Київ – Україні варто бути готовій до нової хвилі економічної кризи та нової хвилі рефінансування банків. Про це заявив керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. У провладній більшості кажуть, що розуміють складність економічної ситуації і наголошують, що зарано лякати населення кризою.
Цього року реальний приріст ВВП становитиме 1,9 відсотка. А в разі глибоких економічних коливань, Україна може піти в кризу – до мінус 4 відсотки, переконує Ігор Бураковський, керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Щоб убезпечити Україну від чергової економічної кризи, експерт радить владі добре подумати, як правильно, в першу чергу, витрачати державні кошти. Тим паче, що цього року Україна має виплатити тільки Міжнародному валютному фонду приблизно 3,7 мільярда доларів.
«Наприклад Євро, яке було достатньо успішним спортивним заходом, тим не менше це лягло тягарем на український бюджет, тому що значна частина коштів була запозичена. Тому тут потрібно провести дуже розумну межу між фінансуванням якихось великих проектів, які стимулюють виробництво, економічну активність, і щоб не потрапити в так звану голландську хворобу – коли ми щось стимулюємо, ніби важливе, і всім допомагаємо, а економіка в цілому просідає. Також ми повинні допомагаючи внутрішньому ринку уникати прагнення антикризового протекціонізму», – говорить експерт.
Бураковський попереджає, що потрібно бути готовими також до нової хвилі рефінансування українських банків і радить вивчити досвід попередніх років, щоб «правильно вкласти» державні гроші. Крім того досі в Україні процвітає лобіювання окремих галузей і навіть окремих підприємств, які видаються за «державні інтереси», що теж негативно впливає на державний бюджет та економіку загалом.
Розуміння проблеми у влади є
Заступник голови парламентського Комітету з питань бюджету, депутат-регіонал Владислав Лук’янов погоджується, що останні зміни у світовій економіці, особливо стосовно українського металу, руди та вугілля, насторожують. Оскільки ціни на ці продукти незабаром можуть знизитися разом із попитом, каже парламентар і переконує, що розуміння проблеми у влади є.
Проте в ситуації кризи уряд, в першу чергу, буде забезпечувати навантаження підприємств роботою і збільшувати внутрішній попит на продукцію та послуги, найбільш важливі для створення балансу виробництва-споживання, каже Владислав Лук’янов.
«Безумовно важливою функцією є підтримка банківської системи. Але, враховуючи структуру української економіки, на мою думку, в першу чергу більш важливою є підтримка реального сектору і підтримка галузей, які споживають продукцію виробництва найбільш розвинутих секторів економіки України. Також ми бачимо важливим питанням підтримку аграрного сектору, тому що в цьому році врожай буде значно менший, ніж у попередніх роках і попит продукції агропромислового комплексу може бути більший», – Владислав Лук’янов.
Парламентар переконує, що поки що існує лише загроза кризи і лякати населення зарано. Але разом з тим він порадив представникам малого та середнього бізнесу бути досить обережними в залученні кредитних коштів і досить консервативно оцінювати свої майбутні надходження. Оскільки зайвий оптимізм в ситуації кризи є, на його думку, однією з найбільших загроз.
Цього року реальний приріст ВВП становитиме 1,9 відсотка. А в разі глибоких економічних коливань, Україна може піти в кризу – до мінус 4 відсотки, переконує Ігор Бураковський, керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Щоб убезпечити Україну від чергової економічної кризи, експерт радить владі добре подумати, як правильно, в першу чергу, витрачати державні кошти. Тим паче, що цього року Україна має виплатити тільки Міжнародному валютному фонду приблизно 3,7 мільярда доларів.
Євро лягло тягарем, тому що значна частина коштів була запозиченаІгор Бураковський
«Наприклад Євро, яке було достатньо успішним спортивним заходом, тим не менше це лягло тягарем на український бюджет, тому що значна частина коштів була запозичена. Тому тут потрібно провести дуже розумну межу між фінансуванням якихось великих проектів, які стимулюють виробництво, економічну активність, і щоб не потрапити в так звану голландську хворобу – коли ми щось стимулюємо, ніби важливе, і всім допомагаємо, а економіка в цілому просідає. Також ми повинні допомагаючи внутрішньому ринку уникати прагнення антикризового протекціонізму», – говорить експерт.
Бураковський попереджає, що потрібно бути готовими також до нової хвилі рефінансування українських банків і радить вивчити досвід попередніх років, щоб «правильно вкласти» державні гроші. Крім того досі в Україні процвітає лобіювання окремих галузей і навіть окремих підприємств, які видаються за «державні інтереси», що теж негативно впливає на державний бюджет та економіку загалом.
Розуміння проблеми у влади є
Заступник голови парламентського Комітету з питань бюджету, депутат-регіонал Владислав Лук’янов погоджується, що останні зміни у світовій економіці, особливо стосовно українського металу, руди та вугілля, насторожують. Оскільки ціни на ці продукти незабаром можуть знизитися разом із попитом, каже парламентар і переконує, що розуміння проблеми у влади є.
Проте в ситуації кризи уряд, в першу чергу, буде забезпечувати навантаження підприємств роботою і збільшувати внутрішній попит на продукцію та послуги, найбільш важливі для створення балансу виробництва-споживання, каже Владислав Лук’янов.
В цьому році врожай буде значно менший, ніж у попередніх роках і попит продукції агропромислового комплексу може бути більшийВладислав Лук’янов
«Безумовно важливою функцією є підтримка банківської системи. Але, враховуючи структуру української економіки, на мою думку, в першу чергу більш важливою є підтримка реального сектору і підтримка галузей, які споживають продукцію виробництва найбільш розвинутих секторів економіки України. Також ми бачимо важливим питанням підтримку аграрного сектору, тому що в цьому році врожай буде значно менший, ніж у попередніх роках і попит продукції агропромислового комплексу може бути більший», – Владислав Лук’янов.
Парламентар переконує, що поки що існує лише загроза кризи і лякати населення зарано. Але разом з тим він порадив представникам малого та середнього бізнесу бути досить обережними в залученні кредитних коштів і досить консервативно оцінювати свої майбутні надходження. Оскільки зайвий оптимізм в ситуації кризи є, на його думку, однією з найбільших загроз.
