Доступність посилання

19 Грудень 2017, Київ 00:47

Хто спричинив заворушення в Македонії?


Учасники протестів у будівлі парламенту. 27 квітня 2017 року

Ситуація в македонській столиці Скоп’є тимчасово стабілізована, однак залишається вкрай напруженою після масових заворушень минулої ночі, коли кількасот протестувальників захопили й пограбували будинок парламенту. Поранення отримали понад сто осіб, в тому числі кілька депутатів та двадцять поліцейських.

Прихильники колишнього премʼєра Македонії Николи Ґруєвського побили лідера Соціал-демократичної партії Зорана Заєва, депутата албанського походження Зіядіна Села, також кількох журналістів. Підрозділи спецполіції розігнали протестувальників через кілька годин після штурму будинку. Правоохоронці спершу евакуювали депутатів та журналістів, які упродовж кількох годин фактично були заручниками антиалбанських протестувальників на другому поверсі будинку парламенту.

​Глава держави Джорґе Іванов в короткому зверненні до громадян закликав усіх не застосовувати силу та віднайти компроміс: «Лідери партій здобули довіру громадян, й вони є найвідповідальнішими за пошук рішень, згідно з Конституцією, законами та регламентом парламенту. Ніхто інший із закордону не подолає наші проблеми, якщо це не зробимо ми».

Протести прихильників владної партії тривали вже кілька тижнів, від початку першої сесії новообраного парламенту. Партія премʼєра Ґруєвського на виборах у грудні минулого року отримала найбільше голосів, але цього недостатньо для формування уряду. Натомість опозиційні соціал-демократи тим часом сформували коаліцію з трьома партіями етнічних албанців. Коаліція має 67 із 120 депутатів. Однак президент Іванов відмовився надати її лідерові мандат для формування уряду. Він стверджував, що коаліція має намір надати етнічним албанцям ширші права від тих, які передбачені Конституцією, зокрема зробити албанську мовою другою державною мовою цієї колишньої югославської республіки.

Євросоюз вимагає відновити діяльність паралізованих інституцій

Лідер соціал-демократів Заєв спростував твердження, що нова коаліція прагне федералізації країни, зміни Конституції та гімну й албанізації країни, наданням албанській мові офіційного статусу.

Представники Євросоюзу кілька разів зверталися до президента, уряду та лідерів політичних партій з вимогою подолати кризу та покласти кінець паралічу державних інституцій. Глава держави ухилявся від зустрічей з представниками Брюсселя, а їхні ініціативи називав втручанням у внутрішні справи Македонії.

Македонська поліція блокує дорогу біля будівлі парламенту в Скоп'є. 27 квітня 2017 року
Македонська поліція блокує дорогу біля будівлі парламенту в Скоп'є. 27 квітня 2017 року

А щодо нинішніх безладів, то вони розпочалися після обрання спікером парламенту албанця Талата Джафері. Біля будинку були лише кілька десятків поліцейських, які не були в змозі протистояти демонстрантам. На думку оглядачів, причина в тому, що всіх керівників МВС та поліції призначив уряд колишнього премʼєра, й вони досі виконують його накази.

Лідери сусідніх країн висловили занепокоєння з приводу ситуації у Македонії. Деякі сербські політичні діячі заявляють, що в Скопʼє сталася спроба перевороту та що заворушення спричинили етнічні албанці, котрі становлять майже чверть з-поміж 2,1 мільйона громадян Македонії. Бульварна преса попереджає, що Македонія «опинилася на порозі громадянської війни».

28 квітня будинок парламенту захищають кількасот поліцейських. Лідери опозиції відмовилися від зустрічі з главою держави.

  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG