Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 16:22

Прага – Дедалі більша інфляція, спорожнілі резерви «твердої» валюти та національна валюта, що девальвується, змусили керівництво Білорусі звернутися по допомогу до Міжнародного валютного фонду. Мінськ просить міжнародну спільноту про позику в розмірі 8 мільярдів доларів після того, як Євразійська економічна спільнота під проводом Москви запропонувала Білорусі 3 мільярди доларів, але в обмін на приватизацію ключових об’єктів білоруської економіки. Мінськ на це не погодився. Але і західний кредит матиме деякі умови, з якими авторитарній владі у Мінську буде важко погодитися.

Місія Міжнародного валютного фонду, яка перебувала у Мінську і вивчала економічну ситуацію в Білорусі, відлетіла у понеділок із невтішним для Мінська прощальним посланням: перш ніж влада Білорусі отримає фінансову підтримку Заходу, їй буде потрібно провести «структурні реформи» в економіці.

Адже Фонд має бути впевнений, що Білорусь зможе повернути не лише 8 мільярдів доларів, про які вона просить зараз, а й ті 3,5 мільярди, які Фонд уже надав їй під час світової фінансової кризи у 2008 році.

Як сказав, відлітаючи з Мінська, голова місії Кріс Джарвіс, «ми маємо бути впевнені, що усі інститути, президент, уряд та національний банк є віддані програмі реформ».

Накази та інструкції видає адміністрація президента – експерт

Але експерти говорять, що якщо професійні економісти підтримують програму реформ, то вони мають сумніви щодо дій влади. Пояснює директор мінського Центру європейської інтеграції Юрій Шевцов: «Є непогані люди і в Центральному банку, і в Міністерстві економіки. Але я говорив з багатьма з них, і вони кажуть: «Ми готуємо добрі документи, але президентська адміністрація видає накази та інструкції, які їм суперечать. І це ставить питання про те, хто ухвалює рішення щодо білоруської економіки».

Економічна ситуація в Білорусі ускладнюється щодня. Багато економістів усередині країни та за кордоном говорять, що перед президентом країни Олександром Лукашенком постав вибір між економічною допомогою і владою.

На думку економіста з Інституту Петерсона у Вашингтоні Андерса Ослунда, якщо ситуація дійде до соціального вибуху, то наслідки будуть відчутними і в сусідніх країнах: «Білорусь недостатньо важлива країна, щоб загрожувати регіональній економічній стабільності. Тож якщо якісь наслідки і будуть, то політичні. Це буде як Арабська весна, яка може поширитися на Україну і Росію, бо Лукашенко не зможе стримати цей рух».

На думку Ослунда, білоруська економіка залишилася по суті централізованою і нагадує радянську модель більше, ніж ринкову, тому її крах можна розглядати як крах центрального планування, відкладений у часі.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG