Позичальникові слід подати заяву і покласти гроші на поточний рахунок у гривнях, щоб придбати на них долари. А потім комерційний банк купує «зелені» у Національного і автоматично ліквідує борг позичальника.
Однак чи багато з тих, на кому висить кредит, можуть розраховувати на таку пільгу? Чи не може виникнути на цьому ґрунті корупція (комусь дають, а комусь ні)?
Пільговий курс
Становить пільговий курс нині 7 гривень 80 копійок за долар і визначається рішенням правління Національного банку України, пояснив директор департаменту Національного банку Сергій Круглик.
«При визначенні курсу до уваги беруться такі фактори, як кількість заявок та кількість банків, які беруть участь в аукціоні. Курс найбільш наближений до офіційного, щоб люди не відчували цього кредитного тягаря», – каже він.
Процедура придбання пільгової валюти
Такі цільові аукціони Нацбанк проводить щотижня, по п’ятницях. НБУ вимагає від комерційних банків використовувати куплену на аукціоні валюту за призначенням упродовж 5 робочих днів від часу придбання грошей.
Якщо ж пільгова валюта залишиться після цього терміну, фінансові установи мусять продати її назад за тим же курсом. Саме таким чином НБУ викупив у них понад 22 мільйони пільгових доларів.
Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко докладно пояснює: «Банк з’ясовує прізвища позичальників, які мають повернути йому тіло кредиту та відсотки, складає списки й подає їх до Національного банку України зі вказаними прізвищами і сумами. Нацбанк продає банкові цю суму. Він списує борг, а позичальник має еквівалентну суму у гривнях за пільговим курсом, яку й повинен повернути банкові. До 1 березня там було обмеження – якщо сума поданої заявки не менше 1 мільйона доларів. Зараз ця сума зменшена до 50 тисяч доларів, це практично всі банки мають доступ до такої можливості».
Євген, представник одного з комерційних банків у Києві, розповів, як позичальники можуть отримати подібну допомогу. «Відповідно до такого розпорядження, каже він, позичальник повинен подати заяву, в якій потрібно вказати, що він хоче купити валюту для погашення кредиту. Курс озвучується. Останній раз (6 березня 2009 року) він становив 7,82 гривні за долар. І позичальник вносить у гривнях еквівалент доларового кредиту, не більше місячного рахунку. А НБУ після аукціону нараховує валюту на даний рахунок».
Банк зобов’язаний подати список всіх позичальників
Радіо Свобода видзвонило з десяток комерційних банків, але у жодному з них не погодилися чітко роз’яснити, хто з позичальників і за якими критеріями може сподіватися на пільгове погашення.
Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко не виключає зловживань при визначенні цих позичальників-щасливців. Проте в цілому, на його думку, від продажу комерційним банкам доларів за дешевшим курсом виграють не тільки самі фінансові установи – клієнтам теж буде користь.
«Комерційний банк зобов’язаний подати всіх позичальників (фізичних осіб), які йому мають повернути кошти. Та й банкові вигідно коли йому повертають кредити», – зауважив Олександр Сугоняко.
«Від продажу Нацбанком дешевої валюти виграють усі»
Експерт із банківських питань Ерік Найман також стверджує: від продажу Нацбанком дешевої валюти виграють усі.
«Позичальники отримують валюту за нижчим курсом, ніж ринковий. Банки отримують погашення кредитів і поліпшують свої баланси. А держава отримує більш прогнозовану макроекономічну ситуацію. А курс гривні поступово зміцнюється», – наголошує він.
Позичальники сподіваються й вірять
Однак не всім позичальникам таланить із пільговим погашенням кредиту. Полтавець Віктор, який рік тому взяв 25 тисяч доларів кредиту на купівлю авто, сподівається на те, що він все ж таки одержить від банку «м’який курс».
За словами Віктора, це дозволить йому зекономити 250 гривень на місяць. Проте чоловік і досі не має гарантій від фінансової установи, що отримає такі кошти.
Киянка Ірина – одна з тих позичальниць, яка брала валютний кредит за курсом 5,05 гривні, а зараз змушена повертати за зовсім іншим курсом після падіння гривні. Ніякої допомоги від комерційного банку, де вона взяла кредит, Ірина не отримає.
«Зробити платіж, – розповідає вона, – я маю до 15 числа. Я багато разів набирала номер телефону свого менеджера з банку, але жодного разу на телефонний дзвінок не відповіли. Зрештою чоловік поїхав у банк, але людини, до якої можна було б звернутися, також на місці не було. Я підозрюю, що завтра, коли ми знову туди поїдемо, нам скажуть, що ми якраз не потрапляємо в цю категорію».
НБУ вимагає від комерційних банків використовувати куплену на аукціоні валюту за призначенням упродовж 5 робочих днів від часу придбання грошей. Якщо термін мине, банки мусять продати долари назад за тим же пільговим курсом. Деякі експерти не виключають, що банки просто прокручують ці дешеві долари, маючи на них прибуток.
Однак чи багато з тих, на кому висить кредит, можуть розраховувати на таку пільгу? Чи не може виникнути на цьому ґрунті корупція (комусь дають, а комусь ні)?
Пільговий курс
Становить пільговий курс нині 7 гривень 80 копійок за долар і визначається рішенням правління Національного банку України, пояснив директор департаменту Національного банку Сергій Круглик.
«При визначенні курсу до уваги беруться такі фактори, як кількість заявок та кількість банків, які беруть участь в аукціоні. Курс найбільш наближений до офіційного, щоб люди не відчували цього кредитного тягаря», – каже він.
Процедура придбання пільгової валюти
Такі цільові аукціони Нацбанк проводить щотижня, по п’ятницях. НБУ вимагає від комерційних банків використовувати куплену на аукціоні валюту за призначенням упродовж 5 робочих днів від часу придбання грошей.
Якщо ж пільгова валюта залишиться після цього терміну, фінансові установи мусять продати її назад за тим же курсом. Саме таким чином НБУ викупив у них понад 22 мільйони пільгових доларів.
Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко докладно пояснює: «Банк з’ясовує прізвища позичальників, які мають повернути йому тіло кредиту та відсотки, складає списки й подає їх до Національного банку України зі вказаними прізвищами і сумами. Нацбанк продає банкові цю суму. Він списує борг, а позичальник має еквівалентну суму у гривнях за пільговим курсом, яку й повинен повернути банкові. До 1 березня там було обмеження – якщо сума поданої заявки не менше 1 мільйона доларів. Зараз ця сума зменшена до 50 тисяч доларів, це практично всі банки мають доступ до такої можливості».
Євген, представник одного з комерційних банків у Києві, розповів, як позичальники можуть отримати подібну допомогу. «Відповідно до такого розпорядження, каже він, позичальник повинен подати заяву, в якій потрібно вказати, що він хоче купити валюту для погашення кредиту. Курс озвучується. Останній раз (6 березня 2009 року) він становив 7,82 гривні за долар. І позичальник вносить у гривнях еквівалент доларового кредиту, не більше місячного рахунку. А НБУ після аукціону нараховує валюту на даний рахунок».
Банк зобов’язаний подати список всіх позичальників
Радіо Свобода видзвонило з десяток комерційних банків, але у жодному з них не погодилися чітко роз’яснити, хто з позичальників і за якими критеріями може сподіватися на пільгове погашення.
Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко не виключає зловживань при визначенні цих позичальників-щасливців. Проте в цілому, на його думку, від продажу комерційним банкам доларів за дешевшим курсом виграють не тільки самі фінансові установи – клієнтам теж буде користь.
«Комерційний банк зобов’язаний подати всіх позичальників (фізичних осіб), які йому мають повернути кошти. Та й банкові вигідно коли йому повертають кредити», – зауважив Олександр Сугоняко.
«Від продажу Нацбанком дешевої валюти виграють усі»
Експерт із банківських питань Ерік Найман також стверджує: від продажу Нацбанком дешевої валюти виграють усі.
«Позичальники отримують валюту за нижчим курсом, ніж ринковий. Банки отримують погашення кредитів і поліпшують свої баланси. А держава отримує більш прогнозовану макроекономічну ситуацію. А курс гривні поступово зміцнюється», – наголошує він.
Позичальники сподіваються й вірять
Однак не всім позичальникам таланить із пільговим погашенням кредиту. Полтавець Віктор, який рік тому взяв 25 тисяч доларів кредиту на купівлю авто, сподівається на те, що він все ж таки одержить від банку «м’який курс».
За словами Віктора, це дозволить йому зекономити 250 гривень на місяць. Проте чоловік і досі не має гарантій від фінансової установи, що отримає такі кошти.
Киянка Ірина – одна з тих позичальниць, яка брала валютний кредит за курсом 5,05 гривні, а зараз змушена повертати за зовсім іншим курсом після падіння гривні. Ніякої допомоги від комерційного банку, де вона взяла кредит, Ірина не отримає.
«Зробити платіж, – розповідає вона, – я маю до 15 числа. Я багато разів набирала номер телефону свого менеджера з банку, але жодного разу на телефонний дзвінок не відповіли. Зрештою чоловік поїхав у банк, але людини, до якої можна було б звернутися, також на місці не було. Я підозрюю, що завтра, коли ми знову туди поїдемо, нам скажуть, що ми якраз не потрапляємо в цю категорію».
НБУ вимагає від комерційних банків використовувати куплену на аукціоні валюту за призначенням упродовж 5 робочих днів від часу придбання грошей. Якщо термін мине, банки мусять продати долари назад за тим же пільговим курсом. Деякі експерти не виключають, що банки просто прокручують ці дешеві долари, маючи на них прибуток.
