Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 02:13
Молока виробляють в Україні все менше, закупівельні ціни на нього зростають. Про це заявляють експерти Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». За їхніми даними, у серпні молочні ціни зросли на 20%. А виробництво молока порівняно з минулим роком знизилося на 4%.

Виробляють молока менше передусім тому, що за останні десять років поголів'я великої рогатої худоби в Україні скоротилося наполовину, зазначають експерти.

Нестача молока на ринку

Закупівельні ціни на молоко зросли настільки, що вже перевищили максимум минулої зими – 4 з половиною гривні за літр. Про це повідомила у коментарі Радіо Свобода експерт Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Інна Іллєнко. За її прогнозом, зростання може тривати і в найближчі місяці, сягаючи п’яти відсотків і навіть більше. Експерт пояснила, що ж саме впливає на молочні ціни. «Сировина – це один із факторів впливу, її нестача відбилася на ціні, але змінила закупівельну ціну лише відсотків на 5. Вплив посухи, зменшення врожайності, незадовільна якість силосу при заготівлі… Але це не настільки суттєво вплинуло на подорожчання. Основний фактор – це те, що в Україні постійно зменшується виробництво молока». Згідно з даними Державного комітету статистики, якщо в сільгосппідприємствах виробництво молока залишалося майже на тому ж рівні, що й минулого року, то у господарствах населення, які виробляють більшу частину молока, виробництво в першій половині поточного року зменшилося на 4%.

Молокозаводи нині змушені піднімати ціни, бо вартість сировини, витрати на виробництво постійно зростають. Це ж, зрештою, відображатиметься і на цінниках у магазинах, розповідає Юрій Коротун, директор представництва одного із українських молокозаводів. «Усі заводи піднімають ціни, переходять на нестандартне молоко, тобто не 2.5% жирності, а 2.6%, бо на нього немає лімітів на підняття ціни. Для того, щоб можна було продавати свою продукцію не на збиток собі. Зараз на молоко з 2.5% поставили ціну 5 гривень 10 копійок, і вище ми продавати не можемо. А закуповуємо по 4.50, ще треба вкласти витратну частину на виробництво – тож, виходить, як мінімум, 6 гривень 20 копійок. Тому наш завод вже не випускає такого молока, бо це виходить прямий збиток для заводу», - зазначив Коротун.

Потенціальні та реальні можливості галузі

Скорочення виробництва молока є неминучим у нинішніх умовах, створених для селян, констатує перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Ярослав Кардаш. «Молока меншає, бо поголів’я тварин не зростає, адже нема стимулу для тих, хто утримує корів, а в першу чергу це особисті селянські господарства. Виробництво молока є затратним, його досить важко запустити в дію. Може, хтось би й хотів почати подібний бізнес, але потрібні кредитні інвестиції, якісь ресурси, яких сьогодні в період кризи дуже важко отримати. А брати лімітований кредит у 100 тисяч гривень - що на сьогодні можна за 100 тисяч зробити? Комерційні ж банки взагалі відмовляються кредитувати фермерів, ризикувати і мати проблеми», - говорить Ярослав Кардаш.

За офіційною статистикою, у липні виробництво молока зменшилося (порівняно з попереднім місяцем) на 0,7%, і становило мільйон двісті тридцять тисяч тонн. Заступник міністра аграрної політики Іван Демчак зазначив Радіо Свобода, що при всіх труднощах Україна може випускати молока удвічі більше, ніж зараз. «Україна має всі потенційні можливості для того, щоб виробляти більше 20 мільйонів тонн молока. Зараз же ми виробляємо всього 10 тонн». Однак, зауважує Демчак, щоб досягти показника у 20 мільйонів тонн, зробити потрібно ще дуже багато.

Допомога фермам

Щоб поголів’я почало зростати, а значить, щоб в Україні випускали більше молока і щоб не росли ціни на нього, держава намагається допомагати будівництву ферм. Причому ставку роблять не тільки на великі ферми, запевняє Іван Демчак. Одна із форм допомоги держави – надання компенсації на спорудження ферми. «Щоб люди мали невеличкі ферми (5- 10-15 корів), а також, щоб існували і великі ферми, ми будемо компенсувати вартість будівництва молочних ферм, де буде поголів’я більше 500 голів великої рогатої худоби. Тобто, якщо на фермі є більше 500 голів, то фермер може бути претендентом на компенсацію вартості будівництва. Ця компенсація може скласти суму до 50% від вартості», - розповів він.

Молочна галузь гине, і без дотацій виробникам молока від держави не обійтися, впевнений Президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун. «Було анонсовано проект про фінансування реконструкції та будівництва нових молочнотоварних ферм у розмірі 50% від їх кошторисної вартості. На сьогоднішній день виплачується дотація через переробні підприємства, і всі виробники отримують дотацію на молоко, тому в принципі певні кроки… Є також програма розвитку молочного скотарства, але вона ще в цьому році не діє, вона буде діяти з наступного року - знову-таки, якщо у держави будуть гроші».

Ціна на молоко в Україні є однією з найвищих у світі, продовжує Андрій Дикун. Головна причина цього, на його думку, дефіцит молока на ринку. «Кожен рік ця галузь систематично знищувалася, - стверджує він. - Тобто, ми спочатку розділили всі колгоспи, створили масу фермерських господарств… Коли весь світ укрупнювався, то ми роздрібнювали наше сільське господарство, для того щоб зробити його абсолютно не конкурентним».

Зараз в Україні близько шестисот тисяч поголів’я корів в агрофірмах, а близько двох мільйонів чотириста тисяч – у приватному секторі. 20% молока надходить від агропромислових підприємств, а решта 80% – від тих, хто тримає корів і здає молоко. При цьому поголів’я у приватних власників постійно зменшується. Споживання молока та молочної продукції сягає нині в Україні двохсот чотирнадцяти літрів на людину на рік, хоча в інших державах Європи норма споживання наближається у середньому до чотирьохсот літрів.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG