11 рік поспіль у Львові фестиваль «Сурми звитяги» збирає дітей та молодь із усієї України. Цього року крім Західної України у конкурсі брали участь юні жителі Дніпропетровщини, Полтавщини, Вінниччини. Вони знають і люблять пісні січових стрільців, ОУН-УПА. Також зі сцени звучали твори сучасних митців, літературно-музичні композиції і поезія. Це чи не єдиний на сьогодні фестиваль в Україні, де учасники виступають безкоштовно, без будь-яких внесків. Тільки у фіналі конкурсу взяли участь понад дві тисячі дітей та молоді. Журі працювало із 9-ї ранку і до 9-ї вечора.
Мистецтво українського визвольного руху є настільки багатим, цікавим, базованим на духовності, тому й не дивно, що його досліджують науковці, а люди співають, бо це їм додає сили духу, наголосив у розмові з Радіо Свобода член журі, професор академії мистецтв Володимир Ігнатенко.
«Це дуже енергетично сильні пісні. Спів – це радість і стан душі, людина не може бути без пісні. Через спів можна висловити усі думки. Кожна українська історія вкладалась у пісні, у фольклор. Це найвища форма людського споглядання, духовності людської через мистецтво – хто ми, чого живемо, чого прийшли у цей світ і що собою представляємо. Пісні УПА не є маршові, як це звикли говорити, вони дуже ліричні, духовні, мистецькі, там почуття і слова», – наголошує професор Володимир Ігнатенко.
Український народ цікавий своїм корінням
Влітку Кабмін надав військово-патріотичній спортивній грі «Зірниця» статус Всеукраїнської і спершу була загроза проведенню фестивалю «Сурми звитяги», – цей факт тільки додав львівському заходу популярності. Міністра Дмитра Табачника діти згадували зі сцени.
Вчителька з Рави-Руської, що на Львівщині, Марія Куликовська зауважила, що кроки влади її обурюють. «Ми розуміємо всю небезпеку того, що у нас такий міністр освіти, що крок за кроком згортається демократія. Український народ має бути народом і у світі цікавий своїм українським корінням, а не уніфікацією з російським народом».
22 січня у Львівській опері планують провести гала-концерт фестивалю «Сурми звитяги», де оголосять переможців конкурсу. Але до того часу його організаторам потрібно ще знайти фінансування, щоб оплатити оренду залу, забезпечити технічними засобами.
Мистецтво українського визвольного руху є настільки багатим, цікавим, базованим на духовності, тому й не дивно, що його досліджують науковці, а люди співають, бо це їм додає сили духу, наголосив у розмові з Радіо Свобода член журі, професор академії мистецтв Володимир Ігнатенко.
«Це дуже енергетично сильні пісні. Спів – це радість і стан душі, людина не може бути без пісні. Через спів можна висловити усі думки. Кожна українська історія вкладалась у пісні, у фольклор. Це найвища форма людського споглядання, духовності людської через мистецтво – хто ми, чого живемо, чого прийшли у цей світ і що собою представляємо. Пісні УПА не є маршові, як це звикли говорити, вони дуже ліричні, духовні, мистецькі, там почуття і слова», – наголошує професор Володимир Ігнатенко.
Український народ цікавий своїм корінням
Влітку Кабмін надав військово-патріотичній спортивній грі «Зірниця» статус Всеукраїнської і спершу була загроза проведенню фестивалю «Сурми звитяги», – цей факт тільки додав львівському заходу популярності. Міністра Дмитра Табачника діти згадували зі сцени.
Вчителька з Рави-Руської, що на Львівщині, Марія Куликовська зауважила, що кроки влади її обурюють. «Ми розуміємо всю небезпеку того, що у нас такий міністр освіти, що крок за кроком згортається демократія. Український народ має бути народом і у світі цікавий своїм українським корінням, а не уніфікацією з російським народом».
22 січня у Львівській опері планують провести гала-концерт фестивалю «Сурми звитяги», де оголосять переможців конкурсу. Але до того часу його організаторам потрібно ще знайти фінансування, щоб оплатити оренду залу, забезпечити технічними засобами.
-
![16x9 Image]()
Галина Терещук
В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.
Дивитись коментарі (2)
Завантажити більше коментарів