Питання подвійного громадянства в Україні треба було врегулювати ще 10 років тому – експерти

Українсько-угорські відносини останніми днями стали топ-темою на Закарпатті. Зокрема, через висловлювання віце-прем'єр-міністра Угорщини Жолта Шем'єна про те, що автономія – це мета для всіх етнічних угорців, які живуть за межами країни. На заяву керівництва цієї держави відреагувало Міністерство закордонних справ України, а також президент Петро Порошенко. Він висловив занепокоєння заявами угорських урядовців під час зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном на розширеному саміті Європейської народної партії на Мальті. За інформацією окремих ЗМІ, на зустрічі високопосадовців йшлося, окрім іншого, про врегулювання теми подвійного громадянства.

Згідно з даними офіційного урядового сайту Угорщини, ще станом на лютий 2015-го майже 94 тисячі закарпатців отримали угорські паспорти. Це 14% із 670 тисяч громадян різних країн, які подавали документи для отримання угорського громадянства. Дані озвучив держсекретар Угорщини Арпад Янош. Вже у жовтні 2016 року кількість осіб, які отримали угорське громадянство, зросла до 920 тисяч. Скільки з них закарпатців – невідомо.

Угорськомовна спільнота на Закарпатті складає 150 тисяч громадян. З огляду на дані дворічної давності, можна припустити, що переважна більшість із них має – крім українського – ще й угорський паспорт. Про вирішення цієї проблеми, яка актуальна не тільки для Закарпаття, але й інших прикордонних територій, зокрема Буковини чи Галичини, експерти попереджали ще кілька років тому.

«Ще у 2013 році регіональна філія Інституту стратегічних досліджень, де я працювала, пропонувала, щоб Україна почала перемовини з цього приводу з Угорщиною. Які можуть бути рішення? Це укладання угоди про статус громадян і визначення тих зобов’язань, які громадяни матимуть перед Україною і перед Угорщиною. Ситуацію треба вирішувати швидко, бо ми знаємо, що законопроект про зміни до закону про громадянство є на розгляді у комітеті Верховної Ради. І люди, які мають громадянство Угорщини, будуть поставлені перед вибором. Помилка була зроблена багато років тому, коли на прецеденти, що наші громадяни мають подвійне громадянство, не було жодної реакції. Можна унормувати це явище, і, на жаль, воно є масовим», – зауважує Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, доцент Ужгородського національного університету.

З Угорщиною треба провести перемовини, а законопроект про подвійне громадянство відкласти – Лендьел

За словами Мирослави Лендьел, загрози для України при визнанні громадянства інших країн існують. Зокрема, при масовій мобілізації два роки тому закарпатці з угорськими паспортами виїжджали за кордон. «Дуже жорсткі вимоги повинні бути до громадян, які обіймають посади в органах влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних структурах. Вони не можуть бути підданими іншої держави, – додає експерт. – І добре було б домовитися про обмін інформацією між країнами про громадян з подвійним громадянством».

Експерт переконана, що ті закарпатці, які отримують угорські паспорти, роблять це не тому, що відчувають лояльність до Угорщини. Вони хочуть їздити в Європу, працювати там, і багато хто цим користується. «Якщо не буде чіткої позиції з цього питання, явище буде розростатися. І ми також не знаємо логіки, чому цей законопроект був запропонований саме тепер з боку президента. Я б відклала розгляд законопроекту, щоб обговорити питання у колі експертів і провести якісь перемовини з угорською стороною. Різкі кроки можуть нашкодити», – резюмує Мирослава Лендьел.

Ален Панов, екс-консул Генерального консульства України в Ніредьгазі (Угорщина) вважає, що до таких питань як захист прав нацменшин, а також і громадянства, треба підходити зважено.

«Угорщина – це та країна, яка завжди вміла формулювати свій національний інтерес і доводити до певного логічного завершення свої цілі і завдання. Так, це не є країна, яка може диктувати, але яка у рамках сьогоднішніх реалій вміє ставити правильні акценти і домагатися результату. Я не є прихильником подвійного громадянства. Але ще років 10 тому ми говорили, що Україна має визначитися. У світі є така практика, це факт, наприклад, в Іспанії, латиноамериканських країнах, Канаді і Франції, тощо. Але в Україні ігнорували проблему подвійного громадянства. На сьогодні треба спробувати створити правове поле. Необхідно чітко і недвозначно визначити, що люди, які мають хоч якийсь стосунок до роботи на державних посадах, мають бути позбавленими цієї опції. І це стосується не лише Закарпаття», – каже Панов.

Про територіальну автономію не йдеться, а про культурну – Борто

Перший заступник голови Закарпатської облради Йосип Борто очолює Закарпатську обласну організацію «КМКС» Партія угорців України», є заступником голови Товариства угорської культури Закарпаття. Каже, що угорського паспорта не має і закликає вирішувати проблему представників своєї громади на законодавчому рівні. За інформацією Йосипа Борто, попри різні трактування ЗМІ, питання громадянства на зустрічі Петро Порошенко та Віктор Орбан обговорювали, обидва політики мають різні підходи, як врегулювати цей складний процес.

«Є варіант, що Україна ухвалить закон, щоб дозволити друге громадянство, але тільки для держав-членів ЄС. Тут є логіка, бо Україна прагне до Європи, хоче стати членом ЄС. Або цю проблематику можна буде врегулювати двосторонньою угодою між двома державами», – коментує заступник голови Закарпатської облради.

Йосип Борто пояснює позицію «КМКС» так: «Ми вважаємо, що норма подвійного громадянства – це норма, яка практикується у світі (у понад 80 державах). Але закони мають бути однозначними. Маємо врахувати, що в Криму є 2,5 мільйони громадян України, більшість яких мають громадянство Росії. Не тому, що вони захотіли, а автоматично його отримали».

За словами Йосипа Борто, в Україні сотні тисяч людей, які мають не тільки угорське, але й словацьке, румунське, громадянство. «Треба підходити до цього дуже обережно, щоб ці люди залишалися громадянами України».

Щодо теми надання автономії угорцям, які проживають в інших державах, то Йосип Борто пов’язує це питання з децентралізацією і більшою самоврядністю на місцях. «Ми б хотіли, щоб культурна автономія набувала формалізму. На сьогодні таку культурну автономію ми маємо у певній мірі: зокрема, свою систему освіти, починаючи з дитячих садків, шкіл, закінчуючи вищою освітою. Ми б хотіли зберегти і зміцнити цю систему освіти. Наші представники угорців є у всіх гілках влади: у Верховній Раді, в обласній раді, у радах тих районів, де компактно живуть угорці. Ми не говоримо про територіальну автономію».

Освітні програми для угорськомовного населення справді якісно реалізуються на Закарпатті. У 2008 році в Ужгородському національному університеті був відкритий гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання. Декан факультету Олександр Шпеник переконаний: якби не питання масової еміграції із Закарпаття в ЄС, то на правах нацменшин так би не акцентували увагу. «Треба дати можливість людям заспокоїтися, можливість отримати підтримку і залишитися вдома. Думаю, що питання (автономії) не ставилося у політичному аспекті, а саме в культурному та освітньому», – пояснює декан.

Тим часом в Ужгороді – на рівні з англійською мовою – активно вивчають угорську як на приватних курсах, так і у школах. Цього тижня за підтримки Генерального консульства Угорщини в одному із садочків Ужгорода на прохання батьків урочисто відкрили групу з угорською мовою навчання.

Тим часом президент України 13 березня подав на розгляд до Верховної Ради як невідкладний законопроект проти подвійного громадянства. Він має пройти розгляд п’яти комітетів і лише потім потрапить під голосування парламентарів. Думки депутатів та експертів розділились щодо того, чи варто ухвалювати цей законопроект.