Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 17:25

Рустем Аблятіф

(Рубрика «Точка зору»)

Висловлю власні міркування щодо законопроектів про державну мову. Звичайно, закон, який регулював би статус української мови як державної мови, конче потрібний. Як кажуть, на позавчора. Впевнений, що наслідки відсутності «м'якої» українізації та подолання сторіч нехтування української мови стали результатом і анексії Криму та агресії Московії на Сході країни.

Як свідомий громадянин України, від 1994 року намагаюсь зробити свій внесок у поширенні української мови у публічному просторі, зокрема у Криму. Принципово розмовляв українською, відвідуючи кримські органи влади, за що мене обзивали українським нацистом та «бєндєровцем». Єдиний, хто у міліцейському виші (якщо не брати до уваги викладачів української ділової мови) викладав право українською мовою, через що також були свої негаразди. Писав та друкувався лише українською або англійською мовами. Навіть на фронті сперечався з добровольцями з Дніпра чи Запоріжжя через їхню російськомовність. Закликав їх зробити ще один крок на захист країни ‒ перейти на українську.

Але як син свого народу, як киримли, я переймаюся долею рідної мови, ситуацією, в якій вона опинилася через сторіччя колоніальної політики Московії та десятиріччя сталінського режиму, репресії 1937-38, хвилі еміграцій, депортацію 1944 року, відмову в самому існуванні народу киримли. Як відомо, ЮНЕСКО визнав мову киримли як таку, що є у загрозливій ситуації. Через знищення інтелігенції, депортацію, заборону на викладання та використання мови киримли, наш народ майже втратив мову писемності, права, науки, залишивши жевріти мову тільки у побуті.

За всі роки незалежності України сподівання на підтримку відродження мови киримли як корінного народу України та загалом культури не виправдалися

На жаль, за всі роки незалежності України сподівання на підтримку відродження та розвиток мови киримли як корінного народу України та загалом культури не виправдалися. Усі уряди України брутально нехтували інтересами народу киримли, віддавши на поталу проросійський владі кримської автономії.

Тому дуже не хотілося б, щоб зараз, у період новітньої історії України, після Революції Гідності, суспільство знову повторювало такі помилки, несвідомо граючи на боці московського агресора.

Я ознайомився з текстом законопроекту 5670 та залишився вкрай засмученим, якщо не сказати більше... Один із фахових інтернет-ресурсів написав, що цей законопроект є найбільш пропрацьованим як із боку громадськості, так і політикуму. На превеликий жаль, розробники не здогадалися запросити філологів та експертів з-поміж киримли. Іноді байдужість гірше, ніж відкрита ворожість. За своєю нищівною дією цей законопроект можна порівняти із сумнозвісним Валуєвським циркуляром.

У разі ухвалення цього закону рідна мова киримли потрапить у ситуацію, що буде гіршою, ніж за часи совєцьких репресій

У разі ухвалення цього закону рідна мова киримли, корінного народу Криму, фактично другої титульної нації України, потрапить у ситуацію, що буде гіршою, ніж у часи совєцьких репресій. Буде зруйнована вся система освіти рідною мовою, адже за законопроектом викладання від дитячого садка до університету має здійснюватися українською мовою. Виняток робиться тільки для мов країн ЄС (не зрозуміло, що робити у такому випадку мовознавцям фарсі чи хінді). Мовою науки, культури, музейної справи оголошується українська мова. Фільми можна буде знімати чи дублювати тільки українською мовою. Ми вже не зможемо дивитися художні фільми рідною мовою, чому ми несказанно раділи.

Єдиний у світі телеканал киримли ‒ АТР ‒ зможе мовити мовою киримли не більш ніж 20% від ефірного часу, але за умови, що оголосить себе регіональним. А якщо канал захоче стати загальнонаціональним, то ця квота зменшиться до 10%! Наші газети та журнали ‒ Qırım, Yañı Dünya, Yıldız ‒ також друкуватимуться українською мовою?

Наші національні свята ‒ Navrez, Hıdırlez, Derviza ‒ на вимогу закону проводитимуться українською мовою. І змагання з кримської боротьби küreş також.

Ареал використання мови киримли знову звужується фактично до спілкування на кухні та базарі

Мовою засідань і документів громадських організацій також оголошується державна мова. Тобто наші освітяни, діячі культури, письменники (Асоціація Maarifçi, Qırım Medeniyet Vaqfı, Yazıcılar Birliği) будуть змушені перейти на українську мову?

Навіть вивіски на органах влади рідною мовою, чого так довго добивалися наші активісти, будуть заборонені. Я вже не кажу про автентичні кримські топоніми, назви станцій, зупинок, вулиць тощо.

Навіть моє ім'я у закордонному паспорті писатиметься «в транскрипції з української мови», а не відповідно до граматики мови киримли!

Тобто ареал використання мови киримли знову звужується фактично до спілкування на кухні та базарі.

Тому я закликаю розробників законопроекту 5670 та інших законопроектів про державну мову негайно внести поправки, щоби врахувати національні інтереси киримли, щоби не завдати невиправної шкоди мові корінного народу України та Криму. Закликаю також і політиків-киримли, експертів, мовознавців, громадських активістів-киримли не бути байдужими, взяти активну участь в обговоренні ситуації щодо правового статусу української мови та мови киримли.

Рустем Аблятіф – громадський активіст

Оригінал публікації ‒ на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Три законопроекти про мову. Вибір кращого

Мовні законопроекти. Привид «насильницької українізації» у дискусіях

Україна і державна мова. У Верховній Раді аж три законопроекти

Українська мова – перевага в інформаційній війні з Росією

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG