Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 16:51

В Угорщині вшанували жертв Голодомору в Україні


Пам’ятний знак жертвам Голодомору в меморіальному комплексі «Gloria Victis»(місто Чемер, неподалік Будапешта). Фото Романа Рішка (Центр української культури, освіти й документації, Будапешт)

Угорщина – Жертв Голодомору в Україні 1932-33 років пом’янули минулої суботи в центрі Будапешта біля обеліска Скорботи угорських українців і в містечку Чемер. У місцевому меморіалі «Gloria Victis» 27 листопада стараннями української громади в Угорщині з’явилася меморіальна плита на честь померлих від голоду мільйонів українців. Серед інших, цей оригінальний пам’ятних знак нагадуватиме сучасникам про жахіття тоталітарних режимів Європи ХХ століття.

До церемонії відкриття в Чемері пам’ятного знаку жертвам Голодомору українців готувалося дуже багато людей як в Угорщині, так і в Україні. На обличчях численних угорців – учасників церемонії, особливо тих, які хоч трішки знайомі з українськими історичними реаліями, – читалося глибоке співчуття. Було також багато зацікавленої молоді, літніх угорців, які пережили комуністичні репресії після 1956 року...

Громадська ініціатива пішла від тутешньої громади українських краян. Справу підтримали Європейський конгрес українців, СКУ, уряд Угорщини, а також було зацікавлення в Україні. Передусім прийшла допомога від «Львівської політехніки», митців з Івано-Франківська та спонсорів.

Присутніх привітав українською мовою Шандор Матяш, голова фонду Gloria Victis: «Дорогі українські друзі! Хай Бог благословить вас на землі Чемера!» Ця національно-патріотична організація Угорщини досліджує історію рідної країни і, серед іншого, збирає свідчення про злочини тоталітарних режимів Європи.

В Угорщині перший пам’ятний знак жертвам Голодомору відкрили 29 квітня 2009 року за участю Президента України Віктора Ющенка. Нинішній захід у Чемері, хоч і не був представлений особами найвищого державного рангу, проте мав більш, так би мовити, народний характер.

Не тільки пам’ятати про злочини, а протидіяти їм

Багатьом, мабуть, запала у душу зворушлива розповідь Імре Сабо. У справах свого підприємства він у 1975 році перебував у Галичині. Коли з колегами Сабо автомобілем вирушив із Гусятина, що на Тернопільщині, до Івано-Франківська, міліція скерувала їхню машину з республіканського шосе на другорядну дорогу, тому що головну трасу охороняли військові та міліцейські патрулі. Зупинятись не дозволяли нікому і ніхто нічого не пояснював, тим більше іноземцям.

«Нам пощастило зустрітися з одним земляком, – пригадує Імре Сабо. – І він розповів, що у 75 році був багатий урожай на полях. Місцевий люд, проте, ніколи не забував про великий голод, і тому жителі виклали головну дорогу снопами стиглої пшениці до кінця майже 20-кілометрової траси. Селяни оберігали це збіжжя, яке означало саме життя для українців. І тоді ми дізналися, що не шість, а щонайменше 9 мільйонів людей стали жертвами сталінського режиму у 1933 році».

Головним лейтмотивом промов на цьому зібранні в Чемері був заклик до людей пам’ятати і діяти, а якщо треба, то і протидіяти спробам замовчати історію українського народу. Державний секретар міністерства закордонних справ Угорщини Жолт Неймет із консервативної партії ФІДЕС говорив про необхідність консолідувати зусилля крупних виробників зерна, не в останню чергу з України, Польщі та Угорщини в боротьбі проти голоду, від якого у світі потерпає майже один мільярд людей.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG