Доступність посилання

ТОП новини

Люди хочуть амністії для всіх, тому що не вірять судам – волонтер


Засідання Апеляційного суду Києва. Ілюстративне фото
Засідання Апеляційного суду Києва. Ілюстративне фото

Президент Петро Порошенко наклав вето на законопроект про амністію, в тому числі для учасників бойових дій. На початку липня Верховна Рада вирішила звільнити від кримінальної відповідальності тих учасників АТО, хто не вчинив особливо тяжких злочинів. Правозахисники кажуть, що під амністію потрапили б майже усі бійці, які зараз утримуються в слідчих ізоляторах. У військовій прокуратурі, навпаки, вважають, що під час бойових дій треба підсилювати відповідальність за злочини, а не послаблювати її.

Люди хочуть амністії для усіх, тому що не вірять судам – волонтер
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:22 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Згідно з Конституцією, президент Петро Порошенко мав підписати цей закон упродовж 15-ти днів після отримання, говорить активіст організації «С14» Олександр Войтко. За цим документом, від відповідальності могли б бути звільнені близько 100 учасників бойових дій з тих, які зараз проходять у кримінальних справах, говорить Войтко. Він зараз служить у полку МВС «Миротворець», також служив у батальйоні «Київ-2» і роті «Гарпун».

За нашою інформацією, близько 40 учасників бойових дій утримуються під вартою в СІЗО і в тюрмах
Олександр Войтко

«За нашою інформацією, згідно з офіційними відповідями від пенітенціарної служби, близько 40 учасників бойових дій утримуються під вартою в СІЗО і в тюрмах. Це не враховуючи тих, хто під домашнім арештом чи на поруках. Під цей закон підпали б майже усі злочини, по яких проходять учасники бойових дій. Такі статті, за якими дуже багато людей засуджено до умовних чи реальних термінів, як, наприклад, зберігання боєприпасів», – заявив Войтко.

Амністія не передбачає звільнення від відповідальності тих злочинців, які визнанні винними у скоєнні тяжких чи особливо тяжких злочинів. Наприклад, таких, які зараз інкримінуються бійцям батальйону «Торнадо» – їхня справа розглядається в Києві в закритому режимі. Але під амністію підпали б злочини про нанесення тяжких тілесних ушкоджень, угон автівок і зберігання боєприпасів, говорить Войтко.

Можливість амністії для військових має вирішуватися на референдумі – прокурор АТО

Пояснень, чому президент ветував закон, і тексту його пропозицій на сайті парламенту станом на ранок 18 серпня не з’явилось. Можливість амністії майже одразу викликала непорозуміння з боку військової прокуратури. При цьому генеральний прокурор Юрій Луценко підтримав ідею звільнення військових від відповідальності за деякі злочини.

Якщо люди не скоювали ті чи інші злочини, не пов’язані з убивством мирного населення – думаю, закон про амністію був би доцільний
Юрій Луценко

«Якщо люди не скоювали ті чи інші злочини, не пов’язані з убивством мирного населення, а змушені були у тих умовах діяти так, як складалася ситуація, – думаю, закон про амністію був би доцільний», – наголосив Луценко після суду над добровольцем з батальйону «Айдар» Валентином Лиховітом.

Ця практика є досить поганою
Анатолій Матіос

У відповідь головний військовий прокурор Анатолій Матіос в інтерв’ю «Лівому берегу» заявив, що заява генерального прокурора є політичною, але якщо закон про амністію ухвалили, то його треба виконувати.

«У законі йде перелік статей, за якими кримінальної відповідальності вдасться уникнути. В основному, мова йде про злочини середньої тяжкості. Це досить складна і страшна річ для держави. Але, на моє глибоке переконання, ця практика є досить поганою. Вона може стати підставою для подальшої амністії уже з тієї сторони», – заявив Матіос.

Ще до прийняття відповідного закону головний військовий прокурор АТО Костянтин Кулик заявив в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода, що амністія може призвести до поганих наслідків.

В умовах війни законодавство завжди стає більш жорстким, а не навпаки
Костянтин Кулик

«Генеральний прокурор прийняв правильне рішення, тому що ситуацію треба якось заспокоювати. Не може бути внутрішньої війни в Україні, тому що це може зіграти на руку противнику. Але з іншого боку, в умовах війни законодавство завжди стає суворішим, а не навпаки, тому що злочинів стає більше. У нас через «закон Савченко» вийшло багато раніше засуджених, які поїхали потім в АТО. А питання амністії треба виносити на референдум, тому що в деяких родинах добровольці вбили людей, цьому треба давати юридичну і судову оцінку», – заявив Кулик.

Нагадаємо, що згідно з 74 статтею Конституції, референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Якщо простити частину злочинів, ставлення до решти також пом’якшиться – волонтер

Втім, на думку засновника волонтерської організації «Повернись живим» Віталія Дейнеги, про амністію для всіх військовослужбовців мова йти не може. Навіть не всі автомобілі, які бійці відбирали в місцевого населення нібито для перевезення поранених, використовували за призначенням. Деякі перепродавали пізніше в Києві. Легкового транспорту на війні й досі не вистачає, визнає він, більшість легкових машин досі волонтерські, але злочинів це не виправдовує.

Під час війни популізм може призвести до анархії
Віталій Дейнега

«Україна і так на популізмі доїздилась до війни. А під час війни популізм може призвести до анархії. Кількість злочинів в АТО дуже велика. Якщо їм навіть вибачать лише частину злочинів, то на решту, зокрема тяжкі злочини, погляд також пом’якшиться», – заявив Віталій Дейнега в ефірі Радіо Свобода.

На думку волонтера, люди вимагають всебічної амністії, тому що тотально не довіряють суддям і силовим структурам, вони побоюються вибіркового правосуддя.

«Військова прокуратура працює неефективно, ми усі пам’ятаємо ці смішні випадки із Матіосом і тепловізором. Я нічого не відкрию зараз, військова прокуратура працює так же, як і звичайна. Але не можна приймати законів, які б усіх поганих робили хорошими. Повинні бути правила гри, які б усі мали виконувати», – заявив Дейнега.

Ніхто нам не дав повної інформації – ані прокуратура, ані СБУ, ані омбудсмен, ані поліція не ведуть такої статистики
Тетяна Близнюк

Найскладніше те, що точна кількість «атошників», які проходять у кримінальних справах, невідома, каже правозахисник Тетяна Близнюк, член «Комітету визволення політв’язнів»

«Ніхто нам не дав повної інформації – ані прокуратура, ані СБУ, ані омбудсмен, ані поліція не ведуть такої статистики. Військова прокуратура і МВС дали нам зовсім маленькі цифри: ми знаємо про більше випадків, аніж вони нам дали. Ну щось ми знаємо про Бахмутський СІЗО, щось ми знаємо про Маріупольський СІЗО, частково знаємо про Лук’янівський СІЗО. Я тільки знаю, що ці цифри великі», – заявила Близнюк у коментарі Радіо Свобода. Усю інформацію комітет збирає по частинах. Активісти також почали ставитися до захисту «атошників» обережніше – допомагають у першу чергу тим, кого знають особисто.

Під амністію мають потрапити не тільки і не стільки військовослужбовці, а також інваліди, вагітні жінки, неповнолітні, люди похилого віку, хворі на туберкульоз і онкологічні захворювання та інші. Амністія проводилася в Україні в 2014, 2011, 2008, 2007 роках і раніше.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG