Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 01:05

Зволікання з новим укриттям на ЧАЕС було б катастрофою – представник ЄБРР


Брюссель – Наближається 25-а річниця Чорнобильської катастрофи, що забрала тисячі життів,сколихнувши весь світ. Міжнародна спільнота через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділяє кошти на те, щоб з часом перетворити зону навколо ЧАЕС на безпечне й нешкідливе місце. Про плани, фінансування та виклики проектів, що здійснюються на місці катастрофи, в інтерв’ю Радіо Свобода розповів Балтазар Ліндауер, заступник директора департаменту ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку.

– Яких найважливіших рішень чекає Чорнобиль нині, в рік, коли відзначається 25-а річниця аварії?

– Ми сподіваємося, що 2011 рік принесе великий прорив у збільшенні фонду нашими країнами-донорами, бо якщо цього року ми не отримаємо таких запевнень, то нам доведеться припинити роботи задіяних там підрядних підприємств. Тож це найголовніше. Водночас, слід завершити детальний дизайн «нового безпечного конфайнменту (укриття)» – це копітка, складна робота, що потребує професійного підходу. Подальше завдання – отримати підтвердження дизайну від регуляторних установ. І тільки після цього роботи (зі спорудження нового укриття) зможуть розпочати. Це буде катастрофою, якщо доведеться витратити багато часу в очікуванні ліцензій та дозволів. Над цими завданнями ми повинні працювати з українськими колегами, щоб роботи на ЧАЕС могли розпочатися якомога швидше.

– Але діяльність ЄБРР у Чорнобильській зоні не обмежується тільки конфайнментом, чи не так?

– Банк там працює у двох окремих програмах. Перша – роботи із перетворення місця аварії на безпечну зону. Друга – допомога у підготовці до майбутнього розформування реакторів станції, зокрема, у будівництві сховища для ядерного палива.

– Повертаючись до нового укриття, що планують побудувати над четвертим енергоблоком, де все ще є 95 відсотків ядерного палива. Яка загальна вартість цього проекту?

– На щастя, у нас немає досвіду будівництва подібних споруд, тож ця розробка – унікальний проект, остаточна вартість якого досі не відома. На сьогодні чимало підготовчих робіт завершені. Включно зі стабілізацією старого саркофагу, це коштувало 50 мільйонів доларів. Нині вперше ми маємо дизайн нового безпечного конфайнменту. За підрахунками, все разом із адміністративними витратами коштуватиме приблизно 1,59 мільярда доларів.

– Відомо, що країни-донори нині переживають період суворої економії. Чи не може це негативно позначитися на фінансуванні чорнобильських проектів ?

– Загалом дуже складно знаходити додаткові кошти для цих проектів. Країни-донори вже продемонстрували велику солідарність із Україною, бо вже виділили близько мільярда доларів. Очевидно, що складні бюджетні становища цих країн не сприяють справі. Але всі залучені до цих проектів повинні довести ефективне управління й сумлінне використання коштів. Минулого року ми вже мали дискусії на цю тему і зійшлися саме на такій думці. Проте серед донорів не було таких, що відмовлялися б від участі, адже це призвело б до втрати 600 мільйонів доларів, а основні цілі проекту так і не були б втілені. Країни «Групи восьми», що є рушіями донорської спільноти, на саміті у Канаді підтвердили, що будуть продовжувати підтримку проектів (у Чорнобилі). До того ж, останні переговори між Україною та державами «Групи восьми» також досить обнадійливі.

– Тим часом, минулі проекти, за участі українських та західних компаній викликали чимало критики. Часом мова йшла про корупцію, часом – про невміле управління, але найчастіше – про витрати величезних сум, але без відчутних результатів. Чи не вийде так, що подібні історії триватимуть?

– Звичайно, такий величезний проект завжди є предметом критики. Важливо, щоб усе відбувалося під контролем громадської думки, щоб гарантувати цільове, ефективне та прозоре використання грошей. Все повинно здійснюватися таким чином, щоб не допустити корупції та непотрібних витрат.

– Ви заявляли раніше, що політичне протистояння в Україні призводило до частих змін керівників, міністрів. Через це було складно працювати над втіленням чорнобильських проектів...

– Це правда, що постійна зміна людей у керівництві загрожує проекту. Ми повинні утримувати критичну масу знань щодо проекту та досвід його імплементації. Така проблема була, бо люди часто змінювалися, а як наслідок, подекуди ця «колективна пам’ять» втрачалася і треба було все «відбудовувати» знову.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG