Київ – На третьому місяці українських протестів слово «Євромайдан» застаріло: приставка «Євро» виглядає зайвою, стверджує газета «Сегодня». Євросоюз зробив усе, щоб проєвропейські гасла відійшли на задній план. Від самого початку український протест в ім’я Європи не радував європейську бюрократію, зауважує видання. У Брюсселі не бажали вникати в київські справи і сваритися з Путіним через Євромайдан. Європа сподівалася, що ситуація розсмокчеться, і незадоволені українці розійдуться. Українці не розійшлися, і пристрасті в Києві розпалювалися все сильніше. Учасники протестів чекали від Європи реальної допомоги, а вона лише висловлювала стурбованість. Тільки загроза громадянської війни на кордонах ЄС змусила єврочиновників заворушитися. Втім, по-справжньому рішучих дій не послідувало, констатує газета. Якщо хтось і допоміг Майдану в найважчі дні, так це американська дипломатія. Хоча інтегруватися в США ніхто з протестувальників не збирався... Європа стала для Євромайдана мачухою. Не злою, але й не люблячою. Київські революціонери їй у тягар. Це пасинки, яких немає коли оточувати ласкою і турботою. Участь у їхній долі можлива лише в крайньому випадку – коли не втрутився просто не можна. Однак при всьому цьому Європа готова усиновити найлютіших ворогів Євромайдану. Зокрема, Азарова. Ніщо не заважає йому витрачати гроші в затишному Відні і насолоджуватися європейським комфортом – поки українські пасинки ЄС стоять на замерзлих барикадах.
Влада Віктора Януковича нагадує нині табурет на трьох ніжках – це його донбаський електорат, силовики та олігархи, пише газета «Україна молода». Щодо електорату, то, згідно з даними Центру Разумкова, нині Янукович і в першому, і в другому турах набирає близько 30% голосів, отже на світоглядні зміни цих його прихильників годі й розраховувати. Силовики цілковито підконтрольні президенту, і бунт у їхніх лавах видається неймовірним. А от олігархічна когорта якраз і є саме тією слабкою ланкою, над розхитуванням якої мала б найбільше працювати опозиція, наголошує видання. Адже ведення бізнесу несумісне з політичними катаклізмами. До того ж олігархам невигідне ухилення від євроінтеграційного курсу і запровадження тоталітарного устрою. Тут жодної романтики і «нічого особистого», лише сухий бізнес-розрахунок. Ринок збуту продукції підприємств українських олігархів орієнтований на європейського та американського споживача. До того ж диктатура не терпить суперників у вигляді впливових фінансових ділків, вона пожирає все, до чого може дотягнутися. З раціональної точки зору великим бізнес-структурам не вигідне загострення ситуації. Питання лише в тому, що переважить – страх перед Януковичем чи раціоналізм. Що наразі обере олігархат – говорити складно. Заголовок статті – «Грошові мішки на тлі Майдану».
Утім, як переконує експерт газети «День», олігархи навряд чи стануть на бік Майдану. Влада для них стала важливішою, аніж загроза втрати власних статків
та репутації. Вони розуміють, що можуть отримати будь-які гроші завдяки владі як інструменту заробляння коштів. Тому й тримаються за неї до останнього.
В цьому ж числі експерт «Дня» розмірковує – як повернути довіру до правоохоронних органів. Він вважає, що, насамперед, слід забезпечити усіх правоохоронців пристойною зарплатою. Але при цьому запровадити жорсткий контроль. Необхідно також запровадити жорсткі вимоги щодо добору кадрів.
Влада Віктора Януковича нагадує нині табурет на трьох ніжках – це його донбаський електорат, силовики та олігархи, пише газета «Україна молода». Щодо електорату, то, згідно з даними Центру Разумкова, нині Янукович і в першому, і в другому турах набирає близько 30% голосів, отже на світоглядні зміни цих його прихильників годі й розраховувати. Силовики цілковито підконтрольні президенту, і бунт у їхніх лавах видається неймовірним. А от олігархічна когорта якраз і є саме тією слабкою ланкою, над розхитуванням якої мала б найбільше працювати опозиція, наголошує видання. Адже ведення бізнесу несумісне з політичними катаклізмами. До того ж олігархам невигідне ухилення від євроінтеграційного курсу і запровадження тоталітарного устрою. Тут жодної романтики і «нічого особистого», лише сухий бізнес-розрахунок. Ринок збуту продукції підприємств українських олігархів орієнтований на європейського та американського споживача. До того ж диктатура не терпить суперників у вигляді впливових фінансових ділків, вона пожирає все, до чого може дотягнутися. З раціональної точки зору великим бізнес-структурам не вигідне загострення ситуації. Питання лише в тому, що переважить – страх перед Януковичем чи раціоналізм. Що наразі обере олігархат – говорити складно. Заголовок статті – «Грошові мішки на тлі Майдану».
Утім, як переконує експерт газети «День», олігархи навряд чи стануть на бік Майдану. Влада для них стала важливішою, аніж загроза втрати власних статків
та репутації. Вони розуміють, що можуть отримати будь-які гроші завдяки владі як інструменту заробляння коштів. Тому й тримаються за неї до останнього.
В цьому ж числі експерт «Дня» розмірковує – як повернути довіру до правоохоронних органів. Він вважає, що, насамперед, слід забезпечити усіх правоохоронців пристойною зарплатою. Але при цьому запровадити жорсткий контроль. Необхідно також запровадити жорсткі вимоги щодо добору кадрів.
