Доступність посилання

ТОП новини
17 Лютий 2018, Київ 22:17

Білоруські протести: погляд з Києва


Марш протесту проти «податку на дармоїдство», Слоним, 19 березня 2017 року

Київ – Через «податок на дармоїдство» в Білорусі з початку року відбуваються масові акції протесту: люди виступили проти закону, за яким кожен офіційно непрацюючий громадянин країни повинен заплатити в бюджет близько 200 євро на рік. У Мінську під час мітингу були затримані близько сорока осіб. У свою чергу президент Олександр Лукашенко заявив, що «Майдану в Білорусі не буде». В Україні, спостерігаючи за подіями у сусідній державі, міркують, наскільки небезпечні мітинги білоруських «недармоїдів» для тамтешньої влади, та який ефект вони можуть мати для регіональної безпеки.

Першу невеличку перемогу білоруські протестувальники уже здобули, адже після мітингів у Мінську і регіонах президент країни Олександр Лукашенко переніс термін сплати податку на наступний рік.

У Білорусі пройшли нові «Марші недармоїдів» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:57 0:00

Але протестувальники вимагають повного скасування збору.

Українські експерти говорять про те, що своїми діями білоруська влада порушила дотеперішній соціальний договір, коли вона імітувала радянську загальну зайнятість за рахунок дотацій з Росії. У реальному світі, де після втрати цих дотацій, опинилася Білорусь, держава надає соціальний захист безробітним, а не обкладає їх податком, розповідає Радіо Свобода юрист-міжнародник Ірина Станіславська.

«Держава замість підтримки своїх громадян у таких ситуаціях, навпаки, ускладнює їхнє життя. Якщо говорити про те, чи можна порівняти так звані «Марші недармоїдів» з українським Майданом (Революцією гідності – ред.), то це, на мій погляд, поки що незрівнянні речі, бо мова іде максимум про кілька тисяч громадян-білорусів. З іншого боку, це можна назвати репетицією великих масових акцій, які у майбутньому можуть призвести до певних суттєвих результатів», – зазначила Станіславська.

На сьогодні, каже Станіславська, політична система Білорусі зазнала змін: президент Лукашенко тривалий час сповідував так званий «квазі-соціалізм», тримаючи стабільними тарифи, рівень інфляції – і за рахунок дешевих енергоносіїв з Росії, надаючи дотації промисловості й розвиваючи соціальну інфраструктуру села. Тобто, більшість населення цілком задовольняла економічна стабільність, білоруси не мали наміру виходити на захист своїх соціальних та економічних прав. Наразі ж, зауважує експерт, ситуація у Білорусі змінилась, здебільшого унаслідок зовнішніх чинників. Адже після анексії Криму та санкцій з боку Заходу в Росії вже не було вільних грошей на утримання Білорусі.

Позиції Лукашенка з кожним разом, з кожним протестом будуть погіршуватись
Ірина Станіславська

«Лукашенко не визнав анексії Криму і почав шукати шляхи зближення з Заходом. Він амністував частину політв’язнів, але, на мій погляд, позиції Лукашенка з кожним разом, з кожним протестом будуть погіршуватись», – зазначила Ірина Станіславська.

Наразі президент Білорусі має дві можливості: або повністю задовольнити вимоги протестувальників, скасувавши закон, і тоді він може розраховувати на підтримку Заходу, або ж «придушити» протести і повернутись під контроль Кремля, каже Станіславська.

«Москва зацікавлена у послабленні Лукашенка» – Палій

Москва не зацікавлена у стабільній Білорусі, ба більше – імовірно, російське керівництво розхитуватиме ситуацію усередині цієї держави, вважає український політолог Олександр Палій. На його думку, активніші дії Росії можна буде побачити у разі появи серед мітингувальників політичних антиросійських гасел. Не виключено, що Москва шукає заміну нинішньому президентові Білорусі, припустив політолог, історик Олександр Палій.

У Москві наразі зацікавлені у послабленні Лукашенка
Олександр Палій

«Ці марші більш масові і наступальні, ніж попередні виступи. З іншого боку, Москва їм не протидіє так, як вона те робила раніше. Взагалі у Москві наразі зацікавлені у послабленні Лукашенка. Тобто, ми побачили, що білоруси, з одного боку, вже готові протестувати: вони розуміють, що шлях, обраний Лукашенком, до швидкого позитивного результату не приведе, адже це фактично застій. З іншого боку, накопичилась певна кількість людей, незадоволених, ображених режимом», – зазначив експерт в інтерв’ю для Радіо Свобода.

До того ж, на його думку, на території Білорусі активно діють російські спецслужби, які своїми діями нівелюють задекларовані очільниками України і Білорусі повідомлення про дружні взаємини. Так, весною минулого року уповноважений президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко була затримана при в’їзді до Мінська, а у лютому цього року відомий український письменник Сергій Жадан був заарештований у Мінську.

Обох українців білоруси випустили, повідомивши, що обох внесли у «чорні списки» на в’їзд фактично з подачі Росії. Тож, російський вплив над керівниками білорусі залишається доволі потужним, зазначив Палій.

Порівнювати протести у Білорусі з українським Майданом некоректно – експерт

Публіцист, журналіст Віталій Портников в ефірі програми Радіо Свобода «Донбас. Реалії» наголосив: нинішні протести у Білорусі мають соціальне підґрунтя, тож порівнювати їх з Революцією гідності в Україні некоректно. Так само не варто порівнювати «Марші недармоїдів» з акціями білоруської опозиції, оскільки опозиціонери висували до влади насамперед політичні вимоги.

«Порівнювати нинішні протести з тими, що відбувались у Білорусі раніше, дуже не просто. Ті протести були політичними, а більшість населення Білорусі віддалені від реальних політичних процесів», – зазначив Портников.

На його думку, люди вийшли на вулицю ще і тому, що відчули зміни довкола. Білоруси 23 роки жили фактично за гроші Росії, але тепер росіяни більше не хочуть оплачувати стабільне життя білорусів, і відтак час міркувати над тим, що далі робитиме Білорусь (і влада, і громада), розмірковує Портников.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG