За задумом організаторів конференції (Фундація ПАУСІ, фонд Конрада Аденауера та інші), учасники цього форуму мали б передусім зосередитися на перспективах відносин офіційного Києва з Варшавою та Берліном. Проте дебати вийшли за рамки розмови про українсько-польсько-німецькі відносини й вилились у розмову про європейські перспективи України загалом.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, відкриваючи конференцію, констатував, що усі польські політичні сили однодумні, коли йдеться про Україну. Мовляв, польські політики переконані, що потрібно підтримувати демократичні й ринкові реформи в Україні, незалежно від партійних кольорів офіційного Києва. Проте «силоміць ніхто України в ЄС не тягнутиме».
Україною в Європі втомлені, але допоможуть її модернізувати
Сікорський наголосив на тому, що в цілому в Європі спостерігаються симптоми такого тривожного явища як «втома від України». Проте Польща, твердить міністр, підтримуватиме політичну й економічну трансформацію в Україні, навіть всупереч таким європейським настроям розчарування українцями. Сікорський не бачить проблеми в тому, що заявляючи про свої європейські устремління, Київ покращує стосунки з Москвою. Утім, наголошує голова польського зовнішньополітичного відомства, Україні потрібно пам’ятати про те, що так званий «модернізаційний імпульс» і матеріальні засоби для його реалізації не прийдуть із Росії . Натомість Польща у співпраці з Німеччиною чи іншими державами ЄС готова допомогти Україні в її модернізації.
Говорячи про передумови, необхідні для ефективної співпраці ЄС з Україною, Сікорський зокрема сказав: «Ми цінуємо реформаторський запал нової української влади, та не можемо вдавати, що не бачимо тривожних ознак загрози для демократії та плюралізму в Україні. Міжнародна громадськість зареєструвала спроби обмеження незалежності медіа, продовження такої практики завдало б шкоди міжнародному іміджу України».
Сікорський закликав українську владу докласти максимуму зусиль для реалізації євроінтеграційних проектів у наступному році. Мовляв, 2011-й буде для України винятково сприятливим, адже функції президента ЄС виконуватимуть дві сусідні з Україною, дружні їй, держави –Угорщина й Польща: «Якщо Київ не використає цього сприятливого моменту, наступні президентські терміни в ЄС можуть бути для України менш сприятливими».
Міністр закордонних справ Польщі дав підказку українській владі, яким чином продемонструвати об’єднаній Європі серйозність українських євроінтеграційних намірів. Сікорський вважає, що Київ має «величезні можливості» для вирішення проблеми Придністров’я. Мовляв, розв’язання жевріючого над Дністром конфлікту було б реальним внеском України в справу європейської безпеки, а водночас переконливим доказом її європейських прагнень.
Квасневський вірить у європейське майбутнє України
Свою оцінку ставлення до України в ЄС висловив також екс-президент Польщі Олександр Квасневський. За його словами, він, як колишній президент, може висловлюватися значно відвертіше, аніж його колеги-політики, котрі в даний момент обіймають високі державні посади.
Квасневський ствердив, що перед Польщею та Німеччиною виникла складна дилема: на кого зробити головку ставку в так званій східній політиці. Квасневський сказав, що для Німеччини пріоритетним напрямком став російський, натомість у Польщі з цього приводу точаться серйозні дискусії. Втім, зазначив цей аторитетний польський політик, українцям не треба боятися, що об’єднана Європа махне на них рукою.
Прогнозуючи розвиток подій у ЄС на найближчі 10-15 років, Квасневський сказав: «Я дедалі менше сумніваюсь у тому, що якщо ЄС хоче залишитися важливим глобальним гравцем, де на перший план виходять Китай, Бразилія, Індія, то він мусить розвиватися. Вже незабаром ЄС змушений буде просити, я наголошую, просити дві країни приєднатися до європейської спільноти. Перше прохання буде адресоване Туреччині, а друге – Україні. Для Європи це важливий демографічний та економічний потенціал».
Оцінюючи ситуацію в Україні, Квасневський зазначив, що навіть беручи до уваги події поточного року, на схід від Польщі нема іншої країни, яка б досягнула такого рівня розвитку громадянського суспільства, як Україна. За його словами, абсолютно безпідставні поширені нині в Європі твердження про те, що у процесах демократизації Україну випередила її північно-східна сусідка.
