Поточний політичний сезон, порівняно із попередніми, минув надзвичайно продуктивно у законотворчому плані, а найактивніше діяв сам Президент, зауважує Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ.
Однак, за словами експерта, давати оцінку діям нинішньої влади складно: не маючи можливості «просувати» непопулярні рішення у правовому полі, влада від нього абстрагувалась взагалі.
Ігор Коліушко зазначає, що нова команда має досить «творчий» підхід до справи. «На старті відкидалося все, що було підготовлене до березня 2010 року. Декларувалося, що вся реформа, наприклад, судова чи адміністративна, починається спочатку. Насправді на рівні виконавців бралося все те, що було напрацьоване попередниками, але на завершальному етапі вносяться ключові зміни, які дуже часто спотворюють до протилежного ефект того чи іншого реформування, яке задумувалося тими, хто 5–10 років тому писав ті чи інші положення законів», – зауважив Коліушко.
В одні руки
В економіці тенденція до об’єднання ресурсів зберігається – цього разу навколо «великого капіталу», говорить інший експерт – Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
На його думку, про це свідчить ухвалення Податкового кодексу, де враховані насамперед інтереси великого бізнесу. Таким чином, ключовим для всіх видів бізнесу на сьогодні залишається питання конкуренції.
«Питання не в тому, будуть у нас великі чи маленькі компанії. Питання – в регуляторному середовищі, – каже Бураковський. – Є дуже багато країн, де взагалі домінують великі компанії, але там інші відносини між державою та компаніями. Це – з одного боку. А з іншого боку, я погоджуюсь з тим, що тут є питання, пов’язані зі стимулами до інновацій».
Геть від Москви – вперед до Пекіна?
Нинішня команда прийшла до влади і, серед іншого, через свої зовнішньополітичні гасла, зазначає науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Однак декларована дружба із Росією останнім часом – під сумнівом, додає він.
Причиною «роздратування» Москви став, за словами експерта, її апетит щодо постійних поступок із українського боку, який постійно зростав. «А Україна навіть за цього уряду виявилася не готовою рухатися далі і вступати у Митний союз чи надавати російській мові негайно статус державної», – зазначив Олександр Сушко.
Позитивною тенденцією він називає відхід команди Віктора Януковича від двовекторності «Росія-Захід» і пошук нових впливових країн-партнерів – наприклад, намір активно співпрацювати з Китаєм.
Загалом, експерти зійшлися на думці, що розпочато дуже багато реформ, однак те, яким чином вони будуть реалізовуватись і як вплинуть на українців, залежатиме також від активності опозиції і самих громадян. Дуже важливу роль у цьому плані вони відводять парламентським виборам наступного року.
Однак, за словами експерта, давати оцінку діям нинішньої влади складно: не маючи можливості «просувати» непопулярні рішення у правовому полі, влада від нього абстрагувалась взагалі.
Ігор Коліушко зазначає, що нова команда має досить «творчий» підхід до справи. «На старті відкидалося все, що було підготовлене до березня 2010 року. Декларувалося, що вся реформа, наприклад, судова чи адміністративна, починається спочатку. Насправді на рівні виконавців бралося все те, що було напрацьоване попередниками, але на завершальному етапі вносяться ключові зміни, які дуже часто спотворюють до протилежного ефект того чи іншого реформування, яке задумувалося тими, хто 5–10 років тому писав ті чи інші положення законів», – зауважив Коліушко.
В одні руки
В економіці тенденція до об’єднання ресурсів зберігається – цього разу навколо «великого капіталу», говорить інший експерт – Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
На його думку, про це свідчить ухвалення Податкового кодексу, де враховані насамперед інтереси великого бізнесу. Таким чином, ключовим для всіх видів бізнесу на сьогодні залишається питання конкуренції.
«Питання не в тому, будуть у нас великі чи маленькі компанії. Питання – в регуляторному середовищі, – каже Бураковський. – Є дуже багато країн, де взагалі домінують великі компанії, але там інші відносини між державою та компаніями. Це – з одного боку. А з іншого боку, я погоджуюсь з тим, що тут є питання, пов’язані зі стимулами до інновацій».
Геть від Москви – вперед до Пекіна?
Нинішня команда прийшла до влади і, серед іншого, через свої зовнішньополітичні гасла, зазначає науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Однак декларована дружба із Росією останнім часом – під сумнівом, додає він.
Причиною «роздратування» Москви став, за словами експерта, її апетит щодо постійних поступок із українського боку, який постійно зростав. «А Україна навіть за цього уряду виявилася не готовою рухатися далі і вступати у Митний союз чи надавати російській мові негайно статус державної», – зазначив Олександр Сушко.
Позитивною тенденцією він називає відхід команди Віктора Януковича від двовекторності «Росія-Захід» і пошук нових впливових країн-партнерів – наприклад, намір активно співпрацювати з Китаєм.
Загалом, експерти зійшлися на думці, що розпочато дуже багато реформ, однак те, яким чином вони будуть реалізовуватись і як вплинуть на українців, залежатиме також від активності опозиції і самих громадян. Дуже важливу роль у цьому плані вони відводять парламентським виборам наступного року.
