Доступність посилання

ТОП новини

Білоруси хочуть футбольного змагання не з Росією, а з країнами Балтії


Мінськ – Результати опитування популярної білоруської спортивної газети «Прессбол» показали, що білоруси не хочуть пропонованого Росією чемпіонату СНД з футболу, а скоріше воліють вболівати за свої клуби у чемпіонаті країн колишнього Великого князівства литовського. Цю ідею підтримує понад половина опитаних. Україні, щоправда, у цьому чемпіонаті місця не бачать.

У Білорусі ідею футбольного клубу «Зеніт» із Санкт-Петербурга про спільний чемпіонат країн СНД, гаряче підтриману відомим футболістом та тренером Валеріем Газзаєвим (який вже навіть очолив оргкомітет такого турніру), почули, але якогось особливого ентузіазму вона не викликала. Заступник голови Білоруської федерації футболу Сергій Сафарян із цього приводу заявив, що «обговорювати тут немає чого, бо реального плану організатори не мають».

Незалежні футбольні фахівці обговорили цю ідею і теж забули. Відомий білоруський футбольний суддя Вадім Жук вважає проект чемпіонату СНД мало реальним. До нього, каже, є дуже багато питань, перш за все щодо виходу клубів на міжнародну арену, до європейський кубків.

«Те, що я чув з оцінок тут в Білорусі, то більшість каже, що це нереальний план. І я теж до цього схиляюся. Тут більше розмов», – зазначає Жук.

«Скільки вже говорять про «Кубок співдружності», але як його проводять? Його збирають на тиждень, і то не найміцніші клуби на нього приїздять, багато команд, ті ж «Динамо» (Київ), «Шахтар» його ігнорують. Навіть кубок не змогли реалізувати, а чемпіонат СНД – ще складніший проект, навряд чи він можливий», – додає суддя.

Білоруський футбол не прагне на Схід

Однак обговорення ідеї спільного чемпіонату в рамках СНД все ж підштовхнуло футбольну думку в Білорусі до того, що треба щось реформувати в цій царині. Футбол тут втрачає популярність, поступається перед хокеєм, на матчі білоруського чемпіонату вже мало хто ходить.

Найпопулярніша білоруська спортивна газета «Прессбол» виступила з ініціативою іншого спільного чемпіонату, але не в рамках СНД, а в рамках країн, народи яких колись належали до Великого князівства литовського – Білорусі, Литви, Латвії, а також Естонії. Головна підстава для такого турніру полягає в тому, що рівень футболу в цих країнах на приблизно одному рівні, національні чемпіонати мають подібні проблеми.

Автор ідеї «чемпіонату ВКЛ», журналіст «Прессболу» Костянтин Лобандієвський Україні в цьому турнірі не бачить місця, хоча частина її території колись входила до складу цієї держави.

«Україна достатньо успішна і сама по собі, вона має представників у Лізі чемпіонів, Лізі Європи, які впевнено виступають, особливо цього року. Україна і так витримує рівень конкуренції у світовому футболі», – наголошує він.

Натомість, каже, у Білорусі є лише одна команда, яка непогано виступає у європейських футбольних кубках. Це клуб «БАТЕ» з Борисова, який вже п’ять років поспіль стає переможцем національного чемпіонату. Решта команд – невисокого рівня.

На думку пана Лобандієвського, спільний футбольний турнір Білорусі, Литви, Латвії та Естонії міг би проходити паралельно з національними чемпіонатами, у ньому на ротаційній базі були б представлені кращі команди цих країн.

Реакції на цю ідею з країн Балтії наразі немає, проте опитування серед вболівальників, проведене «Прессболом», показує, що в Білорусі перед чемпіонатом СНД віддають перевагу чемпіонату ВКЛ.

Мінський тижневик «Наша ніва», розвиваючі тему, виступив із іншою пропозицією – щодо чемпіонату слов’янських країн середньої Європи, за участю Білорусі, Польщі, Чехії та Словаччини. Однак зрештою у редакції визнали, що Білорусі треба розвивати свій національний чемпіонат, а не мріяти, що першість СНД чи ВКЛ вирішіть усі проблеми.
  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

Дивитись коментарі (1)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG