За прогнозом Національного демократичного інституту міжнародних відносин, на наступних парламентських виборах до Верховної Ради зможе потрапити лише 27 жінок, а це 6 відсотків від усієї кількості депутатів. Наразі в українському парламенті працює 8 відсотків депутатів жіночої статі. І цей показник у 5 разів менший, ніж у парламентах країн Євросоюзу.
Рівне представництво обох статей в українській політиці можна забезпечити лише законодавчим шляхом, зазначає депутат із фракції «БЮТ-Батьківщина» Олена Бондаренко.
«Я та Микола Томенко є авторами законопроекту про забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі. Мається на увазі присутність не менше однієї жінки у кожній п’ятірці виборчого списку. Ми тричі подавали цей законопроект, але результату не було, оскільки більшість не голосувала за нього. Ми з вами дуже скоро побачимо, скільки присутньо жінок і чоловіків у списках тих чи інших політичних сил і скільки їх балотується в так званій мажоритарці», – зауважила Олена Бондаренко в коментарі Радіо Свобода.
Політичні традиції
Ситуація з представництвом жінок у політичному житті України не гірша, ніж у інших країнах Східної Європи, заявив у коментарі Радіо Свобода заступник голови Партії регіонів Леонід Кожара. Водночас, він зазначив, що закріплювати законодавчо, тобто квотувати кількість жінок у владі, не потрібно.
«Хтось перший має закладати політичні традиції, але навряд чи це можливо вирішувати якимось законом. А от політична традиція повинна бути встановлена. Потрібні саме партійні квоти, але кожна партія повинна самостійно вирішувати це питання», – сказав Кожара.
Наприклад, у Німеччині провідні партії запровадили квоти для жінок на рівні 33-50 відсотків, а більшість партій Швеції взяли на себе зобов’язання щодо чергування чоловіків і жінок у своїх списках. Наслідком цього є широке представництво жінок у парламенті цієї країни – більше ніж 42 відсотки.
Де нема рівного представництва статей, там немає демократії – Раух-Каллат
У країні, в політиці якої немає рівного представництва обох статей, там немає демократії. Про це говорить Марія Раух-Каллат, колишній міністр охорони здоров’я й захисту прав жінок Австрії, віце-президент жіночої організації Європейської народної партії. За її словами, однією з найголовніших перешкод на шляху жінки до влади є громадська думка.
Щоб жінці досягти таких успіхів, як чоловікові, їй треба бути вдвічі кращою за нього. Слава Богу, нам це нескладноМарія Раух-Каллат
«Коли чоловік іде в політику і бере відповідальність за людей, його оцінюють як героя. Коли жінка – то в неї питають, чи вона не знайшла чоловіка (який би одружився з нею). Ми всі знаємо, що за кожним успішним чоловіком є жінка, яка підтримує його. Хто ж стоїть за кожною успішною жінкою? Чоловік, який намагається зупинити її. І зі свого досвіду я можу сказати: він там не один, їх десятки. І щоб жінці досягти таких успіхів, як чоловікові, їй треба бути вдвічі кращою від нього. Слава Богу, нам це нескладно», – каже Раух-Каллат.
Тож партії самі повинні шукати жінок, що цікавляться політикою, залучати їх до своєї роботи, організовувати тренінги, робити жінок відомими публічними персонами і мати в партійному списку 50 відсотків жінок, радить австрійський політик.