Міська влада Івано-Франківська вирішила встановити пам’ятник Кобзареві, роботу Лео Мола, у парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. За словами директора центру «Культурна спадщина Прикарпаття» Інституту археології НАН України, архітектора Володимира Романця, такий варіант ще за життя підтримував і сам Лео Мол (Леонід Молодожанин) – автор пам’ятників Кобзареві у Вашингтоні, Буенос-Айресі, Санкт-Петербурзі.
«Маємо готову скульптуру, яка розрахована на певну висоту, і ми мусили вивчати ті місця, де може бути встановлений уже готовий пам’ятник. Вибирав це місце і сам автор. Панові Леоніду були вислані фотографії місць, де можливе встановлення його твору, і він вибрав парк», – каже архітектор.
Якраз місце розташування пам’ятника викликало невдоволення і протести низки громадських організацій, зокрема, обласної Спілки письменників, Наукового товариства імені Шевченка, «Просвіти».
Центр міста – «політично правильний», та не підхожий
Табличка, яка засвідчує, що свою роботу (пам'ятник Шевченку) скульптор Лео Мол подарував Івано-Франківську
Голова обласного Клубу української інтелігенції імені Богдана Лепкого Уляна Скальська каже, що пам’ятник Кобзареві мав би стояти в центрі міста, і це для неї принципове питання. На Вічевому майдані у різні часи кожна окупаційна влада ставила пам’ятники своїм героям: австрійська – цісареві, польська – Пілсудському, радянська – Сталінові. Навіть з огляду на це, на думку Уляни Скальської, тут повинен стояти пам’ятник Кобзареві.
«Парк – то є розважальне місце. А пам’ятники найбільших, найвеличніших людей нації, то тільки в центрі міста. Так у всьому світі заведено. Навіть в Москві, що вони Шевченка не дуже люблять, і то в центральній частині міста поставили. Скільки слухань вже було, і громадськість багато років на тому наполягає», – каже Уляна Скальська.
Рік тому на одних із громадських слухань ніби визначилися з місцем – площа перед адміністративним будинком обласної і міської влади. Та тепер спеціалісти говорять про замалі для такої площі розміри скульптури – 2 метри 80 сантиметрів, про необхідність повної реконструкції площі.
Вольове рішення як проміжний варіант
Леонід Молодожанин подарував Івано-Франківську одну зі своїх робіт три роки тому. Привезена з майстерні митця в Німеччині скульптура припадала пилюкою на складі. Були пропозиції від інших міст викупити цю роботу Лео Мола. Лунало занепокоєння діаспори в Канаді затримкою з її встановленням. Каменем спотикання стало місце, де стоятиме монумент.
Кілька громадських слухань і робочих груп не прийшли до єдиної думки, тому місцева влада ухвалила «вольове рішення»: встановити скульптуру роботи Лео Мола в парку як проміжний варіант, а до 200-річчя від дня народження поета відкрити велику паркову скульптуру.
Заступник міського голови Михайло Верес пояснив: «Ми намагалися знайти таке рішення, яке б задовольнило більшу кількість людей. Євген Маланюк казав, що матеріалізація Шевченкової поезії відбудеться тоді, коли Україна буде мати свою державу і коли суспільство доросте до Шевченка. Напевно, ми ще не доросли, бо пам’ятник Шевченкові не повинен нас роз’єднувати».
Розмови про пам’ятник Шевченкові в Івано-Франківську ведуться років двадцять. Наразі це чи не єдиний обласний центр, де нема більшого пам’ятника Кобзареві, лише погруддя.
Встановлення пам’ятника роботи Лео Мола обійдеться місту у 250 тисяч гривень, плюс стільки ж на благоустрій території навколо нього. Виготовлення нового пам’ятника потребувало б кількох мільйонів гривень.
Так в Івано-Франківську повторюється історія з пам’ятником Степанові Бандері, який був споруджений лише після вольового рішення міського голови.
«Маємо готову скульптуру, яка розрахована на певну висоту, і ми мусили вивчати ті місця, де може бути встановлений уже готовий пам’ятник. Вибирав це місце і сам автор. Панові Леоніду були вислані фотографії місць, де можливе встановлення його твору, і він вибрав парк», – каже архітектор.
Якраз місце розташування пам’ятника викликало невдоволення і протести низки громадських організацій, зокрема, обласної Спілки письменників, Наукового товариства імені Шевченка, «Просвіти».
Центр міста – «політично правильний», та не підхожий
«Парк – то є розважальне місце. А пам’ятники найбільших, найвеличніших людей нації, то тільки в центрі міста. Так у всьому світі заведено. Навіть в Москві, що вони Шевченка не дуже люблять, і то в центральній частині міста поставили. Скільки слухань вже було, і громадськість багато років на тому наполягає», – каже Уляна Скальська.
Рік тому на одних із громадських слухань ніби визначилися з місцем – площа перед адміністративним будинком обласної і міської влади. Та тепер спеціалісти говорять про замалі для такої площі розміри скульптури – 2 метри 80 сантиметрів, про необхідність повної реконструкції площі.
Вольове рішення як проміжний варіант
Леонід Молодожанин подарував Івано-Франківську одну зі своїх робіт три роки тому. Привезена з майстерні митця в Німеччині скульптура припадала пилюкою на складі. Були пропозиції від інших міст викупити цю роботу Лео Мола. Лунало занепокоєння діаспори в Канаді затримкою з її встановленням. Каменем спотикання стало місце, де стоятиме монумент.
Кілька громадських слухань і робочих груп не прийшли до єдиної думки, тому місцева влада ухвалила «вольове рішення»: встановити скульптуру роботи Лео Мола в парку як проміжний варіант, а до 200-річчя від дня народження поета відкрити велику паркову скульптуру.
Заступник міського голови Михайло Верес пояснив: «Ми намагалися знайти таке рішення, яке б задовольнило більшу кількість людей. Євген Маланюк казав, що матеріалізація Шевченкової поезії відбудеться тоді, коли Україна буде мати свою державу і коли суспільство доросте до Шевченка. Напевно, ми ще не доросли, бо пам’ятник Шевченкові не повинен нас роз’єднувати».
Розмови про пам’ятник Шевченкові в Івано-Франківську ведуться років двадцять. Наразі це чи не єдиний обласний центр, де нема більшого пам’ятника Кобзареві, лише погруддя.
Встановлення пам’ятника роботи Лео Мола обійдеться місту у 250 тисяч гривень, плюс стільки ж на благоустрій території навколо нього. Виготовлення нового пам’ятника потребувало б кількох мільйонів гривень.
Так в Івано-Франківську повторюється історія з пам’ятником Степанові Бандері, який був споруджений лише після вольового рішення міського голови.
