Доступність посилання

ТОП новини

Майже чверть українців – «бідні люди»


12,5 мільйонів українців (майже чверть населення) є бідняками, повідомили у Міністерстві праці та соціальної політики. А за даними закордонних експертів, Україна є однією з найбідніших країн у Європі. Що роблять в Україні для зменшення рівня бідності?

Критерії визначення рівня незаможності є різними. Якщо рахувати бідняків за міжнародними нормами, нужденними вважають тих, хто заробляє менше трьох доларів за годину. В Україні офіційну статистику ведуть за рівнем витрат на місяць стосовно межі бідності. Якщо людина живе менше, ніж на 835 гривень на місяць (такою була межа бідності 2009 року) – вона вважається бідною, констатує директор департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики Валентина Латік.

«Є обстеження умов життя домогосподарств, на підставі якого у нас визначаються навіть не доходи, а витрати. Саме відповідно до витрат населення і визначається за межею бідності рівень бідності. Це спеціальна методологія, яка відповідає міжнародній практиці. Це обстеження умов життя домогосподарств проводиться Державним комітетом статистки з 1999 року», – розповіла Валентина Латік.

Окрім того, вона відзначила, що за останнє десятиріччя масштаби бідності в Україні не зросли.

Як незаможні виживають

Якщо підходити до визначення критеріїв спрощено, одні бідною вважають людину, котрій не вистачає коштів навіть на їжу та ліки. А інші називають злиденним того, кому бракує грошей для задоволення певних потреб.

За опитуванням Всеукраїнської соціологічної служби, лише 6% українців не відчувають матеріальних труднощів. 19% опитаних ледве зводять кінці з кінцями, у 38% є гроші на харчі, а придбати одяг чи взуття – складно, у 35% респондентів коштів не вистачає на придбання телевізора або холодильника.

Тим мешканцям Львівщини, які переймаються не купівлею телевізора, а елементарним виживанням, доводиться економити. Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода на Львівщині, продукти вони намагаються купувати на гуртовому ринку. А для багатьох порятунком є села, в яких мешкають їхні рідні. Наталя живе разом з батьками і дитиною у приватному будинку біля Львова. «Усі продукти ми возимо із села, де мешкають мої дві бабусі. Як возили, так і возимо», – пояснила жінка.

Більш-менш дають собі раду ті пенсіонери, яким трішки допомагають їхні діти. Для прикладу, пан Юрій навіть може собі дозволити купити квиток в оперний театр раз на кілька місяців. Але він не витрачає гроші на сигарети, алкоголь, одяг і старається підтримувати здоров’я, щоб не потрапляти до лікарів. «Мені одному вистачає. Добре, що діти забезпечені», – каже пенсіонер.

А ось у 65-річної пенсіонерки пані Ірини велика частина грошей іде на ліки. Жінка каже, що купує нині значно менше продуктів, уже роками не може придбати новий одяг і нікуди зі Львова не їздить на відпочинок. «Візьму 100 гривень, ніби нічого не купила – і грошей уже нема. Одяг доношую, який є», – розповідає вона.

Рецепти заможності від економіста


Одна річ - офіційний рівень середніх зарплат в Україні (без урахування виплат «у конвертах»), середній рівень пенсій, а інша річ – кількість іномарок, які заполонили вулиці українських міст або число людей, які щороку можуть дозволити собі відпочинок за кордоном… Рівень заможності можна визначати і так, і так. Але Україна, справді, є бідною державою, наголошує експерт Олександр Пасхавер. І він пропонує свої рецепти, як змінити таку ситуацію.

«У нас корупційне суспільство, корупційна держава, і ми одна з найгірших країн світу щодо клімату для капіталу. Ну то як ми можемо не бути бідними? Ми – країна, де всі бізнеси – це монопольні ніші. Щоб не було бідної країни, треба не брехати, а робити те, що обіцяють. Тобто, робити ліберальні реформи, щоб іноземний капітал до нас ішов і щоб наш місцевий капітал не мав проблем із державою. Продавати землю для сільськогосподарського виробництва, коли це потрібно, вести себе розумно – і ми будемо, як і всі інші держави, з часом багатіти, але не швидко. Швидко нічого неможливо зробити», – зазначив Олександр Пасхавер.

«Якщо всі однакові , ти не вважаєш себе бідним»


Бідність - явище відносне, і рівень доходів тут відіграє не вирішальну роль, філософствує видавець і письменник Віталій Капранов. Людина порівнює свої статки зі статками найближчого кола знайомих, родичів, друзів і сама для себе може визначити – бідна вона чи ні.

«Якщо всі однакові, ти не вважаєш себе бідним. Якщо навкруги є багатші – тоді виникає головна проблема. І до речі, в цю пастку потрапляє й наше керівництво – вони хочуть бути багатшими від інших. Але загалом українці – люди, яким багато не треба. Є хата, коні, воли, земля, пшениця – більше й не треба. Якщо в цих координатах міркувати, то сьогодні кількість небідних людей у нас збільшилася, порівняно з Радянським Союзом», – зазначив Віталій Капранов.

Українці удесятеро бідніші від поляків

За дослідженням швейцарського банку Credit Suisse, серед сусідів України найбагатшими виявилися громадяни Польщі. Середній статок поляка – 28,5 тисяч доларів, що вдесятеро перевищує статок українця. На думку експертів, українці є біднішими від поляків, навіть якщо врахувати те, що частина доходів залишається «в тіні».

Середня зарплата поляка, який працює у фірмі, де працевлаштовані щонайменше 10 осіб, близько 900 доларів. У цій країні кількість бідних зменшувалася навіть під час глобальної фінансової кризи, повідомляє варшавський кореспондент Радіо Свобода.

Польща пройшла пік фінансової кризи, не зробивши жодної помилки, наголошує міністр фінансів Яцек Ростовський. Відтак, динаміка збагачення середньостатистичного поляка дещо сповільнилася, але не загальмувала, як це сталося в інших країнах.

За прогнозами уряду, валовий національний продукт Польщі в 2011році збільшиться на 3,5%. «Таке економічне зростання Польщі буде удвічі швидшим, ніж у середньому в ЄС», – зауважує міністр фінансів Польщі.

Україна за рівнем добробуту громадян посіла передостаннє місце серед 40 європейський держав, за даними швейцарського банку Credit Suisse, Нинішнього року середній розмір статку українця становить 2,7 тисячі доларів – лише на 200 доларів більше, ніж у найбіднішій державі континенту – Молдові. Притому, що за останнє десятиріччя пересічний молдаванин збільшив статки майже в чотири рази, а українець – лише утричі.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG