За ґратами у залі мінського Дому правосуддя сидять два однокласники, друзі зі шкільних років, які, за версією слідства, з 14 років захоплювалися піротехнікою. Від 2000 року слідство нарахувало 13 епізодів із їхніми вибухами, спочатку у лісі та під’їздах будинків, потім на зупинках громадського транспорту у Вітебську, потім на концерті до Дня незалежності 2008 року в Мінську, де було поранено 50 осіб, і нарешті кривавий вибух у мінському метро навесні цього року.
Слідство заявило про розкриття цих справ через день після останнього теракту, винних знайшли завдяки камерам спостереження. Коновалова та Ковальова арештували п’яними у найманій ними мінський квартирі. Перед арештом обидва третій день поспіль пили горілку.
На суді Коновалов, який вважається виконавцем теракту 11 квітня, свою вину у скоєнні вибуху в метро визнав, але відмовився визнати деякі попередні епізоди хуліганства. Ковальов, який вважається його посібником у теракті, навпаки, заперечує свою участь в організації вибуху в метро, але погоджується з деякими попередніми фактами хуліганства, в яких його звинувачено.
Мотиви теракту досі неясні
Щодо мотивів у діях звинувачених, то це залишається найскладнішим питанням для цього суду і для того, щоб зрозуміти, що сталося. Головний підсудний Коновалов відмовився від дачі свідчень на процесі, в суді заслуховують лише його відповіді на попередньому слідстві, а тоді він начебто завчено повторював: «Для дестабілізації обстановки у Республіці Білорусь, щоб посіяти страх та паніку, щоб забити якомога більше людей».
Ковальов же заявляв у суді, що нічого не знав про плани вибуху в метро, буцім щодо нього чинився тиск, що його залякували, що він чув, як били Коновалова під час слідства. Ковальов також заявив, що він упевнений в тому, що Коновалов не міг вчинити теракт, бо він не мав здібностей для виробу складного вибухового пристрою і не виявляв бажання вбивати людей.
Білоруські суди не мають репутації справедливих
Перш за все цей процес цікавий висловлюваннями постраждалих від терактів, а таких сотні людей, у цій справі вони визнані потерпілими. І ось дехто з них заявляє, що не вірить у те, що ці два хлопці могли вчинити подібний теракт.
На процесі взагалі прозвучала пропозиція зупинити розгляд цієї справи до того часу, коли в Білорусі скасують смертну кару і запровадять суд присяжних, тому що постраждалі побоюються, що цих молодих хлопців засудять, розстріляють, а правду приховають.
Фахівці бачать багато нелогічного у цьому процесі, у поведінці підсудного Коновалова, на якого «повісили» майже всі нерозкриті вибухи. Юристи вважають незаконним рішення головуючого на процесі заступника голови Верховного суду Олександра Федорцова заборонити ЗМІ спілкуватися з потерпілими. Та й взагалі білоруська судова система викликає недовіру, лише цього року білоруські суди десятками «штампували» політв’язнів. Але коли хтось висловлює подібні сумніви, то офіційна білоруська пропаганда на це реагує наступним чином: опозиція захищає терористів.
Багато хто в Білорусі не виключає, що цих двох хлопчаків можуть використати як цапів-відбувайлів, так і не встановивши, хто насправді стоїть за цим терактом, хто був його організатором та яку мав мету.
Слідство заявило про розкриття цих справ через день після останнього теракту, винних знайшли завдяки камерам спостереження. Коновалова та Ковальова арештували п’яними у найманій ними мінський квартирі. Перед арештом обидва третій день поспіль пили горілку.
На суді Коновалов, який вважається виконавцем теракту 11 квітня, свою вину у скоєнні вибуху в метро визнав, але відмовився визнати деякі попередні епізоди хуліганства. Ковальов, який вважається його посібником у теракті, навпаки, заперечує свою участь в організації вибуху в метро, але погоджується з деякими попередніми фактами хуліганства, в яких його звинувачено.
Щодо мотивів у діях звинувачених, то це залишається найскладнішим питанням для цього суду і для того, щоб зрозуміти, що сталося. Головний підсудний Коновалов відмовився від дачі свідчень на процесі, в суді заслуховують лише його відповіді на попередньому слідстві, а тоді він начебто завчено повторював: «Для дестабілізації обстановки у Республіці Білорусь, щоб посіяти страх та паніку, щоб забити якомога більше людей».
Ковальов же заявляв у суді, що нічого не знав про плани вибуху в метро, буцім щодо нього чинився тиск, що його залякували, що він чув, як били Коновалова під час слідства. Ковальов також заявив, що він упевнений в тому, що Коновалов не міг вчинити теракт, бо він не мав здібностей для виробу складного вибухового пристрою і не виявляв бажання вбивати людей.
Білоруські суди не мають репутації справедливих
Перш за все цей процес цікавий висловлюваннями постраждалих від терактів, а таких сотні людей, у цій справі вони визнані потерпілими. І ось дехто з них заявляє, що не вірить у те, що ці два хлопці могли вчинити подібний теракт.
На процесі взагалі прозвучала пропозиція зупинити розгляд цієї справи до того часу, коли в Білорусі скасують смертну кару і запровадять суд присяжних, тому що постраждалі побоюються, що цих молодих хлопців засудять, розстріляють, а правду приховають.
Фахівці бачать багато нелогічного у цьому процесі, у поведінці підсудного Коновалова, на якого «повісили» майже всі нерозкриті вибухи. Юристи вважають незаконним рішення головуючого на процесі заступника голови Верховного суду Олександра Федорцова заборонити ЗМІ спілкуватися з потерпілими. Та й взагалі білоруська судова система викликає недовіру, лише цього року білоруські суди десятками «штампували» політв’язнів. Але коли хтось висловлює подібні сумніви, то офіційна білоруська пропаганда на це реагує наступним чином: опозиція захищає терористів.
Багато хто в Білорусі не виключає, що цих двох хлопчаків можуть використати як цапів-відбувайлів, так і не встановивши, хто насправді стоїть за цим терактом, хто був його організатором та яку мав мету.