«Коли про модернізацію говорять лідери Росії, – розмірковував Кваснєвський, – то йдеться про процес, який потрібно розпочинати. Коли ж про модернізацію говорять лідери України, то йдеться про процес, який треба продовжувати й зміцнювати».
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, відкриваючи конференцію, констатував, що усі польські політичні сили однодумні, коли йдеться про Україну. Мовляв, польські політики переконані, що потрібно підтримувати демократичні й ринкові реформи в Україні, незалежно від партійних кольорів офіційного Києва. Проте «силоміць ніхто України в ЄС не тягнутиме».
Україною в Європі втомлені, але допоможуть її модернізувати
Сікорський наголосив на тому, що в цілому в Європі спостерігаються симптоми такого тривожного явища як «втома від України». Проте Польща, твердить міністр, підтримуватиме політичну й економічну трансформацію в Україні, навіть всупереч таким європейським настроям розчарування українцями. Сікорський не бачить проблеми в тому, що заявляючи про свої європейські устремління, Київ покращує стосунки з Москвою. Утім, наголошує голова польського зовнішньополітичного відомства, Україні потрібно пам’ятати про те, що так званий «модернізаційний імпульс» і матеріальні засоби для його реалізації не прийдуть із Росії . Натомість Польща у співпраці з Німеччиною чи іншими державами ЄС готова допомогти Україні в її модернізації.
Говорячи про передумови, необхідні для ефективної співпраці ЄС з Україною, Сікорський зокрема сказав: «Ми цінуємо реформаторський запал нової української влади, та не можемо вдавати, що не бачимо тривожних ознак загрози для демократії та плюралізму в Україні. Міжнародна громадськість зареєструвала спроби обмеження незалежності медіа, продовження такої практики завдало б шкоди міжнародному іміджу України».
Сікорський закликав українську владу докласти максимуму зусиль для реалізації євроінтеграційних проектів у наступному році. Мовляв, 2011-й буде для України винятково сприятливим, адже функції президента ЄС виконуватимуть дві сусідні з Україною, дружні їй, держави –Угорщина й Польща: «Якщо Київ не використає цього сприятливого моменту, наступні президентські терміни в ЄС можуть бути для України менш сприятливими».
Міністр закордонних справ Польщі дав підказку українській владі, яким чином продемонструвати об’єднаній Європі серйозність українських євроінтеграційних намірів. Сікорський вважає, що Київ має «величезні можливості» для вирішення проблеми Придністров’я. Мовляв, розв’язання жевріючого над Дністром конфлікту було б реальним внеском України в справу європейської безпеки, а водночас переконливим доказом її європейських прагнень.
Квасневський вірить у європейське майбутнє України
Свою оцінку ставлення до України в ЄС висловив також екс-президент Польщі Олександр Квасневський. За його словами, він, як колишній президент, може висловлюватися значно відвертіше, аніж його колеги-політики, котрі в даний момент обіймають високі державні посади.
Квасневський ствердив, що перед Польщею та Німеччиною виникла складна дилема: на кого зробити головку ставку в так званій східній політиці. Квасневський сказав, що для Німеччини пріоритетним напрямком став російський, натомість у Польщі з цього приводу точаться серйозні дискусії. Втім, зазначив цей аторитетний польський політик, українцям не треба боятися, що об’єднана Європа махне на них рукою.
Прогнозуючи розвиток подій у ЄС на найближчі 10-15 років, Квасневський сказав: «Я дедалі менше сумніваюсь у тому, що якщо ЄС хоче залишитися важливим глобальним гравцем, де на перший план виходять Китай, Бразилія, Індія, то він мусить розвиватися. Вже незабаром ЄС змушений буде просити, я наголошую, просити дві країни приєднатися до європейської спільноти. Перше прохання буде адресоване Туреччині, а друге – Україні. Для Європи це важливий демографічний та економічний потенціал».
Оцінюючи ситуацію в Україні, Квасневський зазначив, що навіть беручи до уваги події поточного року, на схід від Польщі нема іншої країни, яка б досягнула такого рівня розвитку громадянського суспільства, як Україна. За його словами, абсолютно безпідставні поширені нині в Європі твердження про те, що у процесах демократизації Україну випередила її північно-східна сусідка.
«Коли про модернізацію говорять лідери Росії, – розмірковував Кваснєвський, – то йдеться про процес, який потрібно розпочинати. Коли ж про модернізацію говорять лідери України, то йдеться про процес, який треба продовжувати й зміцнювати».
