Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 12:40

Витіснення української мови є найбільшою загрозою для гуманітарної сфери – опозиція


Акція протесту проти розгляду законопроекту «Про мови» біля будівлі Комітетів Верховної Ради, 6 жовтня 2010 року

Київ – Заклики до відкликання проекту Закону «Про мови», запропонованого представниками провладної більшості, прозвучали підчас парламентських слухань: «Стратегія гуманітарної політики сучасної України». Попри те, що тема заходу стосувалася не лише мовної політики, а й охорони здоров’я, збереження історичної спадщини, якості освіти та іншого, представники опозиції зосередилися саме на мовному питанні. Саме можливість витіснення української мови є найбільшою загрозою для гуманітарної сфери в Україна, вважають вони.

В Україні не можна визначити стратегію гуманітарного розвитку доти, доки нею керують антиукраїнські сили, заявив голова парламентського комітету з питань культури і духовності, член фракції БЮТ Володимир Яворівський.

Володимир Яворівський
На підтвердження своєї думки народний депутат навів приклади намагань представників чинної влади вкотре переглянути історію держави, принизити роль діячів національно-визвольного руху, героїзувати одіозні постаті радянської доби і закрити тему Голодомору. Утім, найбільшою небезпекою на сьогодні для гуманітарного розвитку України Володимир Яворівський назвав можливе ухвалення запропонованого представниками парламентської більшості законопроекту «Про мови».

«77,8 відсотка українців в Україні – етнічні українці. Коли б це був, хоча б, закон, який би ставив так: і російська, і українська, а там зроблено так, що російська буде замість української. Посилаються на хартію – це велике шулерство. Вона не була офіційно перекладена. Викинули з неї поняття – «міноритарні мови». Хартія присвячена тільки тим мовам, яким загрожує зникнення», – наголосив опозиціонер.

В’ячеслав Кириленко
Відтак, народний депутат від НУНС В’ячеслав Кириленко запропонував за результатами парламентських слухань звернутися до Президента Віктора Януковича з вимогою забезпечити відкликання проекту закону «Про мови», запропонованого представниками провладної більшості.

«Щоб унеможливити протистояння в суспільстві відкликати цей антиукраїнський закон «про мови», який внесли регіонали і Симоненко . Хоча б це зробимо, це означатиме, що парламентські слухання виявилися дуже результативними. Без організованої протидії, і далеко не тільки в парламенті, на цей раз українці не обійдуться», – наголосив Кириленко.

Влада відмовилася від педалювання мовної теми?


Тим часом, настрої у провладній більшості щодо проекту закону «Про мови» змінилися. Цього тижня Погоджувальна рада парламенту відклала на невизначене майбутнє розгляд документа. А Народна партія, лідером якої є Голова Верховної Ради Володимир Литвин, заявила, що державною мовою в Україні може бути лише українська.

Анатолій Толстоухов
У свою чергу, найвищий за рангом представник уряду з тих, хто брав участь у парламентських слуханнях, міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов сформулював бачення мовної політики. «Державна етно-національна політика має перетворитися на дієву систему практичних заходів, спрямованих на врегулювання міжетнічних процесів, дотримання загальновизнаних стандартів захисту та розвитку прав і свобод людей і громадянина», – заявив він.

Щодо інших сегментів державної гуманітарної політики Анатолій Толстоухов перерахував низку законопроектів, що ще напрацьовуються Кабінетом Міністрів і будуть покликані підвищити якість освіти, охорони здоров’я, духовного та культурного розвитку громадян України.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG