрозуміти – з чотирьох створюється два 10-х класи, чому не можна зробити один клас український, один – російський?», – не розуміє Ірина Шпотя.

«У січні начебто розібралися з цим питанням на батьківських зборах – українська залишається, всі діти цього хочуть. А цю анкету, вони, очевидно, у лютому заповнювали», – згадує Наталя Цвентух.

Загадкова анкета

Про анкету, в якій діти буцімто обрали російську мову, батьки розповідають у зверненні до депутатів Луганської обласної ради (12 підписів): «Директор школи №7 Горбушина Ірина Вікторівна під приводом того, що нібито було опитування і діти не побажали продовжити навчання в 10 класі українською мовою (мовою, якої навчалися 8 років, яку люблять, цінують і розуміють!), терміново зажадала від дітей написати заяву щодо прийому до десятого класу на один із профілів навчання. Мова викладання в заявах взагалі не була позначена».

Здивовані батьки звернулися за поясненнями до директора Горбушиної. Та відповіла, що утримувати український клас місту «накладно», охочих вчитися небагато. Люди дізналися, що у Законі України «Про загальну середню освіту» ніде не зазначено, скільки потрібно учнів для відкриття класу, є тільки мінімум для сільських шкіл – 5 осіб. Поки набиралося 13 учнів. «Директор Горбушина сказала, що торік було 16 охочих вчитися українською, і в управлінні освіти не дозволили відкривати клас. Тому на клас із 13-ма учнями вона не подаватиме заявку – однаково не дозволять», – розповіла Наталя Цвентух.

Директор пропонувала вступати до російського класу або ж шукати іншу школу. «Я запитую, як же ж так – дитина звикла до рідної школи, тепер їй чомусь іти в іншу? Директор пояснює, мовляв, ми не можемо утримувати клас – мало учнів, це «накладно»! – каже Ірина Шпотя.

Пішли шукати правди в міське управління освіти, де начальник Тетяна Костяникова також розповіла батькам про відсутність коштів, відмовилася зареєструвати звернення і повернула їх вирішувати питання до директора.

Тоді батьки вирішили розповсюдити звернення, в якому наголошено: «Питання збереження викладання рідною мовою порушувалося неодноразово, і, врешті-решт, ухвалене рішення було зафіксоване у протоколі батьківських зборів… Останнім часом спостерігається тенденція, що деякі учні 9 Б, зваживши на змальовану директоркою відсутність перспективи навчання рідною мовою у 10 класі, віддають свої документи до інших навчальних закладів».

Правда, деякі батьки, знаючи, що попередні два роки випускників українського класу примушували обирати інше місце навчання, вирішили, не чекаючи, забирати дітей з 7-ї школи. Так випускник 9 «Б» Максим Каут розповів, що його однокласниця, Катерина Зайцева, дізнавшись, що українського класу не буде, вирішила взагалі не йти до 10 класу, продовжити навчання в технікумі.

Батьки відстояли клас

Однак батькам вдалося відстояти право на навчання власних дітей українською мовою. В управлінні науки й утворення Луганської ОДА присягаються, що клас такий буде. Тетяна Ткачова, начальник відділу середньої освіти, заявила Радіо Свобода, що конфлікт вичерпаний, у спеціалізованій школі №7 1-го вересня відкриють два класи – 10 «А» з російською мовою навчання і 10 «Б» («спеціалізований, природно-математичного напрямку хіміко-біологічного профілю») – з українською мовою навчання.

У Радіо Свобода є копія документа, за підписом начальника управління науки й освіти Луганської ОДА Ірини Цимбал, що підтверджує цю інформацію. В управлінні освіти, на питання, чому попередні два роки в школі №7 Рубіжного розформовувалися українські класи, відповіли, що ніяких заяв з цього приводу вони не отримували. Отже, можна констатувати, якби не рішучість батьків, і цього року учням довелося б іти до російського класу або залишати школу.

Перевірка статистикою

За офіційними даними, в навчальних закладах Луганщини 40% учнів навчаються українською мовою (49,4% – у перших класах). Є навіть райони, де українською освітою охоплено від 93 до 100 % учнів (Новопсковський – 93%, Білокуракинскький – 98%, Сватівський – 99%, Марківський – 100%). Найнижчий відсоток безпосередньо в Луганську – 10,3%. В інших великих індустріальних та шахтарських містах, ці цифри суттєво вищі, ніж в обласному центрі: Алчевськ – 22,5%, Лисичанськ – 33,9% Краснодон – 36,1%, Красний Луч – 44%, Сіверськодонецьк – 51%).

У Рубіжному – 38% (37% перші класи).

За підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 58% мешканців Луганщини визначилися українцями. Отже охоплення 40% учнів українською освітою, враховуючи занепад української мови за часи Радянського Союзу і відсутність мовної політики за часи незалежності, видається непоганим.

Формально і на папері

Однак варто вважати, що ця цифра є завищеною. Під час конфлікту в Рубіжному дітям кілька разів пропонувалои переходити до міської школи № 8 – школи розташовані неподалік одна від одної, і у 8-й школі є викладання українською. Але учні категорично відмовлялися від цієї пропозиції.

«У 8-й школі навчання проводиться українською лише на папері. Минулого року одна учениця з нашої школи перейшла до 8-ї школи в український клас. Але потім виявилося, що там усе навчання проводиться російською мовою», – зазначає учень Костянтин Казачинский. З ним погоджується Максим Каут: «Є українські класи у 8-й школі, багато хто туди переходить, а там навчання формально українське. У мене там друзі, які вчаться нібито в українському класі, але всі предмети вчать російською, тому що вчителі самі української не знають».

Володимир Семистяга, доцент кафедри історії України ЛНПУ імені Тараса Шевченка, каже, що формальне впровадження української мови на Луганщині — явище повсюдне. «У Луганську статус українських має 6 шкіл із 70-ти. Але і в Луганську, і в області у більшості подібних шкіл обмежуються викладанням українською уроків мови і літератури, ну, хіба ще, історії України», – зазначає викладач.

Українського фестивалю не буде

Під час одного з попередніх фестивалів «Стежками Лемківщини»
Формальність освітніх заходів, заходів, присвячених історії (вшанування пам’яті жертв Голодомору, національні свята тощо), невміння чи небажання чиновників спілкуватися українською не підносять авторитет державної мови. Навпаки, це створює ставлення до української, як до мови другорядної.

Заходи патріотичного напрямку стають такими, що демонструють неповагу до місцевої «біло-блактиної» влади. Останній приклад: у Лутугіному три рази проводився міжнародний фестиваль «Стежками Лемківщини» (в Лутугинському районі живе кілька сотень лемків, виселених після Другої світової війни на Донбас). Але після того, як місцеві депутати відсторонили від влади голову райадміністрації Григорія Пригребу (члена БЮТ), регіонали вирішили не виділяти гроші на проведення цього фестивалю.

(Луганськ – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG