Якби референдум щодо статусу України проводився у травні 2017 року, акт про незалежність підтримали б 70% українців. Такими є дані дослідження КМІС. Політики та експерти, коментуючи цю цифру, кажуть: підтримка української незалежності з 1991-го року зросла не лише кількісно, а й якісно.
Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Вадим Денисенко головним здобутком України за 26 років називає здобуття власної держави.
«По суті, за ці 26 років у нас змінилося покоління людей і змінилося сприйняття світу», – переконаний він. Серед прорахунків української влади Денисенко називає те, що занадто багато часу було витрачено на спроби знайти баланс між Росією та Заходом.
Якби в нас на той момент було не п’ять тисяч військових, готових воювати, а 50 тисяч, історія була б зовсім інакшоюВадим Денисенко
«За цей час треба було готувати армію, і, якби в нас на той момент було не п’ять тисяч військових, готових воювати, а 50 тисяч, як на даний момент, думаю, що історія була б зовсім інакшою», – припускає депутат.
Із тим, що найціннішим надбанням України є державність, згоден і голова ГО «Центр UA» Олег Рибачук. Ба більше, солідарність, яку ідея незалежності викликає у громадян України, він називає якісно відмінною від тієї, що була в 1991-му році.
Цей рівень значно якісніший у підтримці незалежності сьогодні, ніж було під час референдумуОлег Рибачук
«Коли я почув статистику людей, які готові підтримати незалежність, перша моя реакція була, що цей рівень значно глибинніший, усвідомленіший і якісніший у підтримці незалежності сьогодні, ніж було під час референдуму», – зазначає активіст. Зараз, на його переконання, українці готові віддати життя за власну незалежність.
Водночас, говорить Рибачук, здобути власну державу недостатньо: необхідно ще змусити державні структури функціонувати, а це українцям поки не вдалося.
Найбільша наша трагедія – «управлінська проблема»Олег Рибачук
«Здобувши незалежність, ми не вибудували справжні інституції. Найбільша наша трагедія – це те, що називається «управлінська проблема», коли наші інституції формально не виконують того, що мали б робити в незалежній країні», – нарікає він.
Переоцінці державного суверенітету посприяла російська агресія, зазначає вчений-соціолог Євген Головаха, коментуючи дані соціологічних досліджень. Однак, за його словами, українці схильні частіше звертати увагу на невдачі, а не на здобутки – за рідкісними винятками:
Панує уявлення, що досягнення недостатні для того, щоб сказати, що країна успішнаЄвген Головаха
«Все-таки панує таке уявлення, що досягнення недостатні для того, щоб сказати, що країна успішна. Хоча з останніх подій той самий безвіз відзначали, як подію важливу, як крок до відкритого світу», – зазначає соціолог.
Олег Рибачук вважає критичність українців цілком виправданою. Він наводить приклад місцевого самоврядування:
Коли ми говоримо про критичність – це зрозуміла критичністьОлег Рибачук
«Українці розуміють, що місцева влада робить з їхніми податками казна-що: купуються непотрібні речі на якісь непотрібні будівництва, витрачається купа грошей, але вони знову ж не знають, як це реформувати у вплив. Тому коли ми говоримо про критичність – це зрозуміла критичність», – впевнений громадський діяч. За його спостереженнями, хоча в Україні є формальні ознаки демократичного суспільства на кшталт виборів, суду та політичних партій, українцям бракує реальної можливості контролювати дії влади, і їхнє невдоволення проявляється в крайніх формах.
«У нас терпець уривається, і ми просто скидаємо владу. Але ми жодним чином не навчилися змушувати владу бути підзвітною і вибудовувати правила», – пояснює він.
Хоча певна еволюція все ж простежується: Рибачук згадує, що Помаранчева революція 2004 року була, скоріше, політичною кампанією, а її рядові учасники покладали великі надії на своїх лідерів.
У нас навіть термін був – «народний президент», потім Тимошенко вигадала термін «народний прем’єрОлег Рибачук
«У нас навіть термін був – «народний президент», потім Тимошенко вигадала термін «народний прем’єр», – згадує настрої того часу активіст. – Але фактично ознак активного громадянського суспільства не було».
Водночас усі основні події Революції гідності відбувалися, нагадує Рибачук, без участі політиків. Він наголошує, що метою Євромайдану не було привести у високі кабінети конкретних людей, а нинішнє керівництво просто «занесло у владу».
Суспільство цього разу не скандувало нічиє прізвищеОлег Рибачук
«Суспільство цього разу не скандувало нічиє прізвище», – наголошує він на принциповій різниці.
Минуле і майбутнє
Учений-історик Павло Гай-Нижник одним із найбільших здобутків вважає те, що українці не лише проголосили, а й відстояли власну державу від російських зазіхань.
«Уже виросло молоде покоління, яке не знає ні Радянського Союзу, ні інших окупацій. Це діти, які стають дорослими без штампів минулого», – каже він.
Павло Гай-Нижник вважає, що українську революційність також можна назвати здобутком.
Можливо, погано, що в нас за останній час було три революції. Але це свідчення того, що українці не повернуться до окупаційного режимуПавло Гай-Нижник
«З одного боку, можливо, погано, що в нас за останній час було три революції, бо вони не дають стабільного поступу. Але з іншого – це свідчення того, що українці не повернуться до окупаційного режиму чи до режиму внутрішньої окупації», – пояснює історик.
Говорячи про подальший поступ, народний депутат Вадим Денисенко наголошує, що після виходу з канікул парламент працюватиме над ключовими реформами: пенсійною, медичною та освітньою. Їх ухвалення, впевнений він, не буде легким.
Я абсолютно впевнений, що ми рухаємося складно, але рухаємося впередВадим Денисенко
«Чи буде частина людей виступати проти реформи пенсійної системи тільки тому, що шість мільйонів людей отримає суттєве збільшення до пенсії, а значить, ці люди зможуть підтримати когось іншого, хто вніс цю реформу? У принципі, так, безумовно», – каже він. Та все ж депутат сповнений оптимізму: «Наше майбутнє значно величніше, ніж наше минуле, – цитує він Бена Окрі. – Я абсолютно впевнений, що ми рухаємося складно, іноді повертаючи в неправильному напрямку, але рухаємося вперед».
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі