Доступність посилання

ТОП новини

Результат стрес-тесту: банки міцні, кредити – недоступні


Київ – Українські банки із закордонним капіталом, які становлять понад половину фінансового ринку країни, показали високу надійність під час стрес-тестів, повідомляє Комітет Європейського банківського нагляду. Керівники цих банків в Україні заявили, що практично не потребують докапіталізації після кризи, і готові підтримувати кредитами українську економіку. Натомість експерти піддають сумніву ефективність такої підтримки.

Комітет Європейського банківського нагляду перевірив на стійкість до стресу 91 банк у країнах Європи. Аналітики розраховували, чи вистачить фінансовим установам власних ресурсів, якщо європейська економіка упродовж двох наступних років повільно зростатиме або ж переживатиме стагнацію.

Тест виявив, що всі українські банки з європейським капіталом витримають можливе повторення фінансової кризи. Стабільність цих банків зумовлена зокрема і й тим, що їхній основний капітал становить більше, аніж 6 відсотків від загального обсягу вкладів, зазначає голова наглядового правління «Парібас груп» в Україні та «Укрсиббанку» Жан Франсуа Варле.

«Наша адекватність капіталу перевищує 9 відсотків, – каже він. – Це дуже важливо для України: під час кризи жоден банк із міжнародною часткою звідси не пішов. А отже довіра населення до таких банків зростає, а сильні фінансові установи зможуть поновити кредитування української економіки».

Успішно склали тест на стрес та заявили про готовність збільшувати обсяги кредитування в Україні представники ще чотирьох найбільших банків із закордонним капіталом. Із семи банків Європи, які тесту не склали, – жоден не має філій в Україні.

Кредити дорогі не через банки, а через державу?

Однак сьогодні вартість банківських кредитів в Україні є суттєво вищою, аніж в інших країнах Європи, і це є перепоною для кредитування українського бізнесу, пояснює цю тенденцію голова наглядового правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук.

«Щоб стимулювати економіку, кредити мають бути не дорожчими за 12 %. Але якщо інфляція вища, ніж цей показник, і більші відсотки за депозитами, то ставка кредитів буде ще більшою. До того ж, головним джерелом фінансування кредитів для України мають бути українські вклади: ніхто не привезе сюди гривні з-за кордону. Процес здешевлення кредитів забере декілька років», – наводить банкір оптимістичний сценарій розвитку подій.

Більшість українських банків дійсно є стійкими до стресу завдяки іноземному капіталові, проте реальний сектор економіки не може цим скористатися, відзначає кандидат економічних наук Андрій Новак.

«Більшість українців віддають перевагу банкам із закордонною часткою капіталу, після того, як багато власне українських банків не витримали кризи, – каже він. – У нинішніх умовах підтримка материнської компанії дуже важлива. Водночас ситуація зі ставками кредитів в Україні – кричуща: такі кредити можуть підтримати лише спекулятивну частину економіки».

Інший фінансовий експерт, радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ, вважає стабільність банків із європейським капіталом відносною.

«Розділяти банки за країною походження капіталу – помилково, адже вони працюють в одному середовище, до того ж банкові може загрожувати і нестабільність материнської компанії, – зауважує експерт. – Окрім того, високі ставки кредитів від банків залежать опосередковано. Вони викликані інфляцією, високою обліковою ставкою, встановленою Нацбанком, високими ставками державних позик і тим, що кредити в Україні вважаються ризикованими. Тому держава має зменшувати рівень ризиків».

Тим часом провідні українські банки прогнозують здешевлення кредитів завдяки дефляції, яка спостерігається в Україні. Зі свого боку, керівники банків готують пропозиції урядові, які дадуть змогу створити ґрунт для появи доступних кредитних програм та стимулювання економіки.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG