Затверджена концепція передбачає створення суспільного мовлення через два роки. До наглядової ради Національної громадської телерадіокомпанії України входитиме по одному представнику від близько 20 неурядових громадських організацій, які об'єднують не менше 100 тисяч осіб. Також у наглядовій раді має бути по одному представнику від Президента, уряду, кожної фракції парламенту. Всі суперечливі питання між громадськими об'єднаннями вирішуватимуть профільні комітети Верховної Ради.
Президент Віктор Янукович зазначив, що на підставі концепції буде розроблений законопроект, який він направить до Верховної Ради як першочерговий.
Заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман зазначила, що, створюючи громадське телебачення, влада відмовляється від державного телебачення, передаючи державну телекомпанію в руки громадськості. Вона назвала затвердження гуманітарною радою концепції «революційним кроком в українській медіа-системі».
Суспільне мовлення зроблять компромісним і аполітичним?
Натомість член Гуманітарної ради Дмитро Стус вважає ухвалену концепцію компромісною.
«Я думаю, що це необхідний крок у цьому напрямку, – каже він, – бо багато про це говорилися і нічого не робилося. Думаю, що цей крок треба робити. Звичайно, одразу усього не буде».
Член Гуманітарної ради, заступник голови партії «Сильна Україна» Кость Бондаренко, який брав активну участь у розробці концепції, зазначає, що суспільне мовлення не робитиме акцент на політиці. За його словами, «головний акцент робиться на освітні програми, програми, які мають розвивати ті сфери, що лежить у площині не держави, а країни, суспільства».
Суспільне мовлення за державний рахунок
Голова парламентського комітету зі свободи слова та інформації депутат-б'ютівець Андрій Шевченко вітає сам факт ухвалення концепції, але має багато застережень.
«Однозначно позитивним є те, що задекларовано намір відмови від державного телебачення і радіо на користь суспільного мовлення. Тобто, не буде паралельних систем, – каже парламентар. – Щодо змісту концепції, я б сказав так: у плані фінансової незалежності оцінка «задовільно», в плані кадрової незалежності – оцінка «погано», в плані редакційної незалежності оцінки немає. Вносити в парламент будуть не концепцію а законопроект, якого ми ще не бачили».
У свою чергу медіа-експерт Отар Довженко стверджує, що запропонована концепція фактично профанує ідею незалежного від влади суспільного мовлення.
«Наша держава в принципі не може не втручатися в те, що вона фінансує, – вважає він. – Це в неї в крові – втручатися. Вона втручається навіть у те, що вона не фінансує, і в те, що фінансує її. А в те, на що вона дає гроші, – держава втручатиметься на 200 відсотків».
На думку експерта, не варто створювати суспільне телебачення на таких засадах, бо потім змінити принципи його функціонування буде значно складніше.
Президент Віктор Янукович зазначив, що на підставі концепції буде розроблений законопроект, який він направить до Верховної Ради як першочерговий.
Заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман зазначила, що, створюючи громадське телебачення, влада відмовляється від державного телебачення, передаючи державну телекомпанію в руки громадськості. Вона назвала затвердження гуманітарною радою концепції «революційним кроком в українській медіа-системі».
Суспільне мовлення зроблять компромісним і аполітичним?
Натомість член Гуманітарної ради Дмитро Стус вважає ухвалену концепцію компромісною.
«Я думаю, що це необхідний крок у цьому напрямку, – каже він, – бо багато про це говорилися і нічого не робилося. Думаю, що цей крок треба робити. Звичайно, одразу усього не буде».
Член Гуманітарної ради, заступник голови партії «Сильна Україна» Кость Бондаренко, який брав активну участь у розробці концепції, зазначає, що суспільне мовлення не робитиме акцент на політиці. За його словами, «головний акцент робиться на освітні програми, програми, які мають розвивати ті сфери, що лежить у площині не держави, а країни, суспільства».
Суспільне мовлення за державний рахунок
Голова парламентського комітету зі свободи слова та інформації депутат-б'ютівець Андрій Шевченко вітає сам факт ухвалення концепції, але має багато застережень.
«Однозначно позитивним є те, що задекларовано намір відмови від державного телебачення і радіо на користь суспільного мовлення. Тобто, не буде паралельних систем, – каже парламентар. – Щодо змісту концепції, я б сказав так: у плані фінансової незалежності оцінка «задовільно», в плані кадрової незалежності – оцінка «погано», в плані редакційної незалежності оцінки немає. Вносити в парламент будуть не концепцію а законопроект, якого ми ще не бачили».
У свою чергу медіа-експерт Отар Довженко стверджує, що запропонована концепція фактично профанує ідею незалежного від влади суспільного мовлення.
«Наша держава в принципі не може не втручатися в те, що вона фінансує, – вважає він. – Це в неї в крові – втручатися. Вона втручається навіть у те, що вона не фінансує, і в те, що фінансує її. А в те, на що вона дає гроші, – держава втручатиметься на 200 відсотків».
На думку експерта, не варто створювати суспільне телебачення на таких засадах, бо потім змінити принципи його функціонування буде значно складніше.
