Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 04:45

Трамп має сказати Лаврову: заберіться з України або зазнаєте суворіших санкцій (світова преса)


Очільник МЗС Росії Сергій Лавров (ліворуч) і президент США Дональд Трамп

Американський журнал Newsweek публікує статтю відомого дипломата зі США Александра Вершбоу, який вважає, що президент США Дональд Трамп на зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим має заявити: «заберіться з України або зазнаєте суворіших санкцій». Іще одна стаття в цьому ж виданні пише про те, що Україна випереджає Сирію й Афганістан за смертями від мін на дорогах. Французький щоденник La Croix пише, що «в Росії і в Україні 9 травня дуже різниться». А польський щоденник Rzeczpospolita повідомляє, що в Україні «зарплати ростуть, але надто мало».

Американський журнал Newsweek публікує статтю відомого дипломата зі США Александра Вершбоу з назвою «Трамп Лаврову: заберіться з України або зазнаєте суворіших санкцій». Таке побажання автора статті до зустрічі президента США Дональда Трампа з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, що має відбутися в середу у Вашингтоні.

Як пише Вершбоу, нині дослідник аналітичного центру «Атлантична рада» у Вашингтоні, а в минулому заступник генерального секретаря НАТО, помічник міністра оборони США чи посол США в НАТО і в Росії, Лавров намагатиметься переконати Трампа, що Росія не має нічого спільного з погіршенням відносин, що винні в цьому «русофобія» попереднього президента Барака Обами і розширення НАТО і що настав час влаштувати нове «перезавантаження». Він запропонує, що дві країни мають відкласти такі суперечливі питання, як Україна, відмовитися від економічних санкцій і об’єднали зусилля проти угруповання «Ісламська держава». «Було б величезною помилкою» пристати на це, наголошує автор.

За його словами, агресію Росії проти України – незаконну анексію Криму і неоголошену війну на сході України – не можна просто зам’яти, бо дії Росії становлять напад на заснований на певних правилах міжнародний порядок, що є підвалиною безпеки й стабільності в Європі по Другій світовій війні. Залишити агресію Росії без спротиву означатиме повернутися до поділу Європи на сфери впливу з гегемонією великих держав над малими, а це тільки заохотить подальшу агресію Росії, вважає автор.

І для того, щоб відносини США з Москвою стали стійкішими, президент США має порушити фундаментальну причину, через яку в першу чергу й погіршилися відносини, – агресію Росії проти України. Трамп має зробити вирішення конфлікту в Україні лакмусовим папірцем і найпершим пріоритетом відносин США з Москвою, наголошує Вершбоу.

Він, зокрема, вважає, що США мають домагатися від Путіна виконати його невиконані обіцянки, починаючи з припинення вогню на сході України і виведення звідти іноземних військ і важких озброєнь, а для виконання політичної частини мінських домовленостей необхідне введення міжнародних миротворчих сил і запровадження в регіоні тимчасової цивільної адміністрації на період року чи двох.

Він звертає увагу, що Крим і далі залишиться проблемою на тривалий час, бо погоджуватися з незаконними діями Росії там не можна, але відновлення суверенітету України на Донбасі дозволить перегорнути сторінку, зокрема полегшити чи зняти з Росії більшість санкцій. Якщо ж Путін відкине таку ініціативу Трампа, то США й союзники не мають іншого вибору, як посилити тиск на Росію подальшим посиленням санкцій і збільшити економічну й військову допомогу Україні, серед того й оборонною зброєю летальної дії, щоб дати українцям змогу захистити свої війська і відвернути нові наступи Росії, пише Вершбоу.

Становище на сході України опинилося в осередді уваги іншої статті в журналі Newsweek – «Україна випереджає Сирію й Афганістан за смертями від мін на дорогах – звіт». У ній ідеться про спільне дослідження Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування і Стокгольмського інституту досліджень міжнародного миру. За цим звітом, за минулий рік в інцидентах, пов’язаних із мінами, що спрямовані проти транспортних засобів і техніки, в Україні потерпіла 101 людина, 43 з них загинули. Того року в Україні сталося 20 відсотків від усіх зареєстрованих у світі інцидентів із такими мінами і потерпіли 24 відсотки жертв цих мін.

Україна була на першому місці і 2015 року, мовиться у статті, але 2016-го число інцидентів із такими мінами в Україні далі зросло на 48 відсотків, а число потерпілих від них – на 4 відсотки. Жодна інша країна світу навіть не наблизилася до такого числа потерпілих унаслідок застосування придорожніх мін: 55 потерпілих у Малі, 52 – в Пакистані, 38 – у Сирії і 34 – в Афганістані.

Французький щоденник La Croix пише про те, що «В Росії і в Україні 9 травня дуже різниться». «Росія, наступниця СРСР, продовжує бучно святкувати 9 травня, але не День Європи, а День перемоги, що відзначає поразку нацистської Німеччини. В Україні ж на цей день дивляться інакше після початку війни на її сході», – мовиться у статті.

Газета пише, що 9 травня стало в Росії найважливішим святом, далеко перевершивши й національне свято 12 червня, День Росії. Видання наводить слова доцента університету Paris Ouest Nanterre Анни Колен-Лебедєвої, яка каже: «У Росії пам’ять про Другу світову війну повертається до радянського прочитання, з наголосом на воєнну міць і відвагу російського солдата. Теми прощення, примирення, співпраці цілковито виключені. 9 травня більше за будь-яке інше свято, організоване державою».

Україна ж, пише видання, обрала в цьому «третій шлях між Європою і Росією». Київ 2015 року оголосив 8 травня Днем пам’яті і примирення, влада відмовилася від військових парадів і повернулася до формату, ближчого до європейського, з покладанням квітів у пам’ять жертв. Новий символ, червоний мак, замінив «георгіївську стрічку», яку носять росіяни, а також бойовики, які заявляють, що воюють із «фашистським» урядом у Києві. Зміна стосується й офіційної назви війни: використання фрази радянських часів, далі чинної в Росії, «Велика вітчизняна війна» припинено, її замінила виключно «Друга світова війна».

Як каже Анна Колен-Лебедєва, на тлі конфлікту на Донбасі Україні йшлося про те, щоб відійти від радянського прочитання війни, і особливо від російського. «Чим більше пам’ять про війну посідає центральне місце в російській ідеологічній схемі, особливо через нібито «фашизм», що повертається до України, тим більше для останньої важливо заявити про інше бачення війни», – каже вона.

Але й 9 травня залишається святковим днем – перемоги над нацизмом, нагадує стаття.

Польський щоденник Rzeczpospolita тим часом пише: «Україна: зарплати ростуть, але надто мало». Упродовж року середня платня в Україні зросла на 40 відсотків, але все одно дуже низька: в переліку на польські гроші вона становить 988 злотих (у Польщі в березні 2017 року середня платня на підприємствах становила 4578 злотих – ред.). «Іще менше платять російські сепаратисти», – звертає увагу видання.

Йдеться й про те, що ціни в українських крамницях перебувають на рівні цін у Польщі.

Що ж до захоплених сепаратистами східних регіонів України, то там платня найнижча: замість обіцяного ватажками сепаратистів «російського рівня платні» зарплати впали до рівня нижчого, ніж перед початком бойових дій. Газета наводить слова журналіста Дениса Казанського, що більшість заробітків у Донецьку й Луганську, які платять у російських рублях, менші за українську мінімальну платню.

Видання також нагадує, що раніше німецький щоденник Bild повідомляв, що Росія щороку надає суму в 1 мільярд євро на виплати пенсій і зарплат жителям захоплених сепаратистами районів Донеччини і Луганщини.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG