Мінськ – Білоруські правозахисники переконані, що сильна авторитарна влада не гарантує порядку у відділках міліції та слідчих ізоляторах. Навпаки, охоронці порядку часто користаються безкарністю і коли вживають насильство до опонентів влади, і коли вибивають свідчення у пересічних громадян. Якщо в Росії та Україні залишилися незалежні медіа, то в Білорусі ситуація набагато гірша, зазначає білоруський юрист Павло Сапелко.
В опублікованому минулого понеділка інтерв’ю телекомпанії ВВС Олександр Лукашенко похвалився стабільністю, яку він начебто приніс білоруському народові.
«Подивіться у вікно, чи бачите ви огорожу біля палацу і охоронців? Це країна, де кожен у безпеці», – наголосив Лукашенко.
Смерть в ізоляторі
Але багато фактів суперечать цим словам незмінного президента Білорусі. Правозахисний центр «Весна» днями оприлюднив свідчення про вбивство арештованого у мінському слідчому ізоляторі номер 1. Один із засуджених повідомив у листі з колонії, що бачив, як охоронці закатували людину у тюремній лікарні, у палаті для хворих на психічні розлади. Чоловік чогось кричав – його заспокоювали дубцями, пізніше швидка допомога констатувала смерть.
Про те, щоб когось покарали за це, нічого не відомо, каже юрист «Весни» Павло Сапелко. «Я чекаю, чим це закінчиться. Це написала людина, яка відбуває покарання. Як я розумію, вона готова дати пояснення, якщо їх у неї запитають», – зазначає юрист.
Павло Сапелко також зауважує, що за тиждень, який минув після публікації, ніхто з прокуратури і МВС так і не звернувся до них. Суспільству стають відомими лише поодинокі випадки катувань людьми в погонах, решта залишається у таємниці, каже Сапелко. Кілька років тому був період, коли таких свідчень було менше, на це, мабуть, вплинула боротьба за честь мундира, але тепер таких свідчень все більше і більше. І покривдженим міліцією домогтися правди дуже важко.
Побили журналіста
У вересні цього року міліціонер у цивільному розбив обличчя фотокореспондентові Associated Press у Мінську Сергію Грицю.
«Мене запросили, я приїхав, написав заяву, зняв побої, папір від судмедекспертизи пішов по інстанціях, приклав фотографії затримання, на яких усе видно, синяки і все інше», – каже він.
А через три тижні з МВС Сергієві Грицю відповіли: ніхто з міліціонерів вас не чіпав, у порушенні справи відмовлено.
Білоруська міліція не особливо ввічлива навіть з іноземними журналістами. Набагато гірше може чекати пересічного білоруса.
Признання вибивали дубцями
Правозахисний центр «Весна» оприлюднив інформацію про катування звинуваченого в крадіжці Павла Плакси з Мінська – протягом кількох діб 5 міліціонерів у відділку по черзі вибивали з нього зізнання, били, одягали на голову пакет, щоб перекрити доступ повітря, погрожували заразити СНІДом через шприц від хворого. Дубцями Павлові скалічили руку – він не може навіть написати листа батькам. Але у порушенні справи проти міліціонерів Слідчий комітет відмовив, батькам написали, що Павло начебто вдарився сам, коли падав на підлогу.
Колишній адвокат Павло Сапелко припускає, що у всіх пострадянських країнах міліція не проти рукоприкладства, а протистояти цьому злу допомагають ЗМІ, які таки факти оприлюднюють. Якщо в Росії та Україні залишилися незалежні медіа, то в Білорусі ситуація набагато гірша, каже Сапелко. «У нас в кращому разі десь там в інтернеті проскочить така інформація. І все на цьому», – зазначає він.
За вбивство у колонії покарали умовно
За даними Білоруського гельсінкського комітету, щороку в Білорусі кілька осіб гине від міліцейського насильства. Представник комітету Гаррі Погоняйло особисто писав звернення з приводу смерті засудженого у Бобруйській колонії, якого закатували співробітники МВС.
«Ця справа до кінця не була розслідувана, вона роками висіла, родичі скаржилися. Врешті, спочатку засудили лікаря, який начебто поставив неправильний діагноз, що призвело до смерті, потім визнали, що охоронці збивали його, але це не могло стати причиною смерті, і вони отримали умовні покарання», – розповів Гаррі Погоняйло.
Він стверджує, що білоруська міліція б’є демонстрантів на вулицях, затриманих у відділках, арештованих у колоніях, і про такі факти Білоруський гельсінкський комітет писав багато звернень до прокуратури та інших владних структур. У відповідь переважно приходять відписки, особливо якщо це стосується насильства проти опонентів влади. На думку Погоняйла, це викликає у міліції почуття безкарності.
«Зрозуміло, що теперішня влада тримається на насильстві, це її природа, диктатура не може управляти по закону. Закон не застосовується, застосовується закон сили. Кулак – моя поліція, так вважає багато хто з наших можновладців, починаючі з голови держави і закінчуючи останнім міліціонером», – наголошує Гаррі Погоняйло.
