Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 09:25

В Україні люди з обмеженими можливостями потерпають від безробіття


Київ – В Україні приблизно 2,6 мільйона людей з обмеженими можливостями. За останніми даними американського звіту про права людини, із них працевлаштовані 13% осіб. Натомість у Міністерстві праці та соціальної політики України повідомляють, що працює майже кожен четвертий українець з особливими потребами.

Із 520 людей із особливими потребами, які звернулись цього року в Київський міський центр зайнятості, лише кожен п’ятий знайшов роботу, констатує директор відомства Віктор Сухомлин. Однак, констатує він, цього року в пошуках роботи звернулося на 5% більше людей з інвалідністю.

«З початку 2011 року на обліку в Київській міській службі зайнятості перебували 520 осіб з інвалідністю: I групи – 4, II групи – 144, III групи – 372. Протягом цього року працевлаштували 101 особу з інвалідністю, серед них 9 – на дотаційні робочі місця. Тобто ми роботодавцю компенсуємо заробітну плату на їх працевлаштування. 10 осіб отримали одноразову допомогу з безробіття та відкрили власний бізнес», – сказав Віктор Сухомлин.

Підприємства не хочуть працевлаштовувати інвалідів

Загалом в Україні на сьогодні працює 600 тисяч людей з обмеженими можливостями, чверть із них – працюючі пенсіонери з інвалідністю, повідомила Радіо Свобода Василиса Масленнікова, начальник відділу реабілітації та працевлаштування Міністерства праці та соціальної політики України.

«В Україні непоганий показник працевлаштованих інвалідів, якщо брати в загальному вигляді, порівняно з європейськими країнами, які мають зараз економічно-фінансову кризу. А якщо говорити про виконання законодавства, звичайно є проблеми, є підприємства, які не хочуть працевлаштовувати інвалідів. Але в нас є Фонд соціального захисту інвалідів, який займається відшкодування адміністративно-штрафних санкцій від підприємств, які не виконують норматив робочих місць. За ці кошти створюються місяця для інвалідів на інших підприємствах», – поінформувала Василиса Масленнікова.

В Україні законодавчо встановлена кількість робочих місць на підприємствах для людей з інвалідністю. На фірмі, де працює від 8 до 25 осіб має бути хоча б одна особа з особливими потребами. Якщо підприємство більше – таких працівників має бути 4%. Не виконали норму – штрафні санкції: в розмірі половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для інваліда – для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб; і в розмірі середньої річної зарплати на підприємстві – для тих, де працює більше 15 чоловік.

Чимало людей з інвалідністю працевлаштовані лише на папері

За даними ООН, загалом у світі людей з особливими потребами – 10%, а згідно з українськими законодавчими нормами, лише 4% від загальної чисельності робочих місць на підприємстві мають належати людям із інвалідністю. Та й навіть вони не мають роботи, говорить Іван Марусевич, голова громадської організації «Центр реабілітації» інвалідів-спинальників «Відродження».

«Багато роботодавців сьогодні звертаються з проханням просто знайти людину з інвалідністю, яка віддала б їм свої документи, щоб вони в нього просто лежали. Вони готові платити мінімальну заробітну плату, на рівні 900 гривень і не морочитись зі створенням робочого місця для людини з інвалідністю. На жаль, таких випадків в Україні на сьогодні немало. Багато таких людей саме таким чином і працевлаштовані. Тому що роботодавцю не завжди хочеться створювати належні умови: обладнати пандус до приміщення, де буде працювати людина з інвалідністю, створити належні санітарно-гігієнічні умови, щоб людина змогла вільно зайти в туалет. Краще покласти чиїсь документи, платити зарплатню і не мати головного болю», – розповів Іван Марусевич.

Більшість інвалідів звикли бути утриманцями - юрист

Не зважаючи на те, що в суспільстві побутує думка, що проблема працевлаштування осіб з інвалідністю існує, все ж дуже мало людей з обмеженими можливостями прагнуть працювати, констатує голова Харківської громадської організації незрячих юристів, адвокат Олег Лепетюк.

«Той патерналістський настрій у інвалідів, який існує, настрій утриманця (тобто я хочу отримувати, а працювати – вибачте) є домінуючим серед більшості інвалідів. Тобто зараз знайти людину, яка б працювала на півтори тисячі гривень з 9 до 18 години – це буде непросте завдання. Служба зайнятості не може знайти роботу інвалідам ще й тому, що вони самі відмовляються від запропонованої від служби зайнятості роботи», – акцентує Олег Лепетюк.

У Київському міському центрі зайнятості також відзначають, що зростання рівня зайнятості людей з інвалідністю стримує відсутність достатньої кількості вільних робочих місць з умовою виконання роботи вдома. Разом з тим експерти відзначають, що роботодавці пропонують в основному вакансії для осіб із низькою кваліфікацією або взагалі без неї, і відповідно, за мінімальну заробітну плату.

Дискримінаційна практика: вакансії для людей з інвалідністю і загальні

Наступного року в усіх центрах зайнятості України може бути введено нову методологію роботи з особами, які мають інвалідність. Про це повідомила Олена Іванова, керівник проекту Програми розвитку ООН, Міжнародної організації праці та Державного центру зайнятості «Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості». За її словами, є дві головних проблеми. По-перше, необхідно усунути розподіл вакансій на загальні й для людей з обмеженими можливостями.

«Дуже часто роботодавці подають вакансії без урахування можливості працювати на ній людині з певними обмеженнями. І одразу можна сказати, що це – дискримінаційна практика, яка залишилася у нас, – говорить Олена Іванова. – Досі існує два види вакансій, які подаються: вакансії для людей з інвалідністю і вакансії загальні. Таким чином це обмежує права людей з інвалідністю і дає право роботодавцям подавати не дуже престижні вакансії для людей з інвалідністю в межах виконання 4% квоти, як це часто буває. І тому важливим питанням є усунення цього дискримінаційного положення».

МСЕК має не обмежувати інвалідів у можливості працювати

Крім того, говорить Олена Іванова, перешкодою у працевлаштуванні людей з інвалідністю є висновки Медико-соціальної експертної комісії. Саме МСЕК заповнює індивідуальну картку, яку отримує людина з особливими потребами, щоб влаштуватися на роботу. У картці мають вказуватися потреби, особливості, а також робиться висновок, ким інвалід може працювати. Дуже часто картки спричинюють купу проблем, коли, наприклад, члени МСЕК вписують туди «діагноз» «непрацездатний», «неважка праця» чи інші заширокі або завузькі формулювання. Особливо важко знайти роботу інвалідам І та ІІ груп, адже 90% із них за довідками МСЕК можуть виконувати роботу без фізичного та психоемоційного навантаження, зі скороченим робочим днем або вдома. «Ми маємо перейти від моделі «чого не може інвалід» до моделі «яку роботу він хоче знайти». МСЕК потрібно ретельніше складати індивідуальні програми реабілітації, зокрема, трудової», – сказала вона.

Олегу 20 років. Має дві вищих освіти: соціального працівника та економічну. Володіє англійською мовою, має досвід перекладача під час прес-конференцій. Свої резюме він розсилає по сайтах фірм. Роботодавці висловлюють свою зацікавленість в послугах Олега, доки їм не стає відома правда про його здоров’я. Олег – інвалід І-групи, бо має проблеми з опорно-руховим апаратом, пересувається інвалідним візочком.

«Коли дізнаються, що я інвалід, то кажуть – потім, потім, як знаєте, кажуть по-японськи: не кажуть ні, але не кажуть і так. Просто такі умови для інвалідів створюються, що дуже важко працевлаштуватись», – каже Олег.

Олег сподівався на допомогу обласного Центру зайнятості, але фахівці цієї установи відмовляються ставити його на облік вказуючи на формулювання довідці Медико-соціальної експертної комісії. А саме ця комісія, за законом, уповноважена давати висновок щодо можливостей інваліда в працевлаштуванні. В довідці Олега спочатку зазначалося що і він непрацездатен і потребує сторонньої допомоги. Йому вдалося змінити це формулювання на нове. При працевлаштуванні зборознена тяжка робота. Утім воно теж не задовольняє юристів Центру зайнятості. Ймовірно, що цей у МСЕКівськівській довідці буде не останній. Олег і надалі збирається боротися за право за фахом в офісі на рівних правах разом з усіма.

Голова Голосіївської міжрайонної Медико-соціальної експертної комісії міста Києва Вікторія Русняк зізнається, що раніше й справді писали лише одну трудову рекомендацію, наприклад, сторож. Але на сьогодні намагаються писати такий висновок, щоб людина з інвалідністю могла працювати в будь-яких умовах, оскільки враховують можливості особи з особливими потребами і її бажання.

«Враховуючи, що не завжди ця людина може працевлаштуватися інженером, а може йти працювати менеджером або за якоюсь іншою спеціальністю, ми більш широко стали писати. Бо ми розуміємо що людину, в якої написано інженер, ніякий роботодавець не візьме до себе працювати на іншу посаду. Тому стали писати адміністративні, господарські види робіт. А вже в залежності, якщо він працевлаштовується, ми дивимося, може чи не може він працювати», – наголосила Вікторія Русняк.

Експерти наголошують: українське суспільство не готове сприймати людей із особливими потребами. Вони щодня стикаються з непереборними перешкодами як у пошуках роботи, так і в пересуванні по місту. В Україні й досі для людей з обмеженими можливостями не пристосований, зокрема, ані громадський транспорт, ані підземні й наземні переходи, ані магазини тощо.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG