Перший день саміту засвідчив, що тиск на Грецію чинять не лише її європейські партнери, а й вся промислово розвинена світова спільнота. Рішення керівництва Греції провести референдум щодо «допоміжного плану» приголомшило не лише Європу, а й усі світові ринки.
Франція та Німеччина офіційно розцінили цей крок як питання «бути чи не бути Греції у єврозоні». Якщо референдум і має бути, то він повинен ухвалити план ЄС та МВФ, інакше Афіни не отримають жодної копійки кредитів.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що «6-й транш допомоги надійде, якщо Греція погодиться на кожен пункт рішення, ухваленого 27 жовтня».
Тим часом французький президент Ніколя Саркозі висловив переконання, що референдум має дати відповідь на питання членства Греції у зоні євро.
«Тепер греки, і тільки вони, вирішуватимуть, чи є у них бажання продовжувати цю пригодницьку історію з нами, чи ні», – заявив лідер Франції, яка наразі головує на саміті «Групи двадцяти».
«Грецька криза» суттєво порушила попередні плани лідерів «двадцятки»
Тим часом у самій Греції позиції уряду похитнулися. Міністр фінансів Евангелос Венізелос у четвер публічно виступив проти планів прем’єра Йоргоса Папандреу проводити референдум. Не виключено, що уряд не виживе після голосування про довіру, яке має відбутися в грецькому парламенті у п’ятницю.
Крім цього, «грецька криза» суттєво порушила попередні плани зустрічі лідерів «двадцятки». Підготовка до саміту у Каннах тривала понад рік. Експерти сформулювали цілу низку пропозицій щодо покращення управління сферою світових фінансів, їхнього регулювання, а також щодо активнішої участі у глобальних грошових обмінах нових країн, економіки яких набирають оберти.
Проте Євросоюз, який готувався виступити на саміті з істотними рекомендаціями по всіх цих темах, через новий виток «грецької кризи» виявився у доволі слабкій позиції. Тому американці, китайці, росіяни, бразильці чи японці, тобто партнери держав європейської співдружності, хочуть бачити чіткіше, як Європа має намір владнати цю кризу. Адже з огляду на безробіття у цих країнах та глобальну рецесію проблеми єврозони можуть перекинутися і на інші континенти.
На Європу тиснуть звідусіль
Президент США Барак Обама після зустрічі із господарем саміту, лідером Франції Ніколя Саркозі, заявив: «Більшу частину бесіди ми присвятили (обговоренню) заходів на зміцнення відновлення світової економіки для створення робочих місць та стабілізації фінансових ринків у всьому світі».
«Найважливіший аспект нашого завдання полягає у тому, щоб за два дні (саміту) вирішити фінансову кризу тут, у Європі», – зазначив голова Білого дому.
На каннському саміті Китай та Росія намагатися тиснути на Євросоюз, закликаючи його швидше владнати проблеми боргів у низці країн єврозони.
Характерно, що Китай вже пообіцяв надати об’єднаній Європі 100 мільярдів доларів для наповнення фонду стабільності єврозони. Щоправда, для цього європейці повинні йому гарантувати, що останній план виходу з кризи буде ефективним.
Франція та Німеччина офіційно розцінили цей крок як питання «бути чи не бути Греції у єврозоні». Якщо референдум і має бути, то він повинен ухвалити план ЄС та МВФ, інакше Афіни не отримають жодної копійки кредитів.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що «6-й транш допомоги надійде, якщо Греція погодиться на кожен пункт рішення, ухваленого 27 жовтня».
Тим часом французький президент Ніколя Саркозі висловив переконання, що референдум має дати відповідь на питання членства Греції у зоні євро.
«Тепер греки, і тільки вони, вирішуватимуть, чи є у них бажання продовжувати цю пригодницьку історію з нами, чи ні», – заявив лідер Франції, яка наразі головує на саміті «Групи двадцяти».
«Грецька криза» суттєво порушила попередні плани лідерів «двадцятки»
Тим часом у самій Греції позиції уряду похитнулися. Міністр фінансів Евангелос Венізелос у четвер публічно виступив проти планів прем’єра Йоргоса Папандреу проводити референдум. Не виключено, що уряд не виживе після голосування про довіру, яке має відбутися в грецькому парламенті у п’ятницю.
Крім цього, «грецька криза» суттєво порушила попередні плани зустрічі лідерів «двадцятки». Підготовка до саміту у Каннах тривала понад рік. Експерти сформулювали цілу низку пропозицій щодо покращення управління сферою світових фінансів, їхнього регулювання, а також щодо активнішої участі у глобальних грошових обмінах нових країн, економіки яких набирають оберти.
Проте Євросоюз, який готувався виступити на саміті з істотними рекомендаціями по всіх цих темах, через новий виток «грецької кризи» виявився у доволі слабкій позиції. Тому американці, китайці, росіяни, бразильці чи японці, тобто партнери держав європейської співдружності, хочуть бачити чіткіше, як Європа має намір владнати цю кризу. Адже з огляду на безробіття у цих країнах та глобальну рецесію проблеми єврозони можуть перекинутися і на інші континенти.
На Європу тиснуть звідусіль
Президент США Барак Обама після зустрічі із господарем саміту, лідером Франції Ніколя Саркозі, заявив: «Більшу частину бесіди ми присвятили (обговоренню) заходів на зміцнення відновлення світової економіки для створення робочих місць та стабілізації фінансових ринків у всьому світі».
«Найважливіший аспект нашого завдання полягає у тому, щоб за два дні (саміту) вирішити фінансову кризу тут, у Європі», – зазначив голова Білого дому.
На каннському саміті Китай та Росія намагатися тиснути на Євросоюз, закликаючи його швидше владнати проблеми боргів у низці країн єврозони.
Характерно, що Китай вже пообіцяв надати об’єднаній Європі 100 мільярдів доларів для наповнення фонду стабільності єврозони. Щоправда, для цього європейці повинні йому гарантувати, що останній план виходу з кризи буде ефективним.