Правозахисник також зауважує, що розмови про безпеку та порядок, які начебто можна навести твердою рукою диктатури, – не більше ніж міф.
В опублікованому минулого понеділка інтерв’ю телекомпанії ВВС Олександр Лукашенко похвалився стабільністю, яку він начебто приніс білоруському народові.
«Подивіться у вікно, чи бачите ви огорожу біля палацу і охоронців? Це країна, де кожен у безпеці», – наголосив Лукашенко.
Смерть в ізоляторі
Але багато фактів суперечать цим словам незмінного президента Білорусі. Правозахисний центр «Весна» днями оприлюднив свідчення про вбивство арештованого у мінському слідчому ізоляторі номер 1. Один із засуджених повідомив у листі з колонії, що бачив, як охоронці закатували людину у тюремній лікарні, у палаті для хворих на психічні розлади. Чоловік чогось кричав – його заспокоювали дубцями, пізніше швидка допомога констатувала смерть.
Про те, щоб когось покарали за це, нічого не відомо, каже юрист «Весни» Павло Сапелко. «Я чекаю, чим це закінчиться. Це написала людина, яка відбуває покарання. Як я розумію, вона готова дати пояснення, якщо їх у неї запитають», – зазначає юрист.
Павло Сапелко також зауважує, що за тиждень, який минув після публікації, ніхто з прокуратури і МВС так і не звернувся до них. Суспільству стають відомими лише поодинокі випадки катувань людьми в погонах, решта залишається у таємниці, каже Сапелко. Кілька років тому був період, коли таких свідчень було менше, на це, мабуть, вплинула боротьба за честь мундира, але тепер таких свідчень все більше і більше. І покривдженим міліцією домогтися правди дуже важко.
Побили журналіста
У вересні цього року міліціонер у цивільному розбив обличчя фотокореспондентові Associated Press у Мінську Сергію Грицю.
«Мене запросили, я приїхав, написав заяву, зняв побої, папір від судмедекспертизи пішов по інстанціях, приклав фотографії затримання, на яких усе видно, синяки і все інше», – каже він.
А через три тижні з МВС Сергієві Грицю відповіли: ніхто з міліціонерів вас не чіпав, у порушенні справи відмовлено.
Білоруська міліція не особливо ввічлива навіть з іноземними журналістами. Набагато гірше може чекати пересічного білоруса.
Признання вибивали дубцями
Правозахисний центр «Весна» оприлюднив інформацію про катування звинуваченого в крадіжці Павла Плакси з Мінська – протягом кількох діб 5 міліціонерів у відділку по черзі вибивали з нього зізнання, били, одягали на голову пакет, щоб перекрити доступ повітря, погрожували заразити СНІДом через шприц від хворого. Дубцями Павлові скалічили руку – він не може навіть написати листа батькам. Але у порушенні справи проти міліціонерів Слідчий комітет відмовив, батькам написали, що Павло начебто вдарився сам, коли падав на підлогу.
Колишній адвокат Павло Сапелко припускає, що у всіх пострадянських країнах міліція не проти рукоприкладства, а протистояти цьому злу допомагають ЗМІ, які таки факти оприлюднюють. Якщо в Росії та Україні залишилися незалежні медіа, то в Білорусі ситуація набагато гірша, каже Сапелко. «У нас в кращому разі десь там в інтернеті проскочить така інформація. І все на цьому», – зазначає він.
За вбивство у колонії покарали умовно
За даними Білоруського гельсінкського комітету, щороку в Білорусі кілька осіб гине від міліцейського насильства. Представник комітету Гаррі Погоняйло особисто писав звернення з приводу смерті засудженого у Бобруйській колонії, якого закатували співробітники МВС.
«Ця справа до кінця не була розслідувана, вона роками висіла, родичі скаржилися. Врешті, спочатку засудили лікаря, який начебто поставив неправильний діагноз, що призвело до смерті, потім визнали, що охоронці збивали його, але це не могло стати причиною смерті, і вони отримали умовні покарання», – розповів Гаррі Погоняйло.
Він стверджує, що білоруська міліція б’є демонстрантів на вулицях, затриманих у відділках, арештованих у колоніях, і про такі факти Білоруський гельсінкський комітет писав багато звернень до прокуратури та інших владних структур. У відповідь переважно приходять відписки, особливо якщо це стосується насильства проти опонентів влади. На думку Погоняйла, це викликає у міліції почуття безкарності.
Теперішня влада тримається на насильстві, це її природа, диктатура не може управляти по законуГаррі Погоняйло
«Зрозуміло, що теперішня влада тримається на насильстві, це її природа, диктатура не може управляти по закону. Закон не застосовується, застосовується закон сили. Кулак – моя поліція, так вважає багато хто з наших можновладців, починаючі з голови держави і закінчуючи останнім міліціонером», – наголошує Гаррі Погоняйло.
Правозахисник також зауважує, що розмови про безпеку та порядок, які начебто можна навести твердою рукою диктатури, – не більше ніж міф.
