Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 16:46

В Україні майорять радянські прапори і влада кличе: «Вперед у минуле!» (європейська преса)


Прага – Європейські газети звертають увагу на використання в Україні у День Перемоги поряд із національним прапором і «червоного радянського прапора з серпом і молотом». Оглядачі також зауважують, що поряд із нав’язуванням радянської символіки влада у Києві намагається законодавчо обмежити діяльність неурядових організацій в Україні. Газети також цитують норвезького адвоката, котрий каже, що українка Галина Колотницька, колишня медсестра лівійського диктатора Каддафі, не має шансів отримати притулок у Норвегії. Газети пишуть і про презентацію в Москві російсько-українського підручника з історії України.

Австрійська «Ді Прессе» інформує, що у День перемоги в Україні майорять радянські прапори, і пояснює, що в Києві «при офіційних урочистостях із приводу закінчення Другої світової війни червоний прапор із серпом та молотом розміщають на флагштоках поряд із синьо-жовтим національним українським стягом». Але «замість переможної згоди в країні відбувається конфлікт», бо багато українців проти використання червоного прапора в офіційних церемоніях. Австрійська газета вважає, що влада Януковича не від добра кличе народ «вперед у минуле!», бо «популярність Президента Януковича неухильно знижується і його команда сподівається дещо поправити ситуацію атмосферою загравання з бідними ветеранами та русофілами».У західних регіонах України населення у своїй більшості бойкотує червоні прапори як окупаційну колись для них символіку. «Ді Прессе» також наголошує, що, окрім повернення радянської символіки, влада у Києві посилює наступ проти незалежних неурядових організацій і збирається навіть ухвалити закон про заборону міжнародного фінансування таких організацій. Влада звинувачує деякі з неурядових фондів в антиурядовій пропаганді. Австрійське видання цитує представників таких організацій, зокрема, керівника міжнародного фонду імені Генріха Бьолля Кирила Савіна, який вважає, що такі кроки влади Януковича мотивовані політично і є намаганням позбавити неурядові організації підтримки з-за кордону, що означає посилення наступу на всіх політичних супротивників влади у Києві.

Чеська «Лідове новіни» публікує інформації про намагання колишньої медсестри лівійського диктатора Каддафі, українки Галини Колотницької, отримати притулок у Норвегії, мотивуючи це нібито особистою загрозою як носію таємної інформації про Лівію. Хоча відомий норвезький адвокат Арвід Гумлен каже журналістам зі скептицизмом, що Галина Колотницька, на його думку, не має шансів отримати притулок у Норвегії. «Лідове новіни» цитує ще одну медсестру Каддафі, також українку Оксану Балінську, котра заявляє, що Галина Колотницька не була якоюсь обраною для «папи» (як його йменували медсестри), і наголошує, що такою для Каддафі була лише сербка Драґа. Балінська також дивується з того, що Галина Колотницька намагається шукати притулок, ховатися.

Російська «Ізвестія» наголошує, що сталася «перемога на російському фронті», інформуючи про презентацію в Російському гуманітарному університеті в Москві «важливої книги» – «Нариси історії України», яку написали спільно російські та українські історики на чолі з українським академіком Петром Толочком. Автор статті в «Ізвестіях» Петро Мамонов називає написання цього посібника «науковим подвигом» і «новим словом в історіографії». Сам Петро Толочко каже, що знаменними в книзі стали відмова від «специфічних оцінок Голодомору», від терміну «радянсько-німецька війна» замість «Велика Вітчизняна», відновлення спільної історії України та Росії. Толочко також наголосив, що ця книжка може стати для сучасних студентів «першим і головним свідоцтвом, що брехню можна перемогти, нехай поки що на малій ділянці гуманітарного «українського фронту». Академік Толочко кляне помаранчеву владу в Україні та відзначає, що написання «Нарисів» стало «поверненням до здорового глузду». Також зазначено, що «Нариси історії України» видані при сприянні Фонду «Президентський центр Б. М. Єльцина».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG