Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 16:28

Українська Помаранчева революція стала особистою поразкою Путіна, і він прагне помсти (європейська преса)


Прага – У європейській пресі продовжують аналізувати російсько-українські стосунки напередодні президентських виборів в Україні. Оглядачі вважають, що ще після поразки російської влади у 2004 році, після намагань зробити президентом України Віктора Януковича, російські верхи живуть мріями помсти за перемогу Помаранчевої революції в Україні, особливо нинішній прем’єр Росії Володимир Путін. Чимало видань у Європі звертає увагу на зростання напруженості між Києвом і Москвою у зв’язку зі вбивством російським прикордонником українського громадянина: газети публікують оцінки деяких російських генералів, котрі вважають, що «акція прикордонників Росії безвідповідальна».

Польська «Ґазета Виборча» оприлюднила інтерв’ю з російським політиком, одним із лідерів російської «Солідарності» Іллею Яшиним, котрий сподівається, що «українці у підсумку не програють свій Майдан, як наші батьки програли наш». Яшин має на увазі поразку росіян у серпні 1991 року і прихід до влади в Росії «сильної руки», спадкоємців путчистів на чолі з Володимиром Путіним. Цей молодий російський політик вважає, що «українці показали у 2004 році прекрасний мудрий і мирний бунт», чим дуже налякали владу Кремля і Володимира Путіна, котрий «боїться Помаранчевої революції, адже вона стала його особистою поразкою, принизливою компрометацією… і в своїх найкошмарніших снах він бачить помаранчеву Красну площу, а на ній мільйони людей, котрі проголошують «Путіна геть!» Ілля Яшин вважає, як він заявив в інтерв’ю «Ґазеті Виборчій», що, незважаючи «на балаган і хаос в Україні», все ж ця держава поки що залишається демократичною, набагато вільнішою від «путінської Росії». Російський політик також висловив сподівання, що «українці врешті не програють» і не дадуть Путінові помститися за його «особисту поразку» у 2004 році. Ілля Яшин також сказав «Ґазеті Виборчій», що росіяни не дурніші від українців і також здатні «на мудрі політичні дії» на захист демократії в Росії.

Чеська «Лідове новіни» вважає смерть українського громадянина унаслідок пострілів російського прикордонника на російсько-українському кордні «за надзвичайну подію між колись «братніми» радянськими республіками Росією та Україною». Газета також цитує українського речника з посольства України в Москві Олега Волошина, який висловлює думку, що «ця надзвичайна подія вносить напруженість у стосунки не стільки між державами, скільки між двома народами». Газета також вказує, що кордон між Росією та Україною став місцем напруженості вже давно і стріляють тут не вперше.

Російська «Нєзавісімая ґазета» цитує одного з генералів російських спецслужб, котрий вважає вбивство російським прикордонником українського громадянина Олександра Галкіна «надзвичайно безвідповідальним вчинком». «Стріляти не можна було ні в якому разі», – каже генерал. А президент Академії геополітичних наук у Москві генерал Леонід Івашов узагалі заявив з приводу цього інциденту, що «Росія повинна вибачитися перед Україною навіть на рівні президента».

«Волл Стріт Джорнал» наголошує, що «США перестали критикувати два газогони в обхід України, які пропонує Росія». Газета зауважує, що «адміністрація Обами… зменшила антиросійську риторику» і критику «Газпрому» та Кремля за «використання газової зброї Росії в політичній боротьбі». Тепер американські речники, на кшталт спецпредставника в Європі з питань енергетики Річарда Морнінґстара, закликають «до конструктивного діалогу з Росією… у питаннях використання мирного ринку енергоносіїв». «Волл Стріт Джорнал» вважає також, що причиною таких змін у позиції США стало «зрушення у громадській думці в Європі на користь обхідних щодо України енергетичних маршрутів».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG