Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 12:28

20 років Національному інститутові українознавства: чи має майбутнє наука з вивчення України та українства?


Київ – Нині святкує своє 20-річчя Національний інститут українознавства, який вчені називають одним з найбільших у світі центрів з вивчення України та українства. Але його працівники вважають, що Інститут може не пережити цей рік, через антиукраїнську «оптимізацію» навчальних і наукових закладів, здійснювану чинною владою.

Засновник і директор Національного інституту українознавства, професор Петро Кононенко головним завданням установи та відповідної наукової дисципліни вважає виховання свідомих українців, здатних розбудувати українську державу, та дослідження історії і перспектив існування України й українців у світі.
Наука та культура України мають бути правовими, гуманістичними, національними!
Директор Національного інституту українознавства

«За двадцять років існування, науковці Інституту випустили більш як півтисячі монографій з історії української мови, формування українського етносу та держави, тощо. Ми провели двадцять наукових конференцій національного та міжнародного рівня з проблем українознавства. Ми розробили концепцію Національної системи науки та освіти, згідно з якою освіта, наука й культура України мають бути правовими, гуманістичними, а найперше – національними!» – каже професор.

Активна наукова і просвітницька діяльність Інституту припала не до душі чинній владі. Минулого літа Міністерство освіти реорганізувало установу, точніше, здійснило спробу її ліквідувати, – стверджує Кононенко. Згідно з міністерським указом, реорганізований науковий заклад отримав назву «Національний інститут українознавства і світової історії», зі звуженням українознавчого напрямку роботи.

Колектив Інституту не піддався тиску Міністерства, внаслідок чого потрапив у фінансову пастку, – заявив Кононенко. «Ми запропонували дослідження 9 наукових тем – внутрішньоукраїнських та міжнародних. Без будь-яких пояснень нам було повідомлено, що Міністерство затверджує тільки три теми! Через це бюджет фінансування виділено на дві третини менше, аніж було минулого року».

На думку Кононенка, це загрожує не лише існуванню Інституту, а й розвиткові українознавства як науки.

Влада: Інститутові нічого не загрожує

Тим часом, заступник міністра освіти Борис Жебровський на Європейській конференції з питань освіти (минула осінь) назвав українознавство важливою дисципліною, яку у процесі реформування науково-освітньої галузі влада буде підтримувати.
Від них ми не отримали жодного зауваження чи пропозиції
Максим Луцький

Інтереси українознавства забезпечить і новий закон «Про вищу освіту», про що один з авторів його проекту, народний депутат від Партії регіонів Максим Луцький розповів Радіо Свобода: «Закон про вищу світу чітко виписаний у такій редакції, щоб захистити національні інтереси! А отже, йдеться про захист та підтримку і українознавства, і української мови, і національної української школи! До речі, до профільного парламентського комітету, до мене особисто ніхто з Інституту українознавства не звертався, не нарікав, що щось у законопроекті не враховано, і від них ми не отримали жодного зауваження чи пропозиції…».

Громадськість: чинна влада нищить науку в Україні!

Освітяни й незалежні експерти зазначають у коментарях українським ЗМІ, що запропонована чинною владою і в Києві, і на місцях «оптимізація» призводить до скорочення освітніх та наукових закладів. На Донбасі скорочується кількість українських шкіл, а на заході України під скорочення потрапили російські школи. Науковим же закладам скорочується фінансування.

Київський науковець, колишній працівник Міністерства освіти Максим Стріха вважає: які б гарні закони не були ухвалені, які б заяви на підтримку освіти й науки не робили політики та чиновники, влада продовжить нищення української науки у цілому. Стріха переконаний: неналежне фінансування Інституту – одна зі складових антиукраїнської наукової «оптимізації».
Ідеться про загальну систему нищення науки
Максим Стріха

«Ідеться не лише про Інститут українознавства, йдеться, на жаль, про загальну систему нищення науки у підвідомчих МОН-у закладах. У Міністерстві освіти та науки уперше за двадцять років Незалежної України було ліквідовано науковий департамент», – каже Максим Стріха.

На думку керівників Інституту українознавства та незалежних експертів, процес нищення науки в Україні на тлі антиукраїнських заяв керівництва відповідного міністерства набирає обертів. Питання, чи має перспективу українська наука та наука про Україну, залишається відкритим.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG