Белградська преса та церковні й суспільні діячі найбільше наголошують на тому, що новий патріарх – скромна й побожна людина, та що він надавав підтримку владі, коли йдеться про її заходи, спрямовані для збереження Косова в складі Сербії.
ЗМІ надали широкого розголосу заяві патріарха Іринея, котрий у зв’язку з можливим прибуттям Папи Римського до Сербії сказав: «Була б це нагода не лише для екуменічної зустрічі, але й для діалогу. Можливо, це була б і «золота» нагода поставити питання щодо з’єднання церков й розпочати розмову, хоча це довгий шлях і процес, оскільки від поділу минуло багато століть».
Певна річ, що не всім сподобалися такі слова. Однак, досі ніхто не відважився піддати критиці главу церкви.
У сербському місті Ніш 2013 року відзначатимуть 1700-ліття Міланського едикту, котрим римський імператор Костянтин надав свободу християнській церкві. В урочистостях візьмуть участі представники як православних, так і католицької та інших християнських церков. Це буде нагода нагадати, що Христова церква упродовж перших десяти століть була єдина.
Нинішній Папа Римський Бенедикт Шістнадцятий у минулому кілька разів зустрічався з представниками Сербської православної церкви й немає жодних перешкод для його візиту до Сербії. А щодо представників уряду, то вони неодноразово заявляли, що Папу офіційно запросять, коли на це дасть згоду церковна ієрархія. Наразі згода є, залишається чекати запрошення.
Поразка консервативної фракції
У повідомленнях про обрання патріарха Іринея зазначалося, що зазнала поразки консервативна фракція. Багато хто в Сербії висловлює задоволення фактом, що церкву не очолив консервативний чорногорський митрополит Амфілохій, котрий свого часу відверто підтримував колишнього президента Слободана Милошевича та його великосербську політику.
Відомий сербський історик Милорад Томанич у зв’язку з цим зазначає: «Мушу сказати, що новий патріарх належить до єпископів які, так би мовити, перебували в тіні – у порівнянні з такими голосними як владика Артемій, митрополит Амфілохій та деякі з-поміж молодших, наприклад владика захумсько-герцеговинський Григорій, не говорячи вже про владику Василя Качавенду. Він (Іриней) справді людина, яку більшість не помічала, точніше, котру більшість не помічала через «інцидентну» поведінку».
Нового патріарха не називають модерністом чи реформатором. Однак, висловлюють сподівання, що він впливатиме на єпископів і священиків, щоб вони менше втручалися в політичні справи та щоби більше дбали про духовне оновлення.
Сербський патріарх не має широких повноважень. У нього є лише моральний авторитет. Єпископи майже абсолютні господарі в своїх єпархіях. Вони все-таки поважають главу церкви й ніколи не коментують його заяв. Через це більшість оглядачів говорить про поразку екстремістів.
ЗМІ надали широкого розголосу заяві патріарха Іринея, котрий у зв’язку з можливим прибуттям Папи Римського до Сербії сказав: «Була б це нагода не лише для екуменічної зустрічі, але й для діалогу. Можливо, це була б і «золота» нагода поставити питання щодо з’єднання церков й розпочати розмову, хоча це довгий шлях і процес, оскільки від поділу минуло багато століть».
Певна річ, що не всім сподобалися такі слова. Однак, досі ніхто не відважився піддати критиці главу церкви.
У сербському місті Ніш 2013 року відзначатимуть 1700-ліття Міланського едикту, котрим римський імператор Костянтин надав свободу християнській церкві. В урочистостях візьмуть участі представники як православних, так і католицької та інших християнських церков. Це буде нагода нагадати, що Христова церква упродовж перших десяти століть була єдина.
Нинішній Папа Римський Бенедикт Шістнадцятий у минулому кілька разів зустрічався з представниками Сербської православної церкви й немає жодних перешкод для його візиту до Сербії. А щодо представників уряду, то вони неодноразово заявляли, що Папу офіційно запросять, коли на це дасть згоду церковна ієрархія. Наразі згода є, залишається чекати запрошення.
Поразка консервативної фракції
У повідомленнях про обрання патріарха Іринея зазначалося, що зазнала поразки консервативна фракція. Багато хто в Сербії висловлює задоволення фактом, що церкву не очолив консервативний чорногорський митрополит Амфілохій, котрий свого часу відверто підтримував колишнього президента Слободана Милошевича та його великосербську політику.
Відомий сербський історик Милорад Томанич у зв’язку з цим зазначає: «Мушу сказати, що новий патріарх належить до єпископів які, так би мовити, перебували в тіні – у порівнянні з такими голосними як владика Артемій, митрополит Амфілохій та деякі з-поміж молодших, наприклад владика захумсько-герцеговинський Григорій, не говорячи вже про владику Василя Качавенду. Він (Іриней) справді людина, яку більшість не помічала, точніше, котру більшість не помічала через «інцидентну» поведінку».
Нового патріарха не називають модерністом чи реформатором. Однак, висловлюють сподівання, що він впливатиме на єпископів і священиків, щоб вони менше втручалися в політичні справи та щоби більше дбали про духовне оновлення.
Сербський патріарх не має широких повноважень. У нього є лише моральний авторитет. Єпископи майже абсолютні господарі в своїх єпархіях. Вони все-таки поважають главу церкви й ніколи не коментують його заяв. Через це більшість оглядачів говорить про поразку екстремістів.
