Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 12:07

Світові ринки не вірять більше німецько-французькому дуету – євродепутат


Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі, Брюссель, 23 жовтня 2011 року

Брюссель – Сімнадцять країн, де в обігу є єдина європейська валюта, мають два дні, щоб владнати із борговою кризою. Саміти лідерів держав, що відбулися протягом вихідних, буцімто наблизили Європу до вирішення проблеми. Однак ці зустрічі ще й показали, наскільки складне завдання стоїть перед єврозоною і як непросто завоювати довіру світових ринків. Радіо Свобода з’ясовувало, про що домовилися європейські лідери і які рішення їм ще слід ухвалити на саміті, який відбудеться у середу.

Вирішення проблеми грецького боргу, рекапіталізація ослаблених банків Європи, збільшення Європейського фонду фінансової стабільності – лідери Євросоюзу окреслили план, згідно з яким ці відкриті питання мали б отримати серйозні й вагомі відповіді. Тим часом самих відповідей доведеться чекати до середи, коли представники об’єднаної Європи знову зберуться у Брюсселі на нараду.

Найбільше непорозумінь викликає фонд фінансової стабільності, або, як його ще називають «фонд порятунку», внески до якого від держав єврозони вартувало б збільшити, адже саме він є гарантією довіри до євровалюти з боку світових інвесторів. Але не всі країни готові надати фондові ці гроші, адже це означає зростання вже й нині доволі великих державних заборгованостей.

З огляду на це, у Євросоюзі розглядають можливості наповнення цього фонду з-за кордону, скажімо, за участі Китаю, який не проти надати свої гарантії. Інша ідея – участь у наповненні фонду стабільності приватних інвесторів. Все це мають вирішити на саміті в середу.

Про що попередили Берлусконі?

Разом з тим у саміту, який відбувся в неділю, були й свої здобутки: банки погодилися «подарувати» грекам половину заборгованостей. Водночас лідери великих європейських економік відкрито нарікали на прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі, а це у дипломатичних обмінах – велика рідкість. Відверті зауваження стосувалися бездіяльності італійської влади у владнанні проблеми з величезним зовнішнім боргом, що загрожує перетворити країну на наступну жертву рейтингових агентств, а отже – світових інвесторів. Німеччина та Франція навіть застерегли, що не допоможуть італійцям, якщо ті не розпочнуть поглиблених та суворих заощаджень. Берлусконі, як виглядає, натяк зрозумів, бо вже сьогодні у Римі розпочалися урядові дебати з цих питань.

Тим часом оптимізму щодо подолання кризи залишається небагато. Навіть при тому, що французький президент та німецький канцлер знову обіцяли, що зроблять все можливе, щоб відвести загрозу, що нависла над єврозоною.

«Найголовніше у стані цієї безпрецедентної фінансової кризи, в якій опинилося євро, щоб Франція та Німеччина говорили в один голос і виявляли бажання вести однакову політику. Це – підґрунтя всього. Наша рішучість знайти спільну амбіційну й тривалу відповідь на всі теми є тотальною», – заявив французький президент Ніколя Саркозі.

Проте подібні заяви звучать у Брюсселі, Парижі та Берліні вже протягом двох років, а ситуація у сфері європейських фінансів тільки погіршується.

Політики діють, тільки коли їх «припруть до стінки» – євродепутат

Голова групи Лібералів та демократів Європарламенту Ґі Верговстат, коментуючи результати недільних самітів, каже, що у нього складається враження, що європейські «політики починають діяти тільки тоді, коли їх припруть до стінки».

«Наразі саме це й відбувається, але фінансові ринки їм більше не вірять, бо вважають: коли ви маєте спільну валюту, то спільною повинна бути й політика та економіка», – зауважив Верховстат.

«Проблеми у тому, що Франція та Німеччина вважають, що якщо вони домовляться, то це врятує весь Євросоюз, – каже євродепутат. – Але це не так, бо ринки хочуть, щоб саме Європейська комісія, Європейський центробанк творили єдину федеральну політику».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG