Київ – Міністерство охорони здоров’я планує запровадити обов’язковий щорічний медогляд всіх українців. Наказ про це є одним із кроків Державної програми розвитку первинної медицини до 2011 року. На думку урядовців, обстеження допоможе виявляти захворювання на ранній стадії і запобігати їхньому розвитку. Між тим, деякі медики уже висловили сумнів щодо ефективності пропонованих методів, а правозахисники назвали такий крок МОЗ порушенням права людини на приватне життя.
Обов’язковий медогляд – це один із аспектів реформування медичної галузі в Україні, зазначає Зоя Крушинська, начальник відділу первинної медико-санітарної допомоги Міністерства охорони здоров’я.
За її словами, таким чином поліклініки зможуть відстежувати стан здоров’я своїх підопічних і вчасно виявляти приховані форми захворювань.
«Щорічний медичний огляд буде основою для запровадження також медичного страхування», – наголошує представниця МОЗ.
Не можна сказати, що диспансеризація – нова ідея нинішнього міністерства, зауважує дільничний лікар Вікторія Ігольникова. За словами медика, протягом понад двадцяти останніх років щорічні медогляди в Україні ніхто й не скасовував. Коли хворий приходив до поліклініки вперше у році, йому давали так званий маршрутний лист і зобов’язували пройти медогляд та здати аналізи. Інша справа – що примусити людину, яка вважає себе здоровою, витратити кілька робочих днів, щоб перевіритись у лікаря, не може ніхто, говорить дільничний терапевт Вікторія Ігольникова.
«Якщо людина побувала у наших поліклініках і посиділа там в чергах, вона просто не захоче мати з усім цим справу. От прийшли, сказали: прийдіть на контрольний знімок. А він не хоче, йому ніколи, він мав це все на увазі», – каже терапевт Ігольникова.
У лікарню – за дорученням керівництва
Заохочувати працівників пройти щорічний профілактичний огляд, на думку МОЗ, повинні роботодавці. У державних організаціях це ще можливо, а от приватники до таких медоглядів ставляться більш ніж скептично, розповідає голова Федерації роботодавців київського регіону «Київщина» Олексій Кучеренко.
«Я не бачу в цьому та інших рішеннях якоїсь продуманої чіткої логіки, – говорить Кучеренко. – Якщо це крок до того, щоб потім на роботодавця ще «навісити» внески на страхову медицину, то тоді роботодавець буде все робити, щоб уникнути цього».
На неврегульованість процедури виконання нового наказу МОЗ вказує також Українська Гельсінська спілка. Правозахисники опублікували на своєму офіційному сайті заяву про те, що обов'язкове медичне обстеження є безумовним втручанням у приватне життя особи.
Обов’язковий медогляд – це один із аспектів реформування медичної галузі в Україні, зазначає Зоя Крушинська, начальник відділу первинної медико-санітарної допомоги Міністерства охорони здоров’я.
За її словами, таким чином поліклініки зможуть відстежувати стан здоров’я своїх підопічних і вчасно виявляти приховані форми захворювань.
«Щорічний медичний огляд буде основою для запровадження також медичного страхування», – наголошує представниця МОЗ.
Не можна сказати, що диспансеризація – нова ідея нинішнього міністерства, зауважує дільничний лікар Вікторія Ігольникова. За словами медика, протягом понад двадцяти останніх років щорічні медогляди в Україні ніхто й не скасовував. Коли хворий приходив до поліклініки вперше у році, йому давали так званий маршрутний лист і зобов’язували пройти медогляд та здати аналізи. Інша справа – що примусити людину, яка вважає себе здоровою, витратити кілька робочих днів, щоб перевіритись у лікаря, не може ніхто, говорить дільничний терапевт Вікторія Ігольникова.
«Якщо людина побувала у наших поліклініках і посиділа там в чергах, вона просто не захоче мати з усім цим справу. От прийшли, сказали: прийдіть на контрольний знімок. А він не хоче, йому ніколи, він мав це все на увазі», – каже терапевт Ігольникова.
У лікарню – за дорученням керівництва
Заохочувати працівників пройти щорічний профілактичний огляд, на думку МОЗ, повинні роботодавці. У державних організаціях це ще можливо, а от приватники до таких медоглядів ставляться більш ніж скептично, розповідає голова Федерації роботодавців київського регіону «Київщина» Олексій Кучеренко.
«Я не бачу в цьому та інших рішеннях якоїсь продуманої чіткої логіки, – говорить Кучеренко. – Якщо це крок до того, щоб потім на роботодавця ще «навісити» внески на страхову медицину, то тоді роботодавець буде все робити, щоб уникнути цього».
На неврегульованість процедури виконання нового наказу МОЗ вказує також Українська Гельсінська спілка. Правозахисники опублікували на своєму офіційному сайті заяву про те, що обов'язкове медичне обстеження є безумовним втручанням у приватне життя особи.
